Справа № 761/20064/16-ц
Провадження № 4-с/761/179/2018
23 квітня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко М.І., розглянувши скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 на рішення та дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Микитиної Оксани Степанівни, -
Скаржник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною скаргою в порядку цивільного судочинства, а саме, визначеному розділом VII «Судовий контроль за виконання судових рішень» ЦПК України.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При цьому, відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Однак, як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, скаржник просить скасувати постанови винесені державним виконавцем 05.03.2018 року а саме: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженої гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
На підставі вищезазначеного вбачається, що спір який виник між сторонами є адміністративним спором, розгляд якого відповідно до вимог статті 20 КАС України віднесено до компетенції окружних адміністративних судів, а не до компетенції місцевого загального суду в порядку ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб..
На підставі вищезазначеного вбачається, що оскарження рішень та дій державного виконавця стосовно винесення ним за власним переконанням вищевказаних постанов щодо заборон боржнику у праві керування транспортним засобами; у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженої гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; у праві виїзду за межі України; у праві полювання, підлягає розгляду відповідно до вимог статті 20 КАС України віднесено до компетенції окружних адміністративних судів, а не до компетенції місцевого загального суду в порядку ЦПК України.
Отже, зважаючи на вищезазначене, суддя прийшов до висновку, що вимоги про скасування постанов державного виконавця про встановлення тимчасових обмежень боржника підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному КАС України.
У відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відтак, проаналізувавши зміст скарги та вивчивши додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 20, 287 КАС України, ст.ст. 186, 447 ЦПК України, -
У відкриті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 на рішення та дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Микитиної Оксани Степанівни - відмовити.
Роз'яснити скаржнику, що розгляд даної справи повинен відбуватися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: