Справа № 714/302/18
Провадження № 1-кп/714/49/18
"24" квітня 2018 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого - судді: ОСОБА_1
секретар: ОСОБА_2
з участю: прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
потерпілого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Герцаївського районного суду Чернівецької області обвинувальний акт з угодою про примирення з Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області по кримінальному провадженню № 42017261150000098 від 19.12.2017 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мала Буда Герцаївського району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, румуна за національністю, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює директором Герцаївської музичної школи, раніше не судимого
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.172 ч.1 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту, у ході досудового розслідування встановлено, що 23 вересня 2015 року між Герцаївською районною радою та ОСОБА_8 було укладено контракт, згідно якого останнього призначено на посаду керівника об'єкту спільної власності територіальних громад району - директором Герцаївської музичної школи, строком на 5 років.
Згідно ч. 1.4 даного контракту, ОСОБА_8 , при виконанні покладених на нього, як на керівника, обов'язків зобов'язаний керуватися Конституцією України, законами України ті іншими нормативними актами.
Згідно ч. 2.4 вказаного контракту ОСОБА_8 має право видавати накази, розпорядження та давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників даного закладу.
Також, згідно ч.2.6 даного контракту, ОСОБА_8 укладає трудові договори з працівниками закладу відповідно до чинного законодавства.
Згідно наказу № 26 від 31.08.2017 року на роботу у Герцаївській музичній школі на посаду викладача по класу акордеон на 7 годин за сумісництвом з 1 вересня 2017 року прийнято ОСОБА_5 .
З жовтня 2017 року, перебуваючи у приміщені Герцаївської музичної школи, яка розташована за адресою: м. Герца, вул. Центральна, 20, ОСОБА_8 , діючи умисно та протиправно, керуючись виключно особистими мотивами, не зважаючи на те, що статтею 40 КЗпП України передбачений виключний перелік підстав для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу та жодної з них, у роботі ОСОБА_5 , не має, незаконно звільнив останнього з роботи, а саме видав та підписав наказ за № 10 від вказаного числа, яким скасував наказ № 26 про прийняття ОСОБА_5 , на роботу.
Крім цього, згідно статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у той же день. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. У порушення цієї вимоги Закону, ОСОБА_8 не видав ОСОБА_5 , трудової книжки, не провів з ним розрахунок та не надав копії наказу про звільнення. Також, ОСОБА_8 порушив вимоги статті 49-2 КЗпП України - порядок вивільнення працівників, згідно якої, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. В порушення даної статті Закону, ОСОБА_8 не попередив ОСОБА_5 , про звільнення.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ознаками ст.172 ч.1 КК України, як грубе порушення законодавства про працю.
22.03.2018 року між підозрюваним та потерпілим була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 471 КПК України.
Відповідно до угоди про примирення потерпілий ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.172 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести підозрюваний у виді виправних робіт строком на 1 рік з відрахуванням в доход держави із суми заробітку у розмірі 10 % та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про примирення.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та потерпілий підтримали угоду про примирення та просили її затвердити.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення. Обвинувачений свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, шкода кримінальним правопорушенням потерпілому не завдана.
Потерпілий пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення та просить затвердити зазначену угоду. Матеріальну шкоду йому не завдано, він до обвинуваченого немає ніяких претензій ні морального, ні матеріального характеру.
За таких обставин суд вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, думку прокурора прийшов до висновку, що відповідно до п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Санкція ч.1 ст.172 КК України передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. Отже відповідно до ч.2 ст.12 КК України даний вид злочину відноситься до злочину невеликої тяжкості.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходив з наступного: обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст.476 КПК України.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений у виді виправних робіт строком на 1 рік з відрахуванням в доход держави із суми заробітку у розмірі 10 %.
Угода відповідає вимогам ст.471 КПК України, підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України, відсутні. Міра покарання, узгоджена сторонами, відповідає санкції ч.1 ст.172 КК України та визначена з дотриманням вимог загальної частини Кримінального кодексу України.
Суд, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості і відповідно до вимог ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.
При цьому з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК та КК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Обвинуваченому суд відповідно до ст.474 КПК України роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України.
Також останній розуміє, що в разі невиконання ним угоди про примирення (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та він також розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань.
Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, тобто грубе порушення законодавства про працю. Відповідно до ч.2 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.172 КК України є злочином невеликої тяжкості. Тому відповідно до ч.3 ст.469 КПК України суд вважає за можливе затвердити дану угоду.
Суд також вважає, що обставини, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину та обставин, які обтяжують покарання судом не знайдено, дані про особу обвинуваченого а саме: раніше не судимий, позитивну характеристику з місця проживання, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про примирення і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 22 березня 2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Відповідно до затвердженої угоди про примирення, ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.172 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді виправних робіт строком на 1 ( один ) рік з відрахуванням в доход держави із суми заробітку у розмірі 10 % ( десяти відсотків ).
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст.473, 394 КПК України.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: