Єдиний унікальний номер судової справи 766/5632/18
Справа № 11-сс/791/206/18 Головуючий в 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ухвала про обрання
запобіжного заходу Доповідач: ОСОБА_2
26 квітня 2018 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Секретар ОСОБА_5
за участі прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 22018110000000020, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05.04.2018 року щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Запоріжжя, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України, -
Зазначеною ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05.04.2018 року задоволено клопотання слідчого СВ ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) майора юстиції ОСОБА_11 , погоджене із заступника начальника відділу прокуратури АР Крим у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.06.2018 року, включно.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 вважає ухвалу слідчого судді незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи та порушенням норм процесуального права, посилаючись на незаконне затримання ОСОБА_10 , відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України та відсутність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема стверджує, що підозрюваний був депутатом міської ради, тобто був членом органу місцевого самоврядування, тому він ніколи не був представником влади, а тому відсутня обґрунтована підозра відносно ОСОБА_10 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, оскільки підозрюваний не є спеціальним суб'єктом відповідальності за даним злочином. Крім того зазначає, що органами досудового розслідування не вказано жодного конкретного факту, який би підтверджував дату, час, місце та форму дій, що були протиправно вчинені підозрюваним та містили б склад злочину, визначений ч. 2 ст. 110 КК України. Стороною обвинувачення не було виконано вимоги щодо доведеності обґрунтованості підозри, тому є протиправним застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В клопотанні та в ухвалі слідчого судді не наведено доказів наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 від 05 квітня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 - скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Головного Управління Служби безпеки України в Автономній республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) майора юстиції ОСОБА_12 про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні вимоги сторони захисту, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, заслухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчим СВ ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) майором юстиції ОСОБА_13 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22018110000000020 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України.
03.04.2018 року ОСОБА_10 в порядку ст.208 КПК України затримано та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_10 підозрюється в тому, що він являючись громадянином України, фактично проживаючи на території АР Крим та був депутатом Євпаторійської міської ради, обраним в ході місцевих виборів 31.10.2010 по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 2 м. Євпаторія, тобто, в силу статусу депутата місцевої ради був представником влади.
Усвідомлюючи російську агресію проти України та її спроби військовою силою захопити та анексувати АР Крим та місто Севастополь, ОСОБА_10 , знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України, будучи представником влади, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою із невстановленими в ході досудового слідства особами, організовував та приймав активну участь у проведенні зібрань та мітингів на території міста Євпаторія на підтримку незаконної окупації Кримського півострова Російською Федерацією, сприяв та створював умови для проголошення відповідних закликів на публічних зібраннях, що були донесені до широкого необмеженого кола осіб із числа мешканців міста Євпаторія.
Крім того, ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що територія АР Крим з 20.02.2014 року є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується положеннями Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який набрав законної сили 27.04.2014 року, а також той факт, що згідно ч. 5 ст. 8 вказаного Закону на тимчасово окупованій території вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, місцевий референдум не проводяться, за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового слідства особами, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом легітимізації входження території АР Крим до складу Російської Федерації, за невстановлених в ході досудового слідства обставин, але не пізніше 14.09.2014 року , висунув свою кандидатуру на так звані «вибори до органів місцевого самоврядування «Евпаторийского городского совета», створеного окупаційними органами влади Російської Федерації на території АР Крим, від політичної партії «Единая Россия».
При цьому ОСОБА_10 усвідомлював, що вказані вибори, так само як діяльність політичних партій, зареєстрованих згідно законодавства Російської Федерації, є незаконними, а участь в них жителів АР Крим із числа громадян України дозволить органам окупаційної влади легітимізувати своє перебування на вказаній території, вибудувати систему управління окупованими територіями, створити вигляд законності їх дій на міжнародній арені, унеможливити державне управління та місцеве самоврядування згідно законодавства України і сприяти визнанню переходу АР Крим під владу Російської Федерації, тобто буде сприяти зміні меж території України та її державного кордону на порушення порядку, встановленому Конституцією України - без проведення всеукраїнського референдуму.
В результаті вказаних незаконних виборів, які мали місце 14.19.2014 року, ОСОБА_10 рішенням територіальної виборчої комісії міста Євпаторія №37/448-1 від 20.09.2014 року було обрано в якості депутата «Евпаторийского городского совета» по одномандатному виборчому округу № 2 в м. Євпаторія.
Таким чином, ОСОБА_10 ті іншими невстановленими особами, які організовували та проводили вказані вибори, а також приймали в них участь, було створено нелегітимний орган окупаційної влади Російської Федерації на території АР Крим - «Евпаторийский городской совет Республики Крым первого созыва», діяльність якого суперечила наведеним вище положенням Конституції України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» і була направлена на зміну меж території України та її державного кордону у спосіб, як це описано вище.
Після обрання до складу вказаного вище незаконного органу місцевого самоврядування ОСОБА_10 , продовжуючи описаний вище умисел, направлений на зміну меж території України та державного кордону України, прийняв участь в якості депутата не менш, ніж в 3 сесіях незаконно утвореного органу окупаційної влади - «Евпаторийского городского совета», а саме сесії № З (точна дата проведення на даний час не встановлена), сесії № 43 від 23.09.2016 року та сесії №49 від 11.11.2016 року .
Крім того, продовжуючи описаний вище умисел, направлений на зміну меж території України та державного кордону України, ОСОБА_10 приймав участь у діяльності вказаного вище незаконного органу окупаційної влади шляхом висування своєї кандидатури на пост члену «комітету з питань життєзабезпечення, будівництва, ЖКГ, промисловості, транспорту, енергетики та зв'язку» «Евпаторийского городского совета». Так зокрема, ОСОБА_10 , діючи з метою порушення меж території України та державного кордону України у описаний вище спосіб, за попередньою змовою із невстановленими в ході досудового слідства особами із числа депутатів вказаного незаконного органу, не пізніше 08.10.2014 року подав свою кандидатуру на пост члена «комітету з питань життєзабезпечення, будівництва, ЖКГ, промисловості, транспорту, енергетики та зв'язку» «Евпаторийского городского совета», внаслідок чого був обраний до нього рішенням №1-2/4 від 08.10.2014 зазначеного незаконного органу. Проводячи активну, цілеспрямовану та умисну підривну діяльність на зміну меж території та державного кордону України, ОСОБА_10 неодноразово повторно вносив свою кандидатуру в якості члена вказаного комітету, внаслідок чого відповідними рішеннями № 1-3/17 від 21.10.14, №1-15/31 від 27.02.15, №1-19/4 від 24.04.15 та №1-20/34 від 29.05.15 т.зв. «Евпаторийского городского совета» обирався та переобирався головою «комітету з питань життєзабезпечення, будівництва, ЖКГ, промисловості, транспорту, енергетики та зв'язку, а також головою комітету з питань транспорту, промисловості та зв'язку». На вказаній посаді він особисто та за пособництва інших осіб із числа незаконно обраних депутатів формував, обговорював та приймав рішення щодо забезпечення життєдіяльності окупаційної влади на території міста Євпаторія, схвалював такі рішення шляхом особистого голосування, надаючи їм вигляду законних та правомочних, легітимізуючи в такий спосіб діяльність окупаційної влади на території Автономної Республіки Крим.
04.04.2018 року слідчий СВ ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим ( з дислокацією в м. Херсон) майор юстиції ОСОБА_14 , за погодженням із заступником начальника відділу прокуратури АР Крим у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема у скоєнні тяжкого злочину, наявністю передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а саме, що підозрюваний ОСОБА_10 може вчинити дії спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому, на думку особи, яка подала клопотання, про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме забезпеченню його належної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини вказані в зазначеній статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п. 48).
При оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними («Боцано проти Франції»).
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.110 КК України, і встановлених у справі ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає наявні у справі матеріали достатніми для доведення існування передбачених ст.177 КПК України ризиків.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_10 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_10 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України є обґрунтованою.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 , на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, скоїти інше кримінальне правопорушення, чинити тиск на свідків, продовжити злочинну діяльність, що у свою чергу дає підстави для застосування до нього одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою та підставою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства і суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_10 послався на те, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Слідчим суддею прийнято рішення про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки інший, менш тяжкий, запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного, є безпідставними.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Крім того, як вимагає ст. 176 ч. 5 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, який належить до категорії особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання на строк до 10 років позбавлення волі, і підозра у вчиненні зазначеного злочину підтверджується наведеними в клопотанні слідчого доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження та зібрані під час досудового розслідування зокрема протоколами допиту свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , протоколами оглядута протоколом пред'явлення для впізнання свідку ОСОБА_15 , а посилання апеляційної скарги захисника, які це заперечують, є безґрунтовними.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).
Більш того, якщо виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_10 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри. Отже, колегія суддів, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносноОСОБА_10 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Враховуючи вищевикладене та тяжкість покарання, що загрожуватиме ОСОБА_10 , у разі визнання винним, наявні ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, слідчим суддею прийнято рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 , яке відповідає вимогам КПК України і підтверджується наявними у кримінальному провадженні матеріалами, які свідчать про наявність вищезазначених ризиків, а доводи апеляційної скарги захисника, яка це заперечує, є безґрунтовними.
Посилання захисту на незаконність затримання ОСОБА_10 не є підставою для скасування рішення слідчого судді, оскільки обираючи запобіжний захід слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, наявність ризиків та обстави передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України
Що стосується доводів захисника ОСОБА_9 , викладених у апеляційній скарзі, про покази свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , то слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті на підставі обвинувального акту, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 404, 407 ч. 3 п. 1, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05.04.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_10 - без зміни.
Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Судді :
(підпис) (підпис) (підпис)
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
Херсонської області ОСОБА_2