Справа № 755/3694/18
"04" квітня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М. розглянувши матеріали, що надійшли з Державної фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого ФОП ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.
за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
встановиВ:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 91 від 05 березня 2018 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, вчинив правопорушення встановленого порядку проведення розрахунків, а саме: реалізовано технічно складний побутовий товар (термометр електронний по ціні 250 гривень 80 коп.), який підлягає гарантійному ремонту, обслуговування, або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО без застосування реєстратора розрахункових операцій (відсутній), чим порушено: п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95 ВР від 06.07.1995 року «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 з'явився вину визнав.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 155-1 ч.1 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення № 91 від 05.03.2018 року, актом (довідкою) фактичної перевірки від 05.03.2018 року, ліцензією № 539 від 11 листопада 2016 року, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність і вважає за необхідне накласти стягнення у виді штрафу.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 155-1, 283, 284, 289, 299 КУпАП, суд -
Постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40коп.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: