Справа № 2-516/09/12
23 листопада 2009 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - судді Садовського К.С.,
при секретарі - Альбощій Ж.В., Карамишевій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Харківська міська рада, виконавчий комітет Київської районної у м. Харкові ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди, -
15 серпня 2008 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до суду позовну заяву, в якій просять стягнути з відповідача ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди по 4000 грн. кожній, в рахунок відшкодування моральної шкоди по 1100 грн. кожній та зобов'язати його відновити систему водопониження та лівньової каналізації шляхом отримання технічного висновку в «Українському державному головному науково-дослідному та виробничому інституті інженерно-технічних та екологічних дослідів» та його реалізації.
У своєму позові ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посилаються на те, що вони проживають ІНФОРМАЦІЯ_1 в домоволодінні № 6-Б та № 2-Д відповідно. Відповідач ОСОБА_3, який був власником домоволодіння № 4 по вул. Астраханській в м. Харкові, збудував на території свого домоволодіння котеджі без врахування існуючого рельєфу та без узгодження зі спеціалістами комунального підприємства «Комплекс по експлуатації об'єктів водозниження та лівньової каналізації». Рівень ґрунту земельної ділянки, на якій велося будівництво, було підвищено на висоту 1,0 та 1,5 метрів, внаслідок чого поверхневими стоками затоплюється вся навколишня територія. Під час зливи 17 червня 2008 року відбулось затоплення їх домоволодінь, що призвело до знищення сільськогосподарських культур на їх території, було затоплено підземні овочесховища з запасами продуктів, пошкоджені їх будівлі. Внаслідок цих подій вони хвилювались, страждали, були порушені їх нормальні життєві зв'язки.
Під час попереднього судового засідання позивачі уточнили свої позовні вимоги та просять стягнути з відповідача ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди по 4000 грн. кожній, в рахунок відшкодування моральної шкоди по 1110 грн. кожній та зобов'язати Управління шляхового господарства відновити систему водопониження та лівньової каналізації.
В судовому засіданні позивачі свої позовні вимоги підтримали та пояснили суду, що під час будівництва котеджів вони звертались до ОСОБА_8 та будівників з проханням зробити лівньовку, яка забезпечить відведення води, що їм пообіцяли зробити. Але в подальшому ОСОБА_3 продав побудовані котеджі не збудувавши лівньову каналізацію, що не зробили і нові власники будинків №№ 4, 4-а, 6, 6-в по вул. Астраханській в м. Харкові. На сьогоднішній день після кожної зливи вода продовжує потрапляти до їх подвір'їв з території сусідніх домоволодінь.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2009 року до участі по даній цивільній справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, судом залучено Харківську міську раду, виконавчий комітет Київської районної у м. Харкові ради та власників сусідніх з позивачами домоволодінь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.10.2009 р. позовні вимоги до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та позовні вимоги до Управління шляхового господарства про відновлення системи водозниження та лівньової каналізації роз'єднані в самостійні провадження.
Представник ОСОБА_10, яка на підставі довіреності представляє інтереси ОСОБА_3, проти задоволення позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заперечувала та пояснила суду, що відповідач ОСОБА_3 здійснював будівництво будинку № 4 по вул. Астраханська у м. Харкові відповідно до будівельних та інших норм. У заподіянні шкоди майну позивачів вини ОСОБА_3 не має, так як він ніякої шкоди не завдавав. Також посилається на те, що позивачами не надані докази про стан лівньової каналізації по вул. Астраханській, у якому вона була стані на момент зливи і взагалі де вона знаходиться. Ніяких доказів того, що ОСОБА_3 завдав шкоду своїм будівництвом даній каналізації позивачами не надано. Також вважає, що позивачами взагалі не доведений розмір заподіяної матеріальної шкоди та не надані докази заподіяння їм моральної шкоди.
Представник Харківської міської ради ОСОБА_11 пояснила суду, що по вул. Астраханській м. Харкова лівньової каналізації взагалі не було, а її будівництво потребує прийняття рішення на сесії Харківської міської ради та виділення для цього коштів з бюджету міста. На даний час таких рішень не прийнято.
Представник виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ОСОБА_12 пояснила суду, що орієнтована вартість технічного висновку про причини підтоплення будинків в районі вул. Астраханської складає приблизно 12,0 тис. грн., а розробка проектної документації та заходи по зниженню рівня ґрунтових вод на цих об'єктах більше ніж 100,0 тис. грн., у зв'язку із чим виконком Київської районної ради м. Харