26.04.2018 Справа № 756/5080/14-ц
Справа пр. №2-зз/756/21/18
ун. №756/5080/14-ц
26 квітня 2018 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Приходько І.А.,
учасники справи:
представник заявника - адвокат ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року в цивільній справі за позовом заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на землю, відновлення становища, що існувало до порушення, -
Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 серпня 2014 року позовні вимоги заступника прокурора м. Києва задоволено частково.
Однак, як зазначив заявник, постановою Апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито, а тому відпала необхідність у вжитті заходів забезпечення позову.
З цих підстав заявник просив суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року.
У судовому засіданні представник заявника підтримав клопотання свого довірителя, просив суд його задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, стверджувала, що ОСОБА_3 не є учасником справи, а відтак він не вправі звертатись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у справі, учасником якої він не був.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року у справі №756/5080/14-ц за позовом заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на землю, відновлення становища, що існувало до порушення, вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 (а. с. 43-44).
28 серпня 2014 року рішенням Оболонського районного суду м. Києва позов заступника прокурора м. Києва задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 24 грудня 2009 року №1099/3168 "Про передачу громадянину ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1"; визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, виданий ОСОБА_4, зареєстрований 29 квітня 2010 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №04-7-02499 (а. с. 105-109).
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2018 року указане рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Заявник зазначив, що за договором купівлі-продажу від 22 червня 2012 року, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, він придбав земельну ділянку що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1. У цей же день приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію договору купівлі-продажу земельної ділянки шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру правочинів, про що надано витяг з Державного реєстру правочинів від 22 червня 2012 року №11488393 та зроблено відповідний нотаріальний напис на державному акті від 28 квітня 2010 року серії НОМЕР_2.
Вважаючи себе власником указаної земельної ділянки, стверджуючи, що підстави для накладення на неї арешту відпали, ОСОБА_3 просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року.
Вирішуючи питання про підставність заявленого клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з такого.
За приписами ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з роз'ясненнями, наданими в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (ч. 3 ст. 154 ЦПК України у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (ч. 4 ст. 154 ЦПК України у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Аналізуючи зміст норми ч. 1 ст. 158 ЦПК України, ураховуючи наведені роз'яснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд дійшов висновку про те, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані лише за клопотанням учасника справи, а не особи, яка вважає себе власником майна, щодо якого було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на це майно.
Отже, особа, яка вважає себе власником майна, на яке судом в порядку забезпечення позову було накладено арешт, і яка не є учасником справи, вправі пред'явити до суду позов про визнання права власності на таке майно та звільнення майна з-під арешту.
Зважаючи на те, що заявник ОСОБА_3 не є учасником справи №756/5080/14-ц, у межах якої судом накладено арешт на земельну ділянку що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, його клопотання про скасування згаданого заходу забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року в цивільній справі за позовом заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на землю, відновлення становища, що існувало до порушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Андрейчук