Справа № 476/13/18
Провадження № 2/476/78/2018
17.04.2018 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Козаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Ексклюзив Плюс" про стягнення коштів на користь споживача
09.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Авто Ексклюзив Плюс" про стягнення коштів на користь споживача.
Свої вимоги мотивує тим, що 18.12.2017 року уклав з відповідачем попередній договір №11/ПД-0119 купівлі-продажу транспортного засобу, згідно умов якого відповідач зобов'язався придбати у третіх осіб для відчуження йому автомобіль Mitsubishi ASX Invite 1.6 MT 2014 року випуску, натомість йому необхідно було підписати документ, який називається "доповнення до договору" та сплатити на рахунок відповідача частину вартості транспортного засобу у розмірі 56000 грн. Після здійснення вказаних дій, 19.12.2017 року відповідач повинен був укласти з ним основний договір купівлі-продажу вищевказаного транспортного засобу. Взяті на себе зобов'язання ним виконано у повному обсязі, проте, основний договір між ним і відповідачем на даний час так і не укладено.
Посилаючись на те, що вказаний попередній договір є неукладеним, оскільки, в ньому не вказані істотні умови договору, а саме - ідентифікуючі складові (ідентифікаційний номер, № двигуна, № шасі (рама), № кузова) та комплектації транспортного засобу, що свідчить про відсутність у відповідача дійсного наміру щодо виконання умов попереднього договору, а також порушено його права як споживача у зв'язку з істотним дисбалансом договірних прав та обов'язків сторін договору, просив суд стягнути з відповідача на його користь сплачені ним грошові кошти у розмірі 56000 грн.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, до суду направили заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали. Проти заочного розгляду справи не заперечували.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
У відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 18.12.2017 року між сторонами укладено попередній договір №11/ПД-0119 купівлі-продажу транспортного засобу та доповнення до вказаного договору (а. с. 10-13).
Згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.5 попереднього договору сторони зобов'язалися 19.12.2017 року укласти основний договір купівлі-продажу транспортного засобу - Mitsubishi ASX Invite 1.6 MT 2014 року випуску, який продавець зобов'язався придбати у третіх осіб для його подальшого відчуження покупцю. Якщо на зазначену вище дату майно не буде придбане продавцем з метою його відчуження покупцю, то сторони визначили, що основний договір буде укладено на 5 (п'ятий) день після придбання продавцем майна, про що останній зобов'язується повідомити покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору сторони визначили 01 жовтня 2018 року.
На виконання п.п. 2.1, 2.2 попереднього договору на підтвердження своїх дійсних намірів на укладення основного договору позивач вніс на розрахунковий рахунок відповідача аванс в розмірі 56000 грн. (а. с. 9).
Так, статтею 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що посилання позивача на порушення відповідачем порядку визначення істотних умов попереднього договору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки, ч. 1 ст. 635 ЦК України передбачено, що істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Такий порядок визначення істотних умов передбачений пунктом 1.6. попереднього договору, згідно якого умови основного договору, які не визначені сторонами в попередньому договорі, визначаються сторонами в основному договорі, враховуючи побажання покупця та реальність їх виконання продавцем.
Разом з тим, відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
З матеріалів справи слідує, що, у встановлений у попередньому договорі строк, сторони основний договір так і не уклали, жодних повідомлень від відповідача про придбання чи непридбання транспортного засобу для його наступної передачі позивачу на адресу позивача не надходило, пропозиції про укладення основного договору сторонами не направлялись.
У зв'язку з цим, 25.12.2017 року позивачем на адресу відповідача направлено заяву про повернення йому авансового платежу у розмірі 56000 грн. (а. с. 19-20). Вказані кошти позивачу на день розгляду справи в суді не повернуто.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказані обставини у своїй сукупності свідчать про ухилення відповідача від виконання умов попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18.12.2017 року та відсутність у нього дійсного наміру на укладення основного договору
Оскільки, укладання основного договору між сторонами у майбутньому є неможним у зв'язку з тим, що позивач втратив довіру до відповідача, він наполягає на поверненні сплаченого ним авансу у розмірі 56000 грн.
Так, відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до ч. 2 даної статті положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
З приписів ч. 2 ст. 1214 ЦК України випливає, що норми ст. 1212 ЦК України повною мірою стосуються і випадків безпідставного набуття або збереження грошей.
В порушення зазначених норм закону відповідач на час розгляду справи добровільно не повернув позивачу безпідставно набуті ним грошові кошти. Враховуючи те, що зобов'язання між позивачем і відповідачем за попереднім договором на день розгляду справи є невиконаним через вину поведінку відповідача, суд вважає, що грошові кошти в сумі 56000 грн., сплачені позивачем на користь відповідача в якості авансу за попереднім договором, є такими, що набуті без достатньої правової підстави, а тому підлягають поверненню позивачу.
Що стосується посилань позивача на порушення його прав як споживача, суд виходить із слідуючого.
Згідно ч.1 ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Відповідно до ч.2, п.3 ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Перелік несправедливих умов у договорі зі споживачем не є вичерпним (частина четверта статті 18 цього Закону).
Проте, за наведених обставин, суд вважає недоведеними порушення законодавства про захист прав споживача, на які посилався позивач.
Під час подачі позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Ексклюзив Плюс" про стягнення коштів на користь споживача задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Ексклюзив Плюс" (код ЄДРПОУ 41579813, юридична адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 6, офіс 2) на користь ОСОБА_1 56000 (п'ятдесят шість тисяч) грн. грошових коштів.
Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.В. Чернякова