Справа № 456/3046/17 Головуючий у 1 інстанції: Гулкевич О.В.
Провадження № 22-ц/783/208/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
Категорія:81
11 квітня 2018 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шандри М.М.,
секретаря: Жукровської Х.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Львівгаз» про захист прав споживача на інформацію,-
в жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Львівгаз» про захист прав споживача на інформацію.
В позовній заяві ОСОБА_2 просив заборонити ПАТ «Львівгаз» проведення монтажних робіт до одержання ним копії такої схеми.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду м. Львова від 04 жовтня 2017 року у задоволенні такої заяви було відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі зазначає, що він не звертався до суду із заявою про забезпечення позову, а зазначена у позовній заяві вимога про заборону ПАТ «Львівгаз» проведення монтажних робіт до одержання ним, копії такої схеми підлягає вирішенню в іншому порядку, ніж питання про забезпечення позову, а саме шляхом ухвалення рішення суду, яким суд вирішує питання, передбачені ст.214 ЦПК України, а відтак просить суд скасувати ухвалу від 04 жовтня 2017 року Стрийського міськрайонного суду і передати вирішення позовної, вимоги про заборону ПАТ «Львівгаз проведення монтажних робіт до одержання ним копії такої схеми на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи від сторін не поступило, поважності причин неявки в судове засідання ними не надано, а тому в силу вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із врахуванням наступного.
Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Згідно ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІП від 03 жовтня 2017 року.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову районний суд виходив з того, що заявник не зазначив причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та не обгрунтував необхідність забезпечення позову, що позбавило суд дійти висновку про наявність обгрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 звернувся із позовом до Публічного акціонерного товариства «Львівгаз» про захист прав споживача на інформацію (а.с. 1).
В позовній заяві просив заборонити ПАТ «Львівгаз» проведення монтажних робіт до одержання ним копії такої схеми.
Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України (чинної на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Перелік видів забезпечення позову передбачених ст. 152 ЦПК України (чинної на момент постановлення оскаржуваної ухвали) не є вичерпний тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК (чинної на момент постановлення оскаржуваної ухвали) позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, такі не ґрунтуються на законі і спростовуються вищенаведеним.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вимог заявлених в заяві про забезпечення позову, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1.ч.1 ст.374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Стрийського міськрайонного суду м. Львова від 04 жовтня 2017 року про відмову у забезпеченні позову - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 11.04.2018 року.
Головуючий : О.М. Ванівський
Судді: Р.П. Цяцяк
М.М. Шандра