Справа № 487/2290/18
Провадження № 1-кс/487/1064/18
25.04.2018 року слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , власника майна - ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018150030001475 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, -
23.04.2018 року слідчий Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки ВАЗ 21099 зеленого кольору д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та залишити даний автомобіль на зберіганні на штрафному майданчику за адресою: Миколаївська область, с. Шевченково, вул. Дорожня, 1-а.
Підставою для внесення клопотання стало те, що зазначений автомобіль є об'єктом вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна - ОСОБА_3 , не заперечував проти накладення арешту на автомобіль, проте просив передати його на зберігання йому оскільки цей автомобіль необхідний йому для перевезення бабусі та дідуся до місця обстеження та лікування.
Вислухавши пояснення власника майна, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
СВ Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018150030001475 за ознаками ст. 290 КК України, яке було розпочато за повідомленням зі служби 102 про те, що 21.04.2018 року о 09 год. 45 хв. за адресою: м. Миколаїв, пров. Транспортний 1, експерт повідомив про виявлення автомобіля з перебитим номером кузову, автомобіль марки ВАЗ 21099 д/н НОМЕР_1 .
Згідно висновку експертного дослідження № 15/4841/7Д від 21.04.2018 номер кузова НОМЕР_2 легкового автомобіля ВАЗ 21099 номерні знаки НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , знищений шляхом видалення панелі з первинним номером та вварюванням на його місце частини панелі (фрагмента) з іншим номером. Ідентифікаційний номер двигуна не змінювався. Бланк документа «Свідоцтво про реєстрацію ТЗ» серія НОМЕР_3 серія бланка СХХ № бланка НОМЕР_4 , яке видано 05.05.2015 відповідає бланкам, які є в офіційному обігу.
В ході огляду місця події 21.04.2018 р. вилучено автомобіль марки ВАЗ 21099 зеленого кольору д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , «Свідоцтво про реєстрацію ТЗ» серія НОМЕР_3 серія бланка СХХ № бланка НОМЕР_4 , а також ключі від зазначеного автомобілю.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчим доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного у клопотанні майна.
Разом з тим, з метою дотримання розумних строків обмеження права власності, та враховуючи що у висновку експертного дослідження висловлене певне припущення, суд вважає за необхідне встановити строк дії ухвали 1 (один) місяць, який є достатнім і необхідним для вчинення всіх необхідних процесуальних дій, зокрема проведення експертизи.
Вирішуючи питання про визначення місця зберігання автомобіля, слідчий суддя вважає що з метою не допущення порушення прав власника майна, вказаний автомобіль слід передати на зберігання власнику, заборонивши розпоряджатися ним та змінювати первісний (нинішній) стан автомобілю.
Таким чином, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018150030001475 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 21099 зеленого кольору д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та передати його на зберігання власнику - ОСОБА_3 , заборонивши йому розпоряджатися та змінювати первісний (нинішній) стан автомобілю.
Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, за ст.388 КК України.
Строк дії ухвали до 25.05.2018 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1