Справа № 27042018
27.04.2018
Кримінальне провадження
№ 1-кп/489/337/2018
27 квітня 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України,
До теперішнього часу судове слідство по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, не закінчено.
Строк тримання ОСОБА_4 під вартою закінчується 27.04.2018 року.
Прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 діб.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 заявили суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що у обвинуваченого є міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що в клопотанні захисника та обвинуваченого необхідно відмовити, а клопотання прокурора щодо продовження строків тримання під вартою обвинуваченому підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.9 КПК України, суд приймає до уваги висновки викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини, з урахуванням практики якого застосовується кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема у рішеннях "В. проти Швейцарії" від 26.01.1993 р., "Мамедова проти Росії" від 01.06.2006 р., виходячи з яких наявність ризиків переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів оцінюється не тільки залежно від суворості можливого покарання та тяжкості злочину. Їх треба визначати з врахуванням низки інших ревалентних факторів, які можуть або підтвердити наявність такого ризику, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою, якими є характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не працює та не має постійного джерела доходу, а отже ризик, який було враховано при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме вчинення іншого злочину - не зменшився. Таким чином, суд вважає, що інший менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого щодо виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, -
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити до 25.06.2018 року.
В клопотанні захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1