Справа №: 398/2092/17
провадження №: 2-о/398/3/18
Іменем України
"26" квітня 2018 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - Нероди Л.М.,
за участі секретаря - Борозни Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа - Недогарська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області,
Заявник звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа - Недогарська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області.
Заявник, мотивує свої вимоги тим, що проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю, але не як чоловік та жінка без шлюбу. Просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2003 року по день смерті ОСОБА_2.
У судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав у повному обсязі та просив задоволити.
Представник заінтересованої особи надіслав письмову заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність.
У судовому засіданні встановлено та представником заявника підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживали як чоловік і жінка без шлюбу.
Однак ч. 1 ст. 315 ЦПК України має вичерпний перелік за яким суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Стаття 3 СК України вказує, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
За нормами ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.1999 року справа №5-рп/99 вказує, що «член сім'ї» мають конституційні положення про ґрунтування шлюбу на вільній згоді жінки і чоловіка, про рівні права і обов'язки кожного із подружжя у шлюбі та сім'ї (стаття 51), про рівність дітей у правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза шлюбом (стаття 52), та інші конституційні норми і принципи.
Таким чином, характер відносин та загальні ознаки вказують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживали як чоловік і жінка без шлюбу, а ОСОБА_1 постійно доглядала померлого ОСОБА_2, тому для підтвердження сім'ї та родинних стосунків має бути інший зв'язок, зокрема, кровна спорідненість, родинні зв'язки, шлюбні відносини, усиновлення, падчерок, падчерка, але ОСОБА_1 лише проживала з померлим та здійснила його поховання.
Аналізуючи вимоги даної заяви, можливо дійти висновку, що у разі проживання разом студентів або інших осіб, які мають спільний побут та спільні права і обов'язки їх можна визнати сім'єю.
Відповідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Заявниця звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини. Проте, нотаріус відмовилася вчинити нотаріальні дії, так як ОСОБА_1 не надала докази, які підтверджують родинні стосунки з померлим.
П. 23 Постанови Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Тобто у даному випадку передбачено спосіб захисту спадкових прав шляхом встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та це може створити для заявника юридичні наслідки.
Про це у судовому засіданні роз'яснено представникам, але дане роз'яснення суду залишилося без уваги.
У справі №505/2085/14-ц від 14.09.2016 року постановлено ухвалу в якій Вищий Спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку: «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини».
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України №6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 р., ухвалі Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
Однак відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234, 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що помер ОСОБА_2 та близьких родичів не мав. Поховання останнього здійснила заявниця та звернулася з заявою про прийняття спадщини, тому заведена спадкова справа.
Аналіз установлених судом обставин справи дає підстави для висновку, що в даному випадку виник спір про право на спадщину.
Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Отже, дану заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 294, 315 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа - Недогарська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області залишити без розгляду.
Роз'яснити особі, що вона має право звернутися до суду з позовною заявою.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали.
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА