Справа № 202/1999/18
Провадження № 1-кс/202/829/2018
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
25 квітня 2018 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4
розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000328, -
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2018 року за № 12018040000000328, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
24 квітня 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000328.
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 24 квітня 2018.
Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановленно, що ОСОБА_4 разом з встановленими особами на підставі завідомо підроблених документів у 2004 році оформила в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська, розташованому за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 52, пільгову пенсію на своє ім'я у зв'язку з особливими умовами праці в ПАТ «Червоний Профінтерн» на ім'я та до березня 2018 року незаконно отримала грошові кошти, нараховані як пенсійне забезпечення вказаній особі на загальну суму 252 848 грн. 68 коп., спричинивши Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області збитки у особливо великих розмірах.
24.04.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.
Слідчий в обґрунтування необхідності накладення арешту зазначає, що оскільки кримінальним правопорушенням Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заподіяно матеріальної шкоди, з метою подальшого забезпечення цивільного позову, заявленого представником потерпілого та виконання вироку суду в частині конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на майно ОСОБА_4 , якій згідно інформаційної довідки регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області ОСОБА_4 на праві власності належить легковий автомобіль «HONDA» CR-V 2354, 2014 р. кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , мікроавтобус «HYUNDAI» Н 200, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 .
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрювана у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, зазначивши, що легковий автомобіль «HONDA» CR-V 2354, 2014 р. кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_5 , не перебуває у її користуванні, та придбаний за кошти її зятя, мікроавтобус «HYUNDAI» Н 200, 2000 року випуску продано.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 зазначив, що легковий автомобіль «HONDA» CR-V 2354 придбано за його кошти та перебуває в його користуванні.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, підозрюваної, свідка, допитавши свідка, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження № 12018040000000328, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2018 року за № 12018040000000328, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190,ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.
24.04.2018 року в межах зазначеного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.
Слідчий суддя, вирішуючи питання про накладення арешту на майно підозрюваної виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України? арешт накладається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Разом з цим, слідчий не довів співмірності розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням вартості майна, на яке просить накласти арешт.
Крім цього, слідчий суддя не приймає до уваги посилання слідчого на наявність цивільного позову у кримінальному провадженні, оскільки матеріали кримінального провадження № 12018040000000328 цивільного позову не містять.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно з ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи викладене, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000328 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_1