23.04.2018 Справа № 756/1442/18
756/1442/18
1-кс/756/337/18
19 квітня 2018 року
Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 12016100050003079,
за участю:
прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 - ОСОБА_4 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 ,
02.02.2018 року до Оболонського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України звернулася власник майна ОСОБА_3 з клопотанням про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 12016100050003079.
Клопотання власника майна ОСОБА_3 вмотивоване тим, що 16 січня 2018 року їй стало відомо, що на її нерухоме майно, яке належить їй на праві приватної власності (а саме: квартиру АДРЕСА_1 , було накладено арешт. Так, 10 травня 2016 року слідчим суддею Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_6 (справа № 756/6017/16 - к; № 1 - кс/756/770/16) було задоволено клопотання слідчого СВ Облолонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 , заявлене у кримінальному провадженні, внесеному 26.03.2016 року та 18.04.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112016100050003079, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 146 КК України та було накладено арешт на майно, а саме на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, ОСОБА_3 зазначає, що вона не була повідомлена про дату, час та місце розгляду поданого клопотання щодо арешту належного їй нерухомого майна, а тому вона була позбавлена права заперечувати щодо поданого клопотання, не мала можливості надати суду докази та аргументи щодо безпідставності та необґрунтованості заявленого клопотання.
На думку ОСОБА_3 , накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , є необгрунтованим, оскільки ОСОБА_3 є добросовісним набувачем вказаної квартири.
Зокрема, ОСОБА_3 вказує, що набула право власності на зазначену вище квартиру на підставі договору купівлі - продажу та під час посвідчення правочину купівлі - продажу вказаної вище квартири нею та нотаріусом було перевірено належність правовстановлюючих документів на квартиру, документів щодо повноважень представника продавця. Відтак, ОСОБА_3 зазначає, що вона не знала і не могла знати, що вона придбаває квартиру в особи, яка, можливо, не має права її відчужувати.
Крім того, ОСОБА_3 зазначає, що з моменту реєстрації кримінального провадження № 112016100050003079 і до сьогодні (майже 2 роки), жодній особі у вказаному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено. Крім того вона не є особою яка може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тому ОСОБА_3 вважає, що арешт, накладений на її квартиру за адресою: АДРЕСА_2 є необґрунтованим та подальше його існування безпідставне, в такому арешті, на її переконання, на сьогодні потреба відпала.
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_3 просить розглянути заявлене клопотання та скасувати арешт на майно, а саме на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та скасувати постанову слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 05.05.2016 року про визнання речовим доказом квартири загальною площею 30,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки така постанова, на її думку, є незаконною.
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 , підтримала клопотання та просила його задовольнити, скасувавши арешт майна.
Прокурор вказала, що арешт накладений обґрунтовано та просила відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Заслухавши думку представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 - ОСОБА_4 , вивчивши клопотання, копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, матеріали кримінального провадження № 112016100050003079, що були надані прокурором у судовому засіданні, слідчим суддею встановлено наступне.
10.05.2016 року ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва накладено арешт на майно, а саме квартиру загальною площею 30,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
02.02.2018 року до слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва надійшло клопотання про скасування арешту майна - квартири загальною площею 30,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , накладеного ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.05.2016 року.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
05.05.2016 року вищевказану квартиру загальною площею 30,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 112016100050003079 відповідною постановою.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі вищевказаного, а також зважаючи на доводи ОСОБА_3 викладені у клопотанні, а саме про те, що звернення слідчого до слідчого судді про арешт майна було передчасним, необґрунтованим, що грубо порушує права власника квартири, зокрема у її розпорядженні, а саме можливості її продажу з метою отримання коштів для оплати лікування, слідчий суддя вважає, що вищезазначені доводи є недостатніми для задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки ОСОБА_3 недовела, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або що арешт накладено необґрунтовано, а навпаки, навівши свої доводи в клопотанні, а її представник безпосередньо в судовому засіданні переконали слідчого суддю у тому, що є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що в разі скасування арешту квартири загальною площею 30,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема надання можливості ОСОБА_3 нею розпоряджатись, існують реальні ризики відчуження майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 112016100050003079.
Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, а саме квартири загальною площею 30,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , слід відхилити, як необґрунтоване.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом
Відтак, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у вимозі щодо скасування постанови слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 05.05.2016 року про визнання речовим доказом квартири загальною площею 30,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки в порядку ст. 174 КПК України вказане виходить за межі предмету розгляду питань, які можуть бути вирішені слідчим суддею.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170 -174, 309 КПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 12016100050003079 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали буде оголошено о 12 год. 45 хв. 23 квітня 2018 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1