Справа № 761/13386/18
Провадження № 1-кс/761/9169/2018
11 квітня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 181 000 400 034 84 від 09.04.2018, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, який має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштований, у шлюбі не перебуває, непрацездатних утриманців не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 10.04.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 186 КК України, що скоєне за таких обставин.
ОСОБА_4 09.04.2018, перебуваючи неподалік будинку № 1В по вул. Сосюри у м. Києві, побачив ОСОБА_7 та з метою власного збагачення, вихопив з рук останнього мобільний телефон «Prestigio», вартістю 2200 грн.
Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Слідчий вважав, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник не заперечували обґрунтованості підозри та проти задоволення клопотання, однак просили застосувати ініційований стороною обвинувачення запобіжний захід ц нічній час доби.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Відповідно до практики ЄСПЛ під обґрунтованістю підозри необхідно розуміти наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що про реальне існування вказаного вище ризику свідчить те, що ОСОБА_4 не має сім'ї, непрацездатних утриманців, міцних соціальних зв'язків, отже відсутні ті вагомі стримуючі фактори, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.
Водночас, матеріалами клопотання та прокурором у судовому засіданні не доведений ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування такого покарання, оскільки за вчинене кримінальне правопорушення встановлене покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючий ризик, пов'язаний з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 .
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього такі обов'язки:
- не залишати житло за адресою - АДРЕСА_1 , у період з 21.00 год. по 06.00 год. наступного дня;
- прибувати до слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- в залежності від стадії кримінального провадження, повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 10 червня 2018 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1