Справа № 473/931/18
іменем України
"26" квітня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Вуїва О.В.,
при секретарі Заблоцькій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в якому вказувала, що 29 листопада 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Заводського районного управління юстиції м. Миколаєва між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, актовий запис №496.
Від шлюбу мають спільну малолітню доньку Марію ІНФОРМАЦІЯ_1.
Проте сімейні відносини не склалися та з червня 2016 року припинені. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Причиною розірвання шлюбу є різні погляди на спільне життя, відсутність порозуміння в сім'ї, негативна поведінка відповідача. Спори про місце проживання дитини та поділ сумісно нажитого майна відсутні. В зв'язку з цим позивачка вважала неможливим збереження шлюбу та просила про його розірвання.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи без її участі в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти надання строку на примирення заперечувала, наполягаючи на розірванні шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки позивачка в своїй заяві проти цього не заперечувала.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що 29 листопада 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Заводського районного управління юстиції м. Миколаєва між сторонами було зареєстровано шлюб, актовий запис № 496.
Від шлюбу мають спільну малолітню доньку Марію ІНФОРМАЦІЯ_1.
Проте сімейні відносини між позивачкою та відповідачем не склалися та припинені.
Сторони жодним чином не виявили бажання зберегти сім'ю.
Позивачка наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову та інші обставини, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
За таких обставин, враховуючи відносини між позивачкою та відповідачем, відсутність у них бажання досягти примирення, суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що мають істотне значення, і шлюб між сторонами, відповідно до вимог ч. 3 ст. 105, ст. 112 Сімейного кодексу України має бути розірвано.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -- задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 29 листопада 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Заводського районного управління юстиції м. Миколаєва, актовий запис № 496 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити шлюбне прізвище - «Нікітіна».
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв