Справа № 467/835/17
2/467/23/18
20.04.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Явіци І.В.
за участю секретарів судового засідання Андросової А.В., Похитун М.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідачів - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садового товариства «Южний Буг», голови Садового товариства «Южний Буг» ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про скасування наказу, визнання права на вступ у члени товариства та зобов'язання розглянути заяву,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що за життя його дружина ОСОБА_6, будучи членом СТ «Южний Буг», користувалася земельною ділянкою № 19, яка розташована в с. Іванівка Арбузинського району Миколаївської області, 3-тє поле, 2-га вулиця.
21 березня 2016 року ОСОБА_6 померла, а 09 травня 2016 року він дізнався, що вказана земельна ділянка разом з розміщеним на ній двоповерховим будинком, побутовою технікою та інвентарем була передана ОСОБА_5 на підставі заяви ОСОБА_7
Будучи єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті дружини, він цього ж дня подав заяву бухгалтеру СТ «Южний Буг» ОСОБА_8 про переоформлення земельної ділянки на нього, однак будь-якої відповіді не отримав.
В позовній заяві вказує, що своїм зверненням 09 травня 2016 року до СТ «Южний Буг» із заявою про переоформлення ділянки на нього, він виявив бажання на членство у садовому товаристві, як спадкоємець своєї дружини.
19 червня 2017 року він повторно звернувся до відповідача із заявою про переоформлення земельної ділянки, але жодної відповіді не отримав, що й стало підставою для його звернення з позовом до суду за захистом своїх порушених та невизнаних прав.
Уточнивши позовні вимоги заявою від 02 березня 2018 року, позивач просить суд скасувати як незаконний наказ голови Садового товариство «Южний Буг» ОСОБА_4 від 09 травня 2016 року № 7, яким ОСОБА_5 прийнято у члени СТ «Южний Буг», визнати за ним право на вступ у члени СТ «Южний Буг» та набуття у користування земельну ділянку № 19, поле № 3 площею 0,06 га в порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_6 та зобов'язати голову СТ «Южний Буг» ОСОБА_4 розглянути його заяви від 09 травня 2016 року та від 19 червня 2017 року про прийняття його у члени садового товариства «Южний Буг» із наданням земельної ділянки № 19, поле № 3 загальною площею 0,06 га, якою користувалася померла ОСОБА_6, шляхом прийняття наказу про прийняття його у члени СТ «Южний Буг» та надання йому земельної ділянки № 19, поле № 3 загальною площею 0,06 га, стягнувши із відповідачів у солідарному порядку на його користь судовий збір.
Провадження за вимогами позивача було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 15 вересня 2017 року, справу призначено до судового розгляду на 09 жовтня 2017 року.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2017 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено голову Садового товариства ОСОБА_4.
30 жовтня 2017 року позивач подав суду письмову заяву про виклик свідка ОСОБА_9, навівши обставини, які вказаний свідок може підтвердити, яка була задоволена ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 березня 2018 року.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2017 року у державного нотаріуса Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_10 було витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6, яка долучена до матеріалів справи.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 лютого 2018 року у справі призначено підготовче судове засідання у порядку глави 3 Цивільного процесуального кодексу України за клопотанням представника позивача у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, яке закрите ухвалою цього ж суду від 06 березня 2018 року, а справу призначено до судового розгляду по суті.
02 березня 2018 року, до закінчення підготовчого провадження, позивач уточнив позовні вимоги, направивши до суду відповідну заяву, а представник відповідачів, в свою чергу, надала суду відзив на цю заяву.
В судовому засіданні в ході розгляду справи по суті позивач свій позов підтримав повністю і просив задовольнити його вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити та пояснила суду, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, яка за життя, будучи членом СТ «Южний Буг», користувалась земельною ділянкою № 19 площею 0,06 га, яка розташована в с. Іванівка Арбузинського району Миколаївської області.
