Справа № 761/13928/18
Провадження № 1-кс/761/9537/2018
14 квітня 2018 року cлідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 420 180 000 000 006 88 від 26.03.2018, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львів, громадянин України, українець, який має вищу світу, офіційно не працевлаштований, у шлюбі не перебуває, непрацездатних утриманців не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 12.04.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, що скоєне за таких обставин.
ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 - прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1, розробили злочинну схему незаконного збагачення, відповідно до якої ОСОБА_4 підшукував осіб, які зацікавлені у прийнятті процесуальних рішень у кримінальних провадження, де процесуальне керівництво здійснює прокурор ОСОБА_7 , який використовуючи своє службове становище, за неправомірну вигоду, приймав процесуальні рішення щодо закриття таких проваджень.
Так, 11.04.2018 ОСОБА_4 передав ОСОБА_7 у якості неправомірної вигоди за прийняття останнім процесуального рішення про закриття кримінального провадження № 120 181 400 500 001 60, отримані від ОСОБА_8 1500 доларів США.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати не потерпілу, свідків та інших підозрюваних, знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, вчинити інший злочин та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважали висунуту ОСОБА_4 підозру необґрунтованою, ризики, зазначені стороною обвинувачення, відсутніми, оскільки підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, тому наміру переховуватись від органу досудового розслідування не має.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Відповідно до практики ЄСПЛ під обґрунтованістю підозри необхідно розуміти наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Так, характер інкримінованого підозрюваному злочину, який полягає у пособництві в отриманні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, має корисливу спрямованість, також свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
З огляду на те, що на теперішній час у кримінальному провадженні не встановлені всі особи, яким відомі обставини вчинення інкримінованих дій, слідчий суддя вважає реально існуючим ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у справі.
У той же час, слідчий суддя вважає недоведеним матеріалами клопотання припущення слідчого, що підозрюваний може знищити або спотворити речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також вчинити інший злочин.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування такого покарання, оскільки за вчинене кримінальне правопорушення встановлене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 .
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділ1 1 управління ГСУ СБ України ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього такі обов'язки:
- не залишати житло за адресою АДРЕСА_1 у період з 21.00 год. по 07.00 год. наступного дня,
- не відлучатися з м. Львів без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та/або роботи;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 11 червня 2018 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1