Провадження №4-с/760/120/18
В справі №760/1824/18
06 квітня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Ковальської К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за скаргою Кредитної спілки «Народний кредит» на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Головний державний виконавець Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській області Ліщенко Наталія Ігорівна, ОСОБА_2, -
У січні 2018 року Кредитна спілка «Народний кредит» звернулась зі скаргою на дії старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській обл. Ліщенко Н.І.
Скарга обгрунтована тим, що Кредитна спілка звернулась до Васильківського міськрайонного ДВС ГТУЮ в Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-2125/14 від 03.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на їх користь борг у сумі 1000, 00 грн.
Пояснено, що 23 серпня 2017 року старшим державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській обл. Ліщенко Н.І.. було відкрито виконавче провадження ВП № 54559104 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2125/14 від 03.06.2014, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Народний кредит» боргу в сумі 1000,00 грн.
Зазначено, що 03 січня 2018 року Кредитна спілка отримала поштою постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.12.2017 ВП № 54559104 у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
Таким чином старший державний виконавець Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській обл. Ліщенко Н.І., на їх думку, в порушення вимог статей 31, 32, 68 ЗУ «Про виконавче провадження» не вжив всіх передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень Солом'янського районного суду м. Києва, а саме:
- не перевірила наявність доходів боржника та не звернула стягнення на такі доходи;
- не перевірила чи є боржник власником цінних паперів, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності тощо.
Скаржник просить визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця та скасувати постанову Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській обл. Ліщенко Н.І. від 24.12.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу та відновити виконавче провадження ВП № 54559104.
У судове засідання скаржник не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі представника скаржника, скаргу підтримав в повному обсязі.
Старший державний виконавець Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській обл. Ліщенко Н.І. проти скарги заперечувала, подала письмові запереченя, які долучені до матеріалів справи.
Зацікавлена особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася.
Суд дослідивши письмові докази по справі, вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У судовому засіданні було встановлено, що Кредитна спілка звернулась до Васильківського міськрайонного ДВС ГТУЮ в Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-2125/14 від 03.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на їх користь борг у сумі 1000, 00 грн.
Встановлено, що 23 серпня 2017 року старшим державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській обл. Ліщенко Н.І. було відкрито виконавче провадження ВП № 54559104.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 січня 2018 року Кредитна спілка отримала через засоби поштового зв'язку постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.12.2017 ВП № 54559104 у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
Відповідно до п 2,3 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» При розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннямиКонституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.
При розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).
Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового ї виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні - права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний і вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч. 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а саме передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідно до п. 23 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» 23. При виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 52 Закону про виконавче провадження у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Таким чином, судом встановлено, що державним виконавцем під час виконання судового рішення, з дня отримання заяви про відкриття виконавчого провадження не здійснено жодної виконавчої дії щодо реального виконання рішення суду, зокрема щодо отримання даних про рахунки та майно боржника, накладення арешту на майно та рахунки боржника, звернення стягнення на кошти та майно боржника, вихід за місцем знаходження боржника, розшук та опис майна боржника та інші дії, передбачені Закон України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене, суд вважає, що державний виконавець у порушення вимог ст. 18, 32, 68 Закону України «Про виконавче провадження» не вжив усіх заходів щодо примусового виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва № 2-2125/14 від 03.06.2014 року та повернув виконавчий лист стягувачу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах виконавчого провадження №54559104 міститься акт державного виконавця від 12.12.2017, який підписаний останнім одноособово і не відповідає «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 №512/5.
Так, згідно пункту 8 даної Інструкції, акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця протягом 3 робочих днів дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Відповідно до пункту 18 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» 18. За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.
Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадженняможуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження).
Враховуючи викладене, а також враховуючи, що при поверненні виконавчого листа стягувачу було порушено права стягувача, суд вважає за необхідне визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській обл. Ліщенко Н.І. допущену під час виконання виконавчого провадження ВП № 54559104.
На підставі ст.ст. 447-451 ЦПК України, ст. 32, 68, 82 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
Скаргу - задовольнити частково.
Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену старшим державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській області Ліщенко Наталією Ігорівною24.12.2017 у виконавчому провадженні №54559104.
В решті скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І. А. Усатова