21 березня 2016 року ОСОБА_6 померла, а позивач відразу звернувся до бухгалтера садового товариства ОСОБА_8, яка займалась веденням документації садового товариства. Остання роз'яснила позивачу, що зі спливом шестимісячного строку після смерті дружини, він повинен звернутись із заявою про переоформлення земельної ділянки на нього.
В свою чергу позивач продовжував користуватись земельною ділянкою, зокрема, 09 травня 2016 року висаджував на ній садженці, коли до нього підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_7, повідомивши йому про те, що земельні ділянка буде перебувати в користуванні інших людей.
Тоді позивач, разом із його родичем ОСОБА_9, взявши відповідні документи, які засвідчують його право на користування цією земельною ділянкою, зокрема, що він є спадкоємцем померлої ОСОБА_6, надав їх копії ОСОБА_8
Остання надала позивачу бланк заяви про прийняття його у члени товариства та надання у користування земельної ділянки № 19, яку позивач заповнив особисто в двох екземплярах, один з яких залишив ОСОБА_8, а на другому остання виконала свій підпис про те, що прийняла в нього заяву, та дату, повідомивши усно, що заява буде розглянута, а про прийняте рішення позивача повідомлено.
Вказані бланки заяв позивач заповнював на дачній ділянці ОСОБА_8, де остання зберігала та вела всю документацію садового товариства.
Незабаром позивач отримав судову повістку у справі за позовом ОСОБА_7 до нього про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємцем четвертої черги та зміну черговості одержання права на спадкування. Проте, рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у задоволенні позову ОСОБА_7 було відмолено, Апеляційним судом Миколаївської області це рішення було залишено без змін, а тому позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї дружини ОСОБА_6
12 червня 2017 року позивач звернувся до голови садового товариства «Южний Буг» ОСОБА_4 з метою отримання інформації про результати розгляду його заяви від 09 травня 2016 року та переоформлення на нього земельної ділянки, однак останній повідомив, що йому нічого невідомо з цього приводу та порадив звернутись до суду.
19 червня 2017 року позивач повторно подав заяву про переоформлення на нього земельної ділянки № 19, однак дізнався, що 03 травня 2016 року ОСОБА_11 звернулась до садового товариства із заявою, в якій не заперечувала проти продажу дачного будинку у зв'язку з її виїздом до АР Крим. При цьому, остання надала судове рішення, яким було встановлено факт проживання ОСОБА_6 та її покійного батька однією сім'єю.
На підставі наданих ОСОБА_7 та заяви ОСОБА_5 ОСОБА_4 було видано наказ № 7 від 09 травня 2016 року, яким ОСОБА_5 прийнято у члени садового товариства з наданням їй земельної ділянки № 19, який суперечить вимогам чинного законодавства та підпункту «в» п. 26 статуту товариства, за яким перевага на вступ у члени товариства надається спадкоємцям померлого члена товариства, в той час як ОСОБА_11 такою не являється.
Таким чином, як пояснила представник позивача, позивач неодноразово звертався до відповідачів з питання переоформлення на нього земельної ділянки № 19, проте жодної відповіді не отримав, земельна ділянка передана ОСОБА_5, що порушує права позивача, як спадкоємця першої черги за законом після смерті його дружини ОСОБА_6
З червня 2016 року по червень 2017 року позивач не цікавився результатами розгляду його заяви.
Окрім того, земельну ділянку було облаштовано, на ній побудовано будинок і побутові споруди, утримувались особисті речі та меблі, однак після її передачі ОСОБА_5 частина речей зникла, що змусило позивача звернутись із заявою до правоохоронних органів.
За цих обставин, представник позивача просила позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідачів - Садового товариства «Южний Буг» та голови цього ж товариства ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила та пояснила суду, що наказ голови садового товариства ОСОБА_4, яким ОСОБА_5 було прийнято у члени товариства, є законним, відповідає положенням статуту.
