Справа № 755/4153/18
"24" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
судді Шевченко В.М.,
секретар судового засідання Зимницька М.Е.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 755/4153/18
за позовом ОСОБА_1
до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві,
третя особа - Десята Київська державна нотаріальна контора,
про звільнення спадкового майна з-під арешту,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
20.03.2018 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про звільнення спадкового майна з-під арешту, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої залишилося спадкове майно, що складається з 1/2 однокімнатної квартири АДРЕСА_1. Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Толочко А.Г. від 26.01.2018 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки остання перебуває під арештом. Позивач вважає, що вказаний арешт підлягає скасуванню, оскільки підстав для накладення арешту на майно померлої на даний час не має, у зв'язку з чим просить суд звільнити з-під арешту вказане спадкове майно та виключити є Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 25.04.2005 за № 85 про арешт квартири.
Відповідач правом подання відзиву не скористався. Від третьої особи пояснення не надходили. У судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними розписками про вручення судових повісток. Від відповідача надійшов лист, у якому просить розглядати справу без участі представника Відділу.
Позивач у судовому засіданні підтримала позов, з підстав викладених у ньому, просить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.
Судом встановлено, що матір'ю позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 10.07.1985, актовий запис № 1558 /а.с. 5/.
23.03.2006 між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладено шлюб, актовий запис № 443, прізвище дружини після реєстрації шлюбу «ОСОБА_4», що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 23.03.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві /а.с. 6/.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_4, актовий запис №665, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим ІНФОРМАЦІЯ_4 Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві /а.с. 4/.
Із свідоцтва про право власності на житло, видане 21.04.1997 Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва, убачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної власності ОСОБА_4 ? та членам її сім'ї ОСОБА_1 ?, загальна площа квартири становить 31,28 кв.м, а відновлена вартість на момент приватизації 5 грн 63 коп. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 21.04.1997 № 692 /а.с. 7/.
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Толочко Анни Геннадіївни від 26.01.2018 позивачу відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1 /а.с. 10/. Підставою відмови зазначається: згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 111927613 від 26.01.2018 року) накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4.
Згідно із даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 111927613, дата і час формування: 26.01.2018 19:08:23, що сформована приватним нотаріусом Толочко А.Г., київський міський нотаріальний округ, м. Київ, підстава формування: видача свідоцтва про право на спадщину; тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 1957950; зареєстровано: 11.05.2005 15:39:54 за № 1957950 реєстратором: Десята київська державна нотаріальна контора, 02100, м. Київ, вул. Бажова, 13/9, (044) 559-13-38, 559-20-70; підстава обтяження: постанова, АК № 462895, 25.04.2005, ВДВС, заборона № 85; об'єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1; власник: ОСОБА_4, причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, АДРЕСА_1; заявник: 10-та Київська державна нотаріальна контора /а.с. 9/.
За інформацією листа Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12.02.2018 № 8394 відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 12.02.2018 року виконавчі документи стосовно ОСОБА_4 на виконанні у Відділі не перебувають. Надати більш детальну інформацію або зняти арешт з майна не виявляється можливим, у зв'язку із знищенням документообігу відділу за перебігом терміну зберігання відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року. Заявнику пропонується для вирішення питання про зняття арешту з майна звернутися до суду /а.с. 8/.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.
Згідно із ст. 1 протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною першою ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).
Право власності в Україні повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами.
Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника та порушує ч. 1ст. 317 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України.
Постановою Верховного Суду України від 23.01. 2013 року визначено, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння, та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з-під арешту.
Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Оскільки відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 12.02.2018 року виконавчі документи стосовно ОСОБА_4 на виконанні державної виконавчої служби не перебувають, на даний час матеріали виконавчого провадження знищені, збереження арешту майна чинить позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні успадкованим майном, правові підстави щодо збереження арешту майна після закінчення виконавчого провадження відсутні, іншого способу поновити своє порушене право позивач немає, тому суд приходить до висновку про задоволення позову, звільнення квартири АДРЕСА_1 з під - арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 25.04.2005 року за № 85 про арешт вказаного майна.
При прийнятті такого рішення, суд також виходив із того, що накладення арешту та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обмежує законні права та обов'язки позивача як власника та спадкоємця даного майна, зокрема унеможливлює здійснення державної реєстрації успадкованого нерухомого майна.
Суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки позивачем не заявлено вимогу щодо цього.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1 протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321, 1216, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 141, 209, 258-260, 264-268, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,
позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - Десята Київська державна нотаріальна контора про звільнення спадкового майна з-під арешту - задовольнити.
Звільнити з-під арешту спадкове майно померлої ОСОБА_4, а саме: квартиру АДРЕСА_1, займає загальну площу 31,28 кв.м., із яких 17,2 кв.м. житлова площа, який накладено Десятою нотаріальною конторою Київського міського нотаріального округу м. Києва.
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 25.04.2005 року за № 85 про арешт квартири АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.
Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.
Повний текст рішення складено 26.04.2018.
Суддя В. Шевченко