Справа № 755/17260/17
"25" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Рудь Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивувала тим, що 09 червня 1984 року було укладено шлюб. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Фактично шлюбні відносини припинені з 2012 року через відсутність взаєморозуміння. Просить розірвати шлюб.
В судове засідання, призначене на 22 лютого 2018 року позивач не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
25 квітня 2018 року позивач повторно не з'явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
Судові повістки про виклик позивача в судове засідання в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
На підставі ст. 247 ч.2 ЦПК України справа розглянута за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи з його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем свої процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок щодо явки до зали суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1, ст. 257, 260, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право повторно звернутися до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя Н.Є. Арапіна