Так, 03 травня 2016 року ОСОБА_7 дійсно подала заяву, якою повідомила про смерть ОСОБА_6 та не заперечувала проти продажу дачного будинку, розміщеного на земельній ділянці № 19, додавши до неї копію судового рішення, яким встановлено факт проживання її покійного батька разом з ОСОБА_6 та свідоцтво про смерть останньої.
Оскільки згідно статуту членство у товаристві припиняється у зв'язку із смертю особи, то головою товариства ОСОБА_4 було видано наказ про виключення ОСОБА_6 із членів товариства. При цьому, до компетенції голови товариства не входить перевірка осіб, які повідомляють про смерть члена товариства на предмет того, чи є вони спадкоємцями померлого, враховуючи, що ОСОБА_7 не виявила бажання вступити в члени товариства.
09 травня 2016 року до голови товариства із письмовою заявою звернулась ОСОБА_5, яка просила прийняти її у члени товариства та надати в користування земельну ділянку. Оскільки остання досягла 18 років, сплатила внесок, тобто згідно статуту товариства мала право на вступ у його члени, а земельні ділянка № 19 з 03 травня 2016 року вважалась вільною, то ОСОБА_4 було віддано наказ про прийняття її у члени товариства «Южний Буг» з надання земельної ділянки № 19.
Таким чином, будь-яких порушень законодавства чи положень статуту при прийнятті ОСОБА_4 наказу, яким ОСОБА_5 прийнято у члени товариства та надано у користування земельну ділянку порушено не було.
При цьому, товариство не має жодного відношення до будівель, споруд чи насаджень, які знаходяться на земельній ділянці та не несе за них відповідальності, оскільки повноважне передавати у користування лише земельну ділянку, а не розміщені на ній об'єкти.
Право позивача на вступ у члени товариства не є порушеним і не заперечується відповідачами, воно є переважним перед іншими особами, передбачене статутом і Законом України «Про громадські об'єднання», однак його заяви від 09 травня 2016 року голова товариства ОСОБА_4, який повноважний приймати рішення про прийняття у члени товариства, не отримував, даної заяви у товаристві немає, а тому зобов'язати відповідача розглянути те, чого немає неможливо.
ОСОБА_8 була бухгалтером садового товариства «Южний Буг», а тому не мала права приймати такі заяви від осіб, які бажають вступити у члени товариства, що вбачається із положень статуту.
При цьому, заява позивача від 09 травня 2016 року, ксерокопія якої наявна в матеріалах провадження, виконана іншим шрифтом, аніж тим, яким користуються у товаристві, а підпис в її кутку не належить ОСОБА_8 Вказана заява з'явилась після того, як представник позивача отримала відповідь від товариства про передачу земельної ділянки ОСОБА_5
Щодо заяви позивача від 19 червня 2017 року, то вона була отримана головою садового товариства ОСОБА_4, проте тривалий час, до березня 2018 року, розглянута не була у зв'язку з тим, що в ній позивач просив переоформити земельну ділянку № 19 на нього, в той час як голова товариства не має права на переоформлення земельних ділянок, а повноважний лише приймати рішення про прийняття спадкоємців у члени товариства. Цією заявою позивач не просив прийняти його у члени товариства, а земельна ділянка може бути надана у користування лише його членам.
З цих підстав представник відповідачів просила в задоволенні позову відмовити.
Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, просила розглядати справу за її відсутності, проти задоволення позову заперечувала (а.с. 64), а 23 лютого 2018 року направила на адресу суду письмові пояснення на позов, в яких вказала, що земельна ділянка № 19 в садовому товаристві «Южний Буг» була надана їй на законних підставах, оскільки вона вступила у члени товариства, виконала вимоги статуту, сплативши необхідні внески, а сама земельна ділянка була вільною. Тому жодних порушень при прийнятті її у члени товариства допущено не було, вимоги статуту було дотримано, у зв'язку з чим підстав для визнання наказу про прийняття її у члени товариства незаконним немає.
