Номер провадження 2/754/1343/18
Справа №754/10507/17
Іменем України
16 квітня 2018 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Зотько Т.А.,
за участі секретаря судового засідання - Малинки А.Ю.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 3-особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, -
Позивач 11.08.2017 звернулась до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до Деснянського районного відділу ДВС м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві (далі - Відділ) про відшкодування моральної шкоди у розмірі 49043,37 грн.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 04.01.2017 нею було пред'явлено для примусового виконання до Відділу виконавчі листи, видані Деснянським районним судом м.Києва по справі №754/2109/16-ц від 21.05.2016 про стягнення компенсації заборгованості з середнього заробітку за час затримки заробітної плати та судового збору, у зв'язку із чим 26.01.2017 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за №53276243 та №53275993. Крім того, позивачем 24.02.2017 було пред'явлено до примусового виконання судовий наказ №2-н/754/98/17, виданий Деснянським районним судом м.Києва про стягнення на її користь заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, де також державним виконавцем Відділу було відкрито виконавче провадження за №53486258. Боржником по зазначеним виконавчим провадженням було КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва.
Пізніше, 29.07.2017 позивачу випадково стало відомо те, що державним виконавцем, на примусовому виконанні у якого перебували вказані виконавчі документи, було закрито виконавче провадження. В подальшому на вимогу позивача державним виконавцем 02.08.2017 було скасовано постанову про закриття виконавчого провадження №53276243.
Крім того, як зазначає позивач їй відомо, що інші стягувачі за відкритими виконавчими провадженнями відносно боржника - КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва, вже отримали стягнуті на їх користь грошові кошти під час здійснення процедури ліквідації підприємства боржника, однак у зв'язку із тим, що службові особи відповідача неналежно здійснювали свої обов'язки та не вживалися дії щодо примусового виконання судових рішень, позивач позбавлена можливості отримати стягнуту на її користь заборгованість по заробітній платі, а тому вона змушена звертатись до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_4 від 14.08.2017 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
Позивачем в ході розгляду справи було збільшено розмір позовних вимог, відповідно до яких остання остаточно просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 68660,71 грн.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2018, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_4, справу було передано на розгляд новому складу суду - головуючому Зотько Т.А.
Ухвалою суду від 07.02.2018 по вищевказаній справі було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
Судом було залучено до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державну казначейську службу України.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд про їх задоволення, пославшись на обставини, що викладені у позові. Крім того, пояснила, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо здійснення примусового виконання рішень вона на сьогоднішній день загалом позбавлена можливості отримати стягнутий з боржника КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва розмір заборгованості по заробітній платі, оскільки така юридична особа, відповідно до рішення Господарського суду м.Києва №910/23387/16 від 23.10.2017 визнана банкрутом, у зв'язку із чим виконавче провадження про стягнення з останнього на її користь коштів - закінчене. Також пояснила, що через бездіяльність відповідача вона переживає тяжкі моральні страждання, з метою відновлення порушених прав, вона змушена постійно відвідувати установи органів державної влади, що призводить до постійної стресової ситуації внаслідок чого вона потребує медичного лікування, а тому вважає справедливим стягнути з відповідача моральну шкоду саме у заявленому розмірі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. Про причини неявки суду не повідомив та не направив на адресу суду відзиву на позовні вимоги ОСОБА_1
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, про причини неявки суду не повідомив та не направив на адресу суду письмових заперечень щодо позову.
Враховуючи положення ст.223 ЦПК України причини неявки представників відповідача та третьої особи у судове засідання рахуються неповажними, а відтак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши вступне слово позивача, вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню судом, з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Танащук О.М. від 26.01.2017 було відкрито виконавче провадження №53276243 з виконання виконавчого листа №754/2109/16-ц виданого 21.06.2016 Деснянським районним судом м.Києва про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 551,20 грн (а.с.11 зворотна сторона).
Постановою державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Танащук О.М. від 26.01.2017 було відкрито виконавче провадження №53275993 з виконання виконавчого листа №754/2109/16-ц виданого 21.06.2016 Деснянським районним судом м.Києва про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва на користь ОСОБА_1 середнього заробітку затримку розрахунку при звільненні за період часу з 09.12.2015 по 12.03.2016 у розмірі 38016,81 грн. та моральну шкоду - 2000 грн. (а.с.12 зворотна сторона).
24.02.2017 позивач звернулась до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2н-98/17, виданого Деснянським районним судом м.Києва від 10.02.2017 про стягнення з КП УЖГ «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва на користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 18284,03 грн. (а.с.13).
З наданої позивачем копії постанови державного виконавця від 27.02.2017 вбачається, що Деснянським РВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києів було відкрито виконавче провадження №53486258 з виконання судового наказу №2н-98/17 виданого 10.02.2017 Деснянським районним судом м.Києва (а.с.14 зворотна сторона).
Як стверджує позивач 29.07.2017 вона випадково дізналася про те, що державним виконавцем було закрито виконавче провадження №53276243 (щодо стягнення з боржника судових витрат).
Відповідно до наданої копії витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 29.07.2017, дійсно в Реєстрі міститься інформація що 31.03.2017 головним державним виконавцем Відділу Данилюком Р.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.15-16).
02.08.2017 постановою державного виконавця було скасовано винесену ним постанову про повернення виконавчого документа, та відповідно направлена супровідним листом боржнику (а.с.17 зворотна сторона).
Крім того, з наданих позивачем витягів з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 26.08.2017 вбачається, що виконавчі провадження за якими вона виступає стягувачем щодо КП «Житлорембудсервіс» Деснянського районного суду м.Києва приєднані до зведеного виконавчого провадження за №54521914 (а.с.36-37).
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 06.02.2017 за заявою ПАТ «АК «Київводоканал» було порушено провадження у справі №910/23387/16 про банкрутство
КП УЖГ «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва та введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Потупало Н.І. (а.с.38-40).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії заяви ОСОБА_1, разом із іншими фізичними особами, що були стягувачами по відкритим виконавчим провадженням відносно боржника КП УЖГ «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва, було подано на ім'я начальника Деснянського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві заяву з повідомленням про те, що у відповідно до вищевказаної ухвали суду встановлений мораторій не поширюється на стягнення, що пов'язані з трудовими спорами, а також зазначили, що їм достеменно відомо про те, що КП УЖГ «Житлорембудсервіс» виступає стягувачем в інших виконавчих провадженнях, які перебувають на виконанні у Відділу, а тому вважали, що кошти, які стягуються відділом в порядку примусового виконання на користь комунального підприємства можуть бути розподілені між ними (а.с.49-50).
Як вбачається з копій постанов від 08.12.2017 та від 27.12.2017 державним виконавцем Відділу - Данилюком Р.В. було закінчено виконавчі провадження за №53486258 та №53275993, у зв'язку із тим, що постановою Господарського суду м.Києва №910/23387/16 від 23.10.2017 боржник КП УЖГ «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва - визнано банкрутом (а.с.87, 88).
Звернувшись до суду із даним позовом позивач посилається на те, що їй як громадянину завдано моральної шкоди з боку бездіяльності службових осіб Деснянського РВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві, пов'язаних з невиконанням судових рішень, а тому вона вимагає такого відшкодування відповідно до ст.1173 ЦК України. Позовними вимогами ОСОБА_1 у даному провадженні є стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 68660,71 грн.
Згідно положень частин 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Як вбачається з правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 року (справа №6-48цс13) при відшкодуванні моральної шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю працівників виконавчої служби, застосуванню підлягають положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме: стаття 56 Конституції України, статті 23, 1167, 1173 ЦК України та стаття 11 Закону України від 24.03.1998 року "Про державну виконавчу службу".
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1167 ЦК України передбачені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.
У постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року / зі змінами, внесеними постановами Пленуму від 25.05.2001 року та 27.02.2009 року /, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Разом з тим, згідно з п.9 даної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Зокрема, з наявних в матеріалах справи та наданих під час розгляду справи пояснень ОСОБА_1 дії або бездіяльність службових осіб відповідача у встановленому законом порядку не оскаржувались, протиправними не визнавались. Крім того, в судовому засіданні позивач пояснила, що нею на ім'я начальника Деснянського РВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві було подано скаргу на дії державного виконавця на виконанні у якого перебували виконавчі провадження по яким вона виступала стягувачем, однак як їй стало в подальшому, подана нею скарга була передана на розгляд суб'єкту, дії якого вона оскаржувала. Доказів на підтвердження даних обставин суду надано не було.
Як роз'яснено у п. 28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці.
Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.
Згідно із ч. 1,2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Умовою застосування судом цивільно-правової відповідальності за правовою нормою 1173 ЦК України, яка поширюється на деліктні правовідносини, є встановлення факту неправомірності рішення, дії чи бездіяльності органу, тому рішення, дії чи бездіяльність органу чи (та) особами вважаються правомірними, поки не встановлено протилежного.
Розглядаючи справу, суд дійшов висновку, що доказів щодо оскарження та визнання неправомірними рішень, дій чи бездіяльності Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві чи його посадової або службової особи допущених при виконанні судових рішень в рамках виконавчих проваджень за №53276243, №53275993 та №53486258, приєднаних до зведеного виконавчого провадження за №54521914, матеріали справи не містять та позивачем не надано.
Таким чином, подані позивачем докази на підтвердження вимог в частині відшкодування моральної шкоди є недостатніми для встановлення обставин, які входять до предмета доказування за правовою нормою 1173 ЦК України, за якими підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, незаконність рішення, дії чи бездіяльності особи, що завдавала шкоди та причинний зв'язок між ними.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2-5, 10, 12-13, 17, 43, 49, 76-81, 83, 95, 177, 223, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст.16, 23, 1167, 1173 ЦК України, п.3 Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", п. 28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", суд -
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 3-особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Повний текст судового рішення складено 25.04.2018.
Суддя: