Справа № 447/2803/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/212/18 Доповідач: ОСОБА_2
17 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 07 лютого 2018 року,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
встановила:
цією ухвалою відмовлено в задоволенні подання адміністрації Миколаївської ВК-50 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 покликається на те, що ухвала суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.
Зазначає, що районний суд, в порушення вимог законодавства, не надав належну правову оцінку представленим матеріалам, об'єктивно не з'ясував всі обставини справи, що на його думку свідчить про необґрунтованість та невмотивованість судового рішення.
Наголошує, що судом не взято до уваги його позитивну характеристику і спільний висновок засідання адміністрації колонії та спостережної комісії від 06 грудня 2017 року, в якому зазначено, що він довів своє виправлення і заслуговує на застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Просить задоволити апеляційну скаргу.
Скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 07 лютого 2018 року та постановити нову ухвалу, якою задоволити спільне подання Миколаївської виправної колонії №50 та спостережної комісії Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Виходячи з вказаної норми закону, умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Крім цього, висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 неодноразово судимий, останній раз 30 березня 2017 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70, ст. 72 КК України. Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 01 вересня 2017 року останньому, на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання, строк попереднього ув'язнення з 04 лютого 2017 року по 21 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відтак, на час звернення до суду адміністрації Миколаївської ВК №50 та спостережної комісії Миколаївської райдержадміністрації з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , такий відбув більше 1/2 строку призначеного судом покарання (початок строку покарання: 04 лютого 2017 року, кінець - 17 вересня 2018 року). Перебуваючи з 28 липня 2017 року в Миколаївській ВК №50, типово характеризується, не допускав порушення встановленого режиму відбуття покарання, заохочувався, перебуває на профілактичному обліку, як засуджений що схильний до втечі.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд обґрунтовано відмовив в задоволенні спільного подання, мотивувавши це в своїй ухвалі, оскільки в даному конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 07 лютого 2018 року, якою відмовлено в задоволенні подання адміністрації Миколаївської ВК-50 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4