Просила в задоволенні позову відмовити.
Допитаний в судовому засіданні у порядку ст. 230 ЦПК України свідок ОСОБА_9 показав суду, що 09 травня 2016 року до нього звернувся ОСОБА_1 з проханням відвезти його в м. Южноукраїнськ аби взяти необхідні документи, що підтверджують його право на користування земельною ділянкою, яка залишилась після смерті його дружини ОСОБА_6
ОСОБА_1 повідомив йому, що коли він порався на своїй земельній ділянці, до нього прийшла ОСОБА_8 разом з якимись людьми, які повідомили його про те, що він не має права користуватися цією земельною ділянкою.
Коли ОСОБА_1 взяв всі необхідні документи, то він відвіз його до дачного будинку ОСОБА_8, яка повідомила йому, що земельна ділянка буде переоформлена після того, як спадщина вступить в силу та порадила написати заяву.
ОСОБА_1 відразу написав дві однакові заяви, одну з яких залишив ОСОБА_8, а де він взяв бланки заяв не пам'ятає.
Зі слів позивача йому також відомо, що останній повторно звертався до ОСОБА_8 з приводу розгляду його заяви, однак остання нічого не відповіла.
Також позивач звертався безпосередньо до голови садового товариства ОСОБА_4, однак останній сказав, що нічого не пам'ятає про земельну ділянку ОСОБА_6 та запропонував повторно звернутись із заявою.
В свою чергу суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створивши учасникам судового процесу всі умови для реалізації ними їхніх прав, виконавши всі необхідні процесуальні дії для повного і об'єктивного розгляду справи, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані ними докази та оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, керуючись принципом верховенства права, встановив наступні обставини справи, відповідні їм правовідносини і зробив такі висновки.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач перебував в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6, яка померла 21 березня 2016 року (а.с. 8, 9).
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємцем четвертої черги та зміну черговості одержання права на спадкування в задоволенні позову ОСОБА_7 було відмовлено, вказане рішення набрало законної сили, оскільки ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 19 червня 2017 року було залишено без змін (а.с. 72-75).
Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті своєї дружини ОСОБА_6 і відноситься до першої черги, що, окрім викладеного, підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами спадкової справи № 66/2016 щодо майна померлої ОСОБА_6 (а.с. 104-137).
За життя ОСОБА_6, як член Садового товариства «Южний Буг», користувалась земельною ділянкою № 19, 3-тє поле, 2-га вулиця, яка знаходиться в с. Іванівка Арбузинського району Миколаївської області.
Вказана обставина не заперечується учасниками справи.
03 травня 2016 року ОСОБА_7 подала голові правління СТ «Южний Буг» письмову заяву, якою просила дозволити продаж дачного будинку, який знаходиться на ділянці № 19, поле № 3 у зв'язку із смертю її матері ОСОБА_6 та її виїздом до АР Крим.
На підставі вказаної заяви наказом голови правління СТ «Южний Буг» ОСОБА_4 № 6 від 03 травня 2016 року ОСОБА_6 було виключено із членів СТ «Южний Буг» у зв'язку із смертю (а.с. 192).
В матеріалах провадження наявна копія заяви ОСОБА_5, датована травнем 2016 року (без зазначення дати), якою остання просила голову правління СТ «Южний Буг» ОСОБА_4 прийняти її у члени СТ «Южний Буг» та надати земельну ділянку № 13, поле № 3 загальною площею 0,06 га (а.с. 13).
Наказом голови правління СТ «Южний Буг» ОСОБА_4 № 7 від 09 травня 2016 року ОСОБА_5 була прийнята у члени СТ « Южний Буг» з наданням земельної ділянки № 19, поле № 3 загальною площею 0,06 га.
Із вказаного наказу вбачається, що підставою його видання була заява ОСОБА_5 від 09 травня 2016 року.
Цей наказ позивач просить визнати незаконним, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та статуту СТ «Южний Буг», а саме з тих підстав, що переважне право на вступ у члени товариства мають спадкоємці померлого члена.
Між тим, суд не знаходить підстав для визнання наказу № 7 від 09 травня 2016 року незаконним і таким, що не відповідає вимогам статуту СТ «Южний Буг» з огляду на таке.
Станом на 09 травня 2016 року, тобто на день видання спірного наказу, діяв статут СТ «Южний Буг», у редакції, затвердженій на зборах членів СТ «Южний Буг» 17 лютого 1997 року (протокол № 3) та зареєстрований розпорядження голови Арбузинської РДА 18 квітня 1997 року № 169 (далі - Статут у редакції 1997 року).
Відповідно до підпункту «в» пункту 26 розділу ІІІ «Членство у садовому товаристві» вказаної редакції Статуту у випадку смерті члена садового товариства або вибуття його за станом здоров'я перевага надається одному із спадкоємців.
Як встановив суд, ОСОБА_6 була виключена із членів товариства у зв'язку із смертю, а її спадкоємцем, єдиним спадкоємцем, є позивач.
Як встановив суд, позивач 09 травня 2016 року заповнив бланк заяви, якою просив прийняти його у члени СТ «Южний Буг» та надати земельну ділянку № 19, поле № 3, загальною площею 0,06 га в порядку спадкування після смерті його дружини ОСОБА_6
Вказану заяву, як пояснила представник позивача та показав свідок, позивач залишив головному бухгалтеру ОСОБА_8
Між тим, згідно п. 25 Статуту у редакції 1997 року, прийняття громадян у члени товариства проводиться за письмовою заявою вступаючого на ім'я голови правління, який і затверджує членство.
Проте, будь-яких доказів того, що заяву позивача від 09 травня 2016 року отримав саме голова правління садового товариства ОСОБА_4, який і повинен був затвердити членство позивача, як спадкоємця померлого члена ОСОБА_6, суду надано не було.
В судовому засіданні представник відповідачів пояснила, що ні оригіналу, ні копії цієї заяви позивача у СТ «Южний Буг» немає, а підпис, виконаний на ній не належить ОСОБА_8
Твердження представника відповідачів про неналежність підпису на заяві позивача від 09 травня 2016 року ОСОБА_8 суд вважає таким, що не доведене належними і достовірними доказами, а представник позивача і свідок стверджували про отримання ОСОБА_8 заяви позивача на території її дачного будинку в с. Іванівка Арюузинського району Миколаївської області.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_8 отримала заяву позивача від 09 травня 2016 року про прийняття його у члени СТ «Южний Буг» та надання йому земельної ділянки № 19, проте, належні та достовірні докази того, що цю заяву отримав саме голова правління ОСОБА_4, який і був повноважний приймати за нею рішення, у суду відсутні.
Більш того, сторони в судовому засіданні визнали, що позивач особисто до голови правління товариства ОСОБА_4 09 травня 2016 року не звертався, а пересвідчитись у тому, що ОСОБА_8 передала заяву позивача ОСОБА_4 суд не має можливості, оскільки остання, як пояснили суду сторони, померла у вересні 2017 року.
Натомість 09 травня 2016 року у члени СТ «Южний Буг», із надання земельної ділянки № 19, була прийнята ОСОБА_5
Остання, хоча й не є спадкоємцем ОСОБА_6, проте на день подання заяви про прийняття її у члени товариства досягла 18 років, що не заперечується позивачем, подала заяву, яку отримав голова правління товариства ОСОБА_4 особисто, що відповідає положенням п.п. 24, 25 Статуту у редакції 1997 року, а з огляду на те, що заяви позивача від 09 травня 2016 року у ОСОБА_4 не було, принаймні це не доведено позивачем, встановлення ним кола спадкоємців померлого члена товариства статут не передбачає, ОСОБА_6 станом на 09 травня 2016 року вибула із членів товариства, то підстав для відмови у прийнятті ОСОБА_5 у члени товариства СТ «Южний Буг» з наданням їй земельної ділянки № 19 на момент видання ним відповідного наказу у ОСОБА_4 не було, а тому він відповідає вимогам Статуту у редакції 1997 року.
