Справа № 390/1134/17
Провадження № 2/390/36/18
"24" квітня 2018 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Пасічника Д.І.,
при секретарі - Рац М.О.,
за участі:
позивача -ОСОБА_1,
представників позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства ОСОБА_4, в особі голови ОСОБА_4, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила визнати недійсним договір оренди землі укладеного 30.03.2017 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством ОСОБА_4, на земельну ділянку площею 7.1162 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0269, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, зареєстрованого на підставі рішення Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер: 34553298 від 31.03.2017року, та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона являється власницею земельної ділянки площею 7,12 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, та яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 028214 виданий 22.05.2004 року. 10 травня 2017 року вона звернулася до державного реєстратора для отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державний реєстратор їй повідомив, що 30.03.2017 року державним реєстратором (нотаріусом) ОСОБА_5, Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 Кіровоградській міський нотаріальний округ Кіровоградської області було зареєстровано договір оренди строком на 7 років. Але даний договір вона не підписувала. Крім того, відповідач без її відома подав договір оренди землі на реєстрацію, хоча доручення на укладення договору оренди та на вчинення інших дій, пов'язаних з його виконанням з іншими особами не укладала, підпис в договорі підробили, а тому звернулася з вказаним позовом до суду для захисту своїх прав.
Позивач та його представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення по обставинам справи, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечила проти задоволення позову та зазначила, що спірний договір укладений згідно вимог чинного законодавства та за згодою сторін, підстави визнання його недійсним відсутні, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 7,12 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 028214 виданий 22.05.2004 року.
20 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ФГ ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,12 га., яка розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та зареєстрований в управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі 30 березня 2012 року реєстраційний № 352250004002990. Договір був укладений строком на 5 років, починаючи з дати його реєстрації. Строк договору закінчився 30 березня 2017 року.
30 березня 2017 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством ОСОБА_4, укладено договір оренди землі б/н, на земельну ділянку площею 7.1162 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0269, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Договір був укладений строком на 7 років, починаючи з дати його реєстрації.
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 86697011 від 10.05.2017 року свідчить, що 30.03.2017 року за № 19740062 проведено державну реєстрацію договору оренди землі від 30.03.2017 року стосовно земельної ділянки загальною площею 7.1162 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0269, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК УКраїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 637 ЦК України у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У відповідності до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
В якості підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 30.03.2017 року сторона позивача в судовому засіданні посилається на той факт, що позивач не підписувала вказаний договір, отже договір суперечить волі власника та підлягає визнанню недійсним, оскільки відсутнє волевиявлення однієї сторони договору.
Таким чином, позивач не надав належних, достовірних та достатніх доказів, що договір оренди земельної ділянки був підписаний без волевиявлення ОСОБА_1 Крім того, позивач користуючись правовою допомогою адвоката в судовому засіданні не було заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, з метою встановлення достовірності підпису в договорі оренди земельної ділянки, що позбавило суд суд достовірно встановити наявність чи відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору оренди землі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини викладені в позовній заяві, на які посилається як на підставу своїх вимог, оскільки вони не підтверджені належними та допустимим доказами, а тому в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Фермерського господарства ОСОБА_4, в особі голови ОСОБА_4, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд, відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд відмовляє позивачу у стягненні судового збору із відповідача, та відносить їх за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст.13-15 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.203, 215, 627, 637, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 89, 141, 235, 258, 263-265 ЦПК України, суд
В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Фермерського господарства ОСОБА_4, в особі голови ОСОБА_4, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя «підпис»
З оригіналом згідно
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_6