Справа № 516/29/18
Провадження № 1-кп/496/187/18
26 квітня 2018 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайсин Вінницької області, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, постійного місця проживання та реєстрації не маючого, раніше судимого:
- 10.07.2013 року Біляївським районним судом Одеської області за ст. 395 КК України до 4 місяців арешту, звільнився 08.11.2013 року,
- 11.11.2013 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на 2 роки,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
21.05.2014 року, приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_4 вступив в злочинну змову з ОСОБА_5 , який вироком Теплодарського міського суду Одеської області від 28 липня 2014 року вже засуджено за скоєння вказаного злочину, з метою вчинення крадіжки листів металу з огорожі будівельного майданчику, розташованого в АДРЕСА_1 .
22.05.2014 року приблизно о 05 год. 00 хв., більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, разом з ОСОБА_5 прийшли до будівельного майданчику, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де скориставшись вільним доступом, таємно викрали шість металевих листів розміром 115?175 см з огорожі вказаного майданчику, вартістю 57 грн. за 1 кв.м, на загальну суму 684 грн. Після скоєння злочину ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили Теплодарській міській раді матеріальну шкоду на суму 684 грн.
Він же, 23.05.2014 року приблизно о 00 год. 00 хв., більш точний час не встановлено, продовжуючи свою злочинну діяльність, за попередньою змовою з ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки листів металу з огорожі будівельного майданчику, розташованого в АДРЕСА_1 , скориставшись вільним доступом до даного місця, прийшли до вказаного будівельного майданчику з огорожі якого таємно викрали сім металевих листів розміром 115?175 см, вартістю 57 грн. за 1 кв.м, на загальну суму 798 грн. Після скоєння злочину ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили Теплодарській міській раді матеріальну шкоду на суму 798 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав. При цьому пояснив, що крадіжку вчинив за пропозицією ОСОБА_5 , до місця проживання якого вони двічі перевезли викрадені листи металу, які в наступному були видані працівникам поліції. У скоєному розкаявся та просив суд суворо не наказувати.
Представник Теплодарської міської ради в судове засідання не з'явився, але направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає ОСОБА_4 винним у скоєнні вказаного злочину і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений раніше судимий за скоєння навмисного корисного тяжкого злочину і знову вчинив навмисний корисний злочин у період відбуття покарання з випробуванням, за місцем колишнього проживання характеризується негативно.
Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
В досудовій доповіді Біляївський міськрайонний відділ з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації вважав, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).
Враховуючи те, що обвинувачений в період іспитового строку знову вчинив навмисний корисний злочин, висновок органу пробації про можливе виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Оскільки обвинувачений вчинив злочин в період іспитового строку, а тому йому необхідно призначити покарання відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 374 КПК України, ст. ст. 65, 66, 71, ч. 2 ст. 185 КК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 11.11.2013 року і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін і утримувати його в Одеському слідчому ізоляторі №21 до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 відраховувати з часу затримання, тобто з 07.02.2018 року.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1