Що стосується посилання позивача та його представника на наявність двохповерхового будинку на земельній ділянці № 19, інших побутових споруд та майна, то суду, окрім пояснень представника позивача та показань свідка з цього приводу, не було надано жодних доказів. Так само як і доказів того, кому належить вказаний будинок.
В позовній заяві та в судовому засіданні позивач та його представник посилались на невідповідність наказу № 7 від 09 травня 2016 року про прийняття ОСОБА_5 у члени СТ «Южний Буг» положенням чинного законодавства, проте, в порушення яких саме правових норм його було прийнято не вказували, відповідних доказів цьому згідно із ст. 81 ЦПК України не надавали, а тому суд, в силу положень ст. 12, 13 цього Кодексу, позбавлений можливості перевірити відповідність чи невідповідність наказу нормам чинного на той час законодавства.
Посилання у позовній заяві на положення ст.ст. 1261, 1268 ЦК України, а так само і посилання на азб. 2 п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 8 від 30.05.2008 року суд вважає недоречним, оскільки правові норми, що закріплені у них не регулюють правовідносини, що виникли між сторонами у даному випадку, а роз'яснення ВСУ не стосуються ні предмета, ні підстав позову, в той час як право позивача на спадщину за законом після смерті його дружини у цьому провадженні ніким не оспорюється.
При цьому, перевіряючи законність наказу № 7 від 09 травня 2016 року, суд не може взяти до уваги положення п.п.4.9, 4.10 та 4.18 Статуту СТ «Южний Буг», на які посилається позивач у своїй позовній заяві, оскільки останній приймався під час дії Статуту у редакції 1997 року, в той час як вказані пункти закріплені у Статуті в редакції, що затверджена загальними зборами СТ «Южний Буг» 10 вересня 2016 року (протокол № 2).
Суд відхиляє доводи представника відповідачів про те, що ОСОБА_8 не мала права приймати заяви про прийняття у члени товариства і погоджується з представником позивача у цьому, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань остання є одним із засновників товариства, уповноважена представляти товариство у правовідносинах з третіми особами, має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.
Проте, як слідує із Статуту товариства у редакції 1997 року ОСОБА_8 не уповноважена примати рішення про прийняття у члени товариства.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що заява позивача від 09 травня 2016 року була прийнята належною особою, проте не розглянута повноваженою особою, а дані які б свідчили про перебування заяви цієї заяви позивача на розгляді саме ОСОБА_4 у цьому провадженні не здобуті.
За таких обставин, вимога позивача про скасування як незаконного наказу № 7 від 09 травня 2016 року «Про прийняття у члени СТ «Южний Буг», виданого головою садового товариства «Южний Буг» ОСОБА_4, яким ОСОБА_5 прийнято у члени цього товариства та надано земельну ділянку № 19, не підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу, що скасування цього наказу відноситься до повноважень голови СТ «Южний Буг», в той час як суд вправі лише зробити висновок про його відповідність чи невідповідність закону.
Оскільки судом встановлено, що заява позивача від 09 травня 2016 року про прийняття його у члени садового товариства «Южний Буг» відсутня у голови цього товариства, то вимога про його зобов'язання її розглянути також не підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання голови СТ «Южний Буг» ОСОБА_4 розглянути його заяву від 19 червня 2016 року, то суд прийшов до такого.
Як встановлено в суді, 19 червня 2017 року позивач подав голові СТ «Южний Буг» ОСОБА_4 заяву, якою просив переоформити на нього земельну ділянку № 19, 3-тє поле, 2-га вулиця в СТ «Южний Буг», яка була оформлена на його померлу дружину ОСОБА_6
Вказана заява отримана безпосередньо головою СТ «Южний Буг» ОСОБА_4, що не заперечується його представником.
