Справа № 761/11775/18
Провадження № 1-кс/761/8030/2018
31 березня 2018 року м.Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчогопро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 181 001 000 036 10 від 30.03.2018, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Луганська, громадянин України, українець, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , без визначеного місця мешкає на території м. Києва, судимий:
-29.07.2015 Кролевецьким районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71, 72 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, 10.06.2016 звільнений.;
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 30.03.2018 ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
ОСОБА_4 30.03.2018, перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо» за адресою - вул. Січових Стрільців, 37/41, у м. Києві, керуючись умислом, направленим на повторне таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, взяв з полиць у магазині товар на загальну суму 901 грн. 90 коп.
Після цього ОСОБА_4 , бажаючи довести свої дії до кінця, намагався покинути приміщення магазину, однак, був зупинений співробітником охорони.
У судовому засіданні прокурор просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки вважав, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку сторони обвинувачення, сукупність вказаних обставин свідчить, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на відсутності наведених стороною обвинувачення ризиків, вважали, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити запобіжний захід, не пов'язаний з триманням ОСОБА_4 під вартою.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування стадії розслідування, що має місце у цьому випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
Також слідчий суддя враховує відсутність у підозрюваного постійного місця проживання на території м. Києва, міцних соціальних зв'язків, непрацездатних утриманців, тобто факторів, які б стримали останнього від дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, враховуючи, що злочин вчинений з корисливих мотивів, що підозрюваний не має офіційного та стабільного джерела доходів та у минулому був засуджений за вчинення аналогічного злочину, також не виключає, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Водночас, прокурором та матеріалами клопотання не доведена наявність ризику щодо здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків у цьому провадженні, оскільки органом досудового розслідування проведені слідчі дії, що спрямовані на мінімізацію вказаного ризику.
Сукупність встановлених у судовому засіданні обставин з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту свідчить, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Слідчий суддя вважає, що прокурором зазначена вище обставина не доведена, що свідчить про необхідність вирішення питання про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Крім того, у силу ст. 178 КПК слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; репутацію підозрюваного, його майновий стан.
Врахування зазначених обставин у сукупності з покаранням, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводить слідчого суддю до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може більш м'який запобіжний захід, ніж ініційований стороною обвинувачення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця свого проживання;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії даної ухвали встановити по 30 травня 2018 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником у продовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1