Рішення
Іменем України
18 квітня 2018 року
смт Краснопілля
справа № 578/215/18>
провадження № 2/578/165/18
Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.
розглянув у підготовчому судовому засіданні цивільну справу позовного провадження
за позовною заявою ОСОБА_1
до Славгородської сільської ради Краснопільського району Сумської області
про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,-
за участю:
секретаря судового засідання Литвин А.В.
Суть питання
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду, яким просить визнати за нею право власності на житловий будинок та на господарські будівлі, розташовані за адресою: вулиця Сорєвнованіє, будинок номер дев'ятнадцять село ПорозокКраснопільського району Сумської області, по праву спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, що померла 27 жовтня 2010 року. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що є єдиним спадкоємцем за заповітом, спадщину прийняла в установленому законом порядку, а саме фактичним проживанням зі спадкодавцем на день її смерті та зверненням із заявою до органу нотаріату, та на частину спадкового майна: земельну ділянку розміром 2.82 га, що знаходиться на території Славгородської сільської Ради, отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2, які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку, ні за законом ні за заповітом немає. Проте отримати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у вигляді домоволодіння на означеною адресою не може, оскільки станом на 29.12.2012 право власності на нерухоме майно за даною адресою не зареєстровано.
Позиції учасників справи
В підготовче засідання учасники справи не з'явилися, але надали суду заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності: представник позивача заявлені вимоги підтримує, Відповідач не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1
Обставини спору сторонами визнаються, а тому доказуванню у відповідності до положень статті 82 Цивільного процесуального кодексу України /далі -ЦПК/ не підлягають.
Встановлені обставини та мотиви Суду
Суд встановив, що 27 жовтня 2010 року померла ОСОБА_2, яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з позивачем.
На частину спадкового майна, а саме, земельну ділянку розміром 2.82 га, що знаходиться на території Славгородської сільської Ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене державним нотаріусом Краснопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 31 жовтня 2012 року, спадкова справа № 414/10.
Постановою приватного нотаріуса Краснопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_3 01 березня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за адресою с. Порозок, вул. Сорєвнованіє, буд. 19, Краснопільського району Сумської області після смерті ОСОБА_2, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на це майно.
Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов'язані із набуттям права власності на спадкове майно.
До правовідносин, що виникли необхідно застосувати норми ЦК України у редакції 2004 року, так як спадщина після померлої ОСОБА_2 відкрилась після 01.01.2004 року.
Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.
Згідно статі 25 Цивільного Кодексу України /далі - ЦК/ цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті. Таким чином, після смерті особи, органи виконавчої влади не мають права оформляти право власності на об'єкт нерухомості.
У відповідності до частини першої статті 328 ЦК, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Також, власник майна, згідно статті 392 ЦК, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
До часу набрання чинності ЦК України 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до абз. 60 п.3.3 ОСОБА_4 про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 не належить до самовільного будівництва індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки господарські /присадибні/ будинки і споруди, прибудови до них, що побудовані до 05 серпня 1992 року.
Більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили). Не зробив цього і спадкодавець, про що свідчить Довідка-БТІ від 01.12.2017 № 425606, за змістом якої право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: село Порозок, вулиця Сорєвнованіє, 19 станом на 29.12.2012 не зареєстровано.
Державна реєстрація права на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами зокрема такими, як ОСОБА_4 про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затверджене Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.02.2002 № 157/6445 з подальшими змінами. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будівлі та споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва. Тобто, до 05 серпня 1992 року не передбачалася процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року житлових будинків вимогам законодавства, будівельним нормам та державним стандартам і правилам, зокрема, для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30 липня 2012 року).
Отже, сукупність зазначених вище доказів, досліджених у судовому засіданні, указує на належність ОСОБА_2 на праві власності житлового будинку номер 19 по вулиці Сорєвнованіє у с. Порозок Краснопільського району Сумської області.
ОСОБА_4 про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української УРСР 31.01.1966, погодженої заступником Голови Верховного Суду УРСР від 15.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56 вбачається, що державній реєстрації підлягали лише будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу, будинки ж, розташовані у селах реєстрації не підлягали.
Отже, у 1955 році, тобто в період забудови домоволодіння номер 19 по вулиці Сорєвнованіє у с. Порозок Краснопільського району Сумської області, яке належало ОСОБА_2, у сільській місцевості державна реєстрація об'єктів нерухомості взагалі не передбачалася.
Тому, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, зокрема, у сільській місцевості не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01.03.2013 за змістом пункту 62 ОСОБА_4 про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Відповідно до роз'яснення Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.
У відповідності до частини першої статті 328 ЦК, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Також, власник майна, згідно статті 392 ЦК, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Спадкове домоволодіння складається з житлового будинку (літера А-І за планом). 1955 року побудови, прибудови (літера а за планом), 1955 року побудови, та господарських будівель: сарай літера Б за планом), 1955 року побудови, сарай (літера В за планом), 1991 року побудови, вбиральні (літера Г за планом), 1991 року побудови, погріба (літера Д за планом). 1955 року побудови, хвіртки (літера №1 за планом), воріт (літера №2 за планом), огорожі (літера №3 за планом), штахет (літера №4 за планом).
Факт належності житлового будинку за адресою с. Порозок, вулиця Сорєвнованіє. буд. 19, Краснопільського району Сумської області ОСОБА_2 підтверджується довідкою виконкому Славгородської сільської ради Краснопільського району Сумської області від 08 листопада 2017 року за № 02-27/765, згідно якої за записами в погосподарській книзі сільської ради за 2006-2010 роки власником будинку в селі Порозок по вул. Сорєвнованіє, буд. 19 значилася ОСОБА_2; фотокопіями особового рахунку № 541 погосподарської книги за 2001 - 2005 роки, особового рахунку № 488 погосподарської книги за 2006-2010 роки, де власником домогосподарства значиться ОСОБА_2.
Земельна ділянка загальною площею - 0,44 га, в тому числі 0,05 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, 0,39 га - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресок с. Порозок, вул. Сорєвнованіє, буд. 19, Краснопільського району Сумської області була передана в приватну власність ОСОБА_2 тринадцятою сесією двадцять першого скликання від 18.11.1993 року. Державний акт не одержаний у зв'язку зі смертю.
Таким чином, забудови знаходяться на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 і інтереси інших осіб при забудові не порушені.
Рішенням виконавчого комітету Славгородської сільської Ради від 21.01.2009 № 5 «Про впорядкування нумерації будинків в селі Порозок по вулицях Сорєвнованіє, Балабанівка та Низ» будинку ОСОБА_2 присвоєно адресу : село Порозок вулиця Сорєвнованіє, будинок номер 19.
Вартість будівель та споруд відповідно до висновку про вартість майна ТОВ «Консалтингове агентство «Святозаров та партнери» від 21.02.2018 становить 5660 грн.
На даний час право позивача на спадщину за заповітом ніким не оспорене і спадщина не визнана відумерлою, належним відповідачем по даній справі є Славгородська сільська рада Краснопільського району Сумської області, на території якої знаходиться вказане спадкове майно. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у встановленому порядку, не має.
Суд вважає, що Право, яке належало ОСОБА_2на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Дане право не відноситься до прав, які не входять до складу спадщини, це право в порядку спадкування перейшло до позивача, котра є спадкоємцем за заповітом, прийняли спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на вказане домоволодіння в нотаріальній конторі не може, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.
Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За викладеного, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається Судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд дійшов висновку, що іншим (крім судового) шляхом захистити право позивача неможливо, тому вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що розташовані за адресою: село Порозок, вулиця Сорєвнованіє, будинок номер 19 Краснопільського району Сумської області, по праву спадкування за заповітом після померлої 27 жовтня 2010 року ОСОБА_2.
Керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на житловий будинок (літер А-І за планом), 1955 року побудови з прибудовою (літер а за планом), 1955 року побудови загальною площею 48.2 кв. м., житловою площею 24.2 кв. м., та на господарські будівлі: сарай (літер Б за планом), 1955 року побудови, сарай (літер В за планом), 1991 року побудови, вбиральню (літер Г за планом), 1991 року побудови, погріб (літер Д за планом), 1955 року побудови, хвіртку (літер №1 за планом), ворота (літер №2 за планом), огорожу (літер №3 за планом), штахет (літер №4 за планом), розташовані за адресою: вулиця Сорєвнованіє, будинок номер дев'ятнадцять село ПорозокКраснопільського району Сумської області, по праву спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, що померла 27 жовтня 2010 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.04.2018.
Суддя А.І. Косар