Провадження №2/760/3631/17
Справа №760/6060/17
05 грудня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря - Коваленко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила:
надати дозвіл на багаторазові тимчасові виїзди за межі України неповнолітній ОСОБА_3, уродженці міста Севастополя, у супроводі її матері ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженки с.Худоліївка Семенівського р-ну Полтавської обл. (чи третьої особи за згодою матері, оформленою відповідно до чинного законодавства), без згоди та супроводу батька, ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, уродженця міста Севастополя,:
тривалістю одного виїзду за межі України не більше двох календарних місяців до Автономної республіки Крим та, зокрема, до м. Севастополь, строком - до досягнення дитиною 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7, з обов'язковим поверненням дитини до України;
тривалістю одного виїзду за межі України не більше одного календарного місяця, до таких країн світу: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Білорусь, Грецька Республіка, Королівство Данія, Королівство Швеція, Естонська Республіка, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Нідерланди, Федеративна Республіка Німеччина, Королівство Норвегія, Словацька Республіка, Угорщина, Французька Республіка, Республіка Хорватія, Республіка Португалія, Чеська Республіка, Швейцарська Конфедерація, Російська Федерація, Королівство Таїланд, Об'єднані Арабські Емірати, Арабська Республіка Єгипет, Республіка Грузія, Держава Ізраїль, Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії, Республіка Болгарія, Турецька Республіка, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Польська Республіка. Сполучені Штати Америки, Канада строком - до досягнення дитиною 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7, з обов'язковим поверненням дитини до України;
надати дозвіл на продовження терміну дії біометричного паспорту Громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_3, виданого 05.10.2015року, 6501) неповнолітньої ОСОБА_3, уродженки міста Севастополь, без згоди батька ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, уродженця міста Севастополь.
Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 04.06.2005 між нею та відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Ленінського управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис №390. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька, ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі (серія НОМЕР_4 від 19.06.2009).
Позивачка зазначила, що у 2015 році разом з донькою переїхала з тимчасово окупованої території України в м. Світловодськ.
Вказала, що відповідач залишився проживати на тимчасово окупованої території України в м. Севастополі.
Позивачка пояснила, що з моменту припинення фактичних шлюбних відносин, дитина перебуває на її особистому утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, участі у вихованні дитини фактично не приймає.
Зазначила, що з метою оздоровлення, виховання та спілкування з рідними, близькими, має бажання вивозити доньку на тимчасово окуповану територію України (АР «Крим») та за кордон. Але, пояснила, що в даний час не має можливості вирішити це питання з відповідачем ОСОБА_2 і отримати його дозвіл на вивезення їхньої малолітньої доньки. Також зазначено, що розмови з відповідачем щодо вирішення цього питання особисто та через його батьків до результату не призвели.
Виходячи з вищенаведеного, позивачка звернулася до суду з даним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд його задовольнити.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просила надати дозвіл на тимчасовий багаторазовий виїзд неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у супроводі її матері, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, без згоди та супроводу батька, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, з України за кордон, у тому числі на тимчасово окуповану територію України (АР Крим та м. Севастополь) до досягнення нею повноліття;
надати дозвіл на продовження терміну дії біометричного паспорту Громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_3, виданого 05.10.2015 р. 6501), неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, без згоди батька, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2. Просила продовжити розгляд даної справи без її присутності, позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином, а саме: через публікацію на офіційному сайті Солом'янського районного суду м. Києва, так-як з 27 березня 2014 року поштові відправлення, які направлені УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м. Севастополя та повертаються у зворотному напрямку.
Суд, врахувавши заяву позивачки, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27.09.1991, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
З точки зору ст.1 СК України одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04.06.2005.
Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі 19.06.2009.
Позивачка, звертаючись з даним позовом до суду посилалась на те, що дитина перебуває на її особистому утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, участі у вихованні дитини фактично не приймає. З метою оздоровлення, виховання та спілкування з рідними, близькими, позивачка має намір вивозити доньку на тимчасово окуповану територію та за кордон, на що відповідач відмовився надати дозвіл.
Згідно з п.3 ч.3, ч.4 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
При цьому фізичні особи, які реалізують це право, повинні мати при собі відповідні документи, якими для дітей є проїзний документ дитини, порядок оформлення яких регламентується чинним законодавством.
Судом встановлено, що повну відповідальність за оздоровлення доньки сторін несе позивачка. Участі в утриманні, вихованні та оздоровленні дитини відповідач не приймає.
В даний час позивачка не має можливості вирішити питання надання дозволу на виїзд їх малолітньої дочки з відповідачем і отримати встановленим порядком його дозвіл на вивезення їхньої малолітньої доньки.
Ст. 10 Конвенції про права дитини встановлено, що кожна дитина має право покидати любу країну, включаючи свою власну, та повертатися в свою країну /разом з батьками/.
Виходячи з проголошеного Конвенцією права дитини, суд вважає, що донька сторін має право безперешкодно виїжджати зі своєї країни на відпочинок за кордон.
Виходячи з того, що відповідач чинить позивачу перешкоди в цьому, обмежує таким чином можливості дитини та її право на відпочинок та оздоровлення, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині позовних вимог про надання тимчасового багаторазового виїзду неповнолітньої особи ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 без письмової згоди та супроводу її батька, ОСОБА_2, з України за кордон, у тому числі на тимчасово окуповану територію України (АР Крим) до досягнення нею повноліття.
Що стосується позовних вимог про надання ОСОБА_1 дозволу на продовження терміну дії біометричного паспорту Громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_3, виданого 05.10.2015 р. 6501), неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, без згоди батька, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 380, оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально.
Відповідно до ст.4 Закону України " Про порядок виїзду з України та в"їзд в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон.
За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Позивачка, звертаючись з позовом до суду наголошувала на тому, що при вирішенні питань про виїзд дитини на оздоровлення та відпочинок за кордон, відповідач, не дивлячись на неодноразові її прохання, нотаріального дозволу на оформлення проїзних документів та виїзд дитини за кордон не надає, уникаючи взагалі вирішення даних питань з позивачкою.
Право фізичної особи на свободу пересування, як і будь-яке інше конституційне право, гарантується державою і не може бути скасоване. Це право означає не лише право пересування по території України, а й право громадянина України на виїзд з України, порядок здійснення якого врегульовано вище приведеним Законом.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат, які складаються із суми судового збору 1280,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись Правилами оформлення та видачі паспортів громадянину України для виїзду за кордон та проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №231 від 31.03.1995 року, ст. 150 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 10, 27-30, 57, 60, 64, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасовий багаторазовий виїзд неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у супроводі її матері, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, без згоди та супроводу батька, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, з України за кордон, у тому числі на тимчасово окуповану територію України (АР Крим та м. Севастополь) до досягнення нею повноліття.
Надати дозвіл на продовження терміну дії біометричного паспорту Громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_3, виданого 05.10.2015, 6501), неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, без згоди батька, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1280,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Суддя Усатова І.А