Справа № 591/2099/18
Провадження № 1-кп/591/401/18
27 квітня 2018 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12018200440000795 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч.2 ст. 186 КК України, -
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про заміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Клопотання мотивоване тим, що на даний час відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, вчиняти тиску на потерпілого, свідків, має постійне місце проживання та можливість працевлаштуватися.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримав.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 клопотання підтримали.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу встановив наступне.
У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч.2 ст. 186 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду, клопотання про зміну запобіжного заходу.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання сторін суд ураховує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятої 04 листопада 1950 року та ратифікованої Україною 17 липня1997 року, а також практику Європейського суду з прав людини.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року у справі «Мамедова проти Росії», визначено, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який згідно обвинувального акту є громадянином України, має постійне місце проживання, негативних характеристик особи суду не надано.
Тому, суд доходить висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Також, на виконання вимог ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченого слід зобов'язати виконувати ряд обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 194, 199, 201, 317, 334 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Змінити в рамках кримінального провадження №12018200440000795 обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід та застосувати до нього домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 - з 21.00 до 07.00 год. щоденно.
З урахуванням вимог ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки:
?прибувати в рамках кримінального провадження №12018200440000795 за кожною вимогою до суду;
?не відлучатися з м. Суми без дозволу суду;
?невідкладно повідомляти суд про зміну свого місця проживання та реєстрації;
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу та покладення на обвинуваченого обов'язків - до 16.00 год. 22 червня 2018 року.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1