Проте, на день розгляду справи ця заява позивача розглянута, про що йому направлено письмову відповідь (а.с. 223, 224).
Так, із відповіді на заяву позивача від 19 червня 2017 року слідує, що Статутом товариства не передбачено переоформлення земельної ділянки, яка раніше перебувала у користуванні члена СТ, членство якого припинено у зв'язку із смертю.
Із вказаної заяви, окрім того, вбачається, що від позивача заява про вступ до товариства не надходила.
Вказана відповідь не містить дати її написання, в судовому засіданні представник позивача зазначила, що позивач її не отримував, однак представник відповідача надала до суду докази відправлення відповіді на адресу позивача (а.с. 224).
Тож за таких обставин, підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання голову СТ «Южний Буг» розглянути його заяву від 19 червня 2017 року немає, оскільки остання на день розгляду справи розглянута, а порушення положень Закону України «Про звернення громадян» при розгляді цієї заяви позивача не є предметом цього судового розгляду.
Стосовно вимоги позивача про визнання за ним права на вступ у члени СТ «Южний Буг» та набуття у користування земельної ділянки № 19, поле № 3 загальною площею 0,06 га в порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_6, суд виходив з такого.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 25 Статуту СТ «Южний Буг» у редакції 1997 року прийняття громадян у члени товариства проводиться за письмовою заявою вступаючого на ім'я голови правління, який і затверджує членство.
Вступ до товариства на підставі письмової заяви передбачений і п. 4.4. Статуту Садового товариства «Южний Буг», затвердженого загальними зборами СТ «Южний Буг» (протокол № 2 від 10 вересня 2016 року (далі - Статут у редакції 2016 року).
Проте, в судовому засіданні було встановлено, що письмової заяви позивача від 09 травня 2016 року голова товариства ОСОБА_4 не отримував, а заява позивача від 19 червня 2017 року не містила даних, які б свідчили про його намір вступити до членів товариства.
При цьому, суд відхиляє доводи представника позивача про те, що заявою від 19 червня 2017 року позивач виявив бажання вступити у члени товариства, оскільки зі змісту заяви цього не вбачається, в той час як положеннями Статутів товариства як у редакції 1997 року, так і у редакції 2016 року не передбачено переоформлення земельних ділянок на осіб, які не є його членами.
Відповідно до положень п.п. 4.9, 4.10 Статуту у редакції 2016 року товариство не має права відмовити позивачу у прийнятті в його члени, а за змістом п. «в» п. 26 Статуту у редакції 1997 року позивач мав переважне право на вступ у члени товариства.
Проте, цьому праву позивача кореспондується його обов'язок подати письмову заяву на ім'я голови правління товариства саме про прийняття у члени товариства, а не про переоформлення земельної ділянки, якою користувався спадкодавець.
Як встановив суд, позивач свого обов'язку щодо подання такої заяви належно не виконав, а тому його право не є порушеним у цій ситуації.
При цьому, статутами в обох редакціях передбачено перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємців померлого члена товариства, втім такого права ОСОБА_6 за життя на земельну ділянку № 19 не набула, що дає суду підстави не примати до уваги посилання представника позивача на п. 19 Статуту СТ «Южний Буг» у редакції 1997 року.
Будь-яких інших доказів, окрім тих, які були досліджені в судовому засіданні, учасники справи, будучи вільними у реалізації своїх прав, суду не надали.
За таких умов, враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача, їх невизнання або ж оспорення, в той час як суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси у спосіб, визначений законом, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цього позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12,13, 76-81, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Садового товариства «Южний Буг», голови Садового товариства «Южний Буг» ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про скасування наказу, визнання права на вступ у члени товариства та зобов'язання розглянути заяву - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Явіца