Справа № 466/2974/17 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Р.
Провадження № 33/783/979/17 Доповідач: Михалюк В. О.
18 квітня 2018 року м.Львів
Апеляційний суд Львівської області у складі :
Головуючого - судді Михалюка В.О.,
з участю правопорушника - ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 липня 2017 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 07 липня 2017 року,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 23 квітня 2017 року о 18.55 год. керував транспортним засобом марки ВАЗ 21013, н.з. НОМЕР_1, по пр. Чорновола, 93 в м. Львові в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння як по місцю зупинки, так і у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись з даною постановою судді захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що дана постанова є незаконною. Зазначає, що судом першої інстанції не зазначено, які факти, що стосуються особи правопорушника суду відомі і покладені в судове рішення. Вказує, що суд посилаючись на пояснення свідків, не звернув увагу, що пояснення свідків написані не власноручно. Крім того, суд не дав оцінці того факту, що обстеження на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 проходило в Шевченківському ВП з двома свідками, а не на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків. При цьому ОСОБА_1 не керував даним транспортним засобом.
Просить дану постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.
Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 липня 2017 року, мотивуючи тим, що розгляд вищевказаної справи відбувся як без його участі так і без участі правопорушника, а згадану постанову отримали лише 14 липня 2017 року.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, які просили задоволити апеляційну скаргу, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підлягає адміністративній відповідальності.
А як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 23 квітня 2017 року о 18.55 год. керував транспортним засобом марки ВАЗ 21013, н.з. НОМЕР_1, по пр. Чорновола, 93 в м. Львові в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння як по місцю зупинки, так і у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Такий висновок суду підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 117985 від 23 квітня 2017 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в яких вони підтвердили наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, відеозаписом події з відео реєстратора, з якого вбачається, що саме ОСОБА_1 керував згаданим транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, та іншими матеріалами справи.
Покликання апелянта на те, що постанова суду першої інстанції не в повній мірі відповідає фактичним обставина справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню її вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Що стосується доводів апелянта про закриття провадження у справі, то вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.
На підставі викладеного апеляційний суд вважає за необхідне відмовити захиснику правопорушника ОСОБА_1 - адвокату ОСОБА_2 в задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції щодо нього залишити без змін.
При цьому, апеляційний суд також приходить до переконання, що апелянту слід поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови судді як такий, що пропущений з поважних причин.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1 - адвокату ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 липня 2017 року щодо ОСОБА_1
Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : В.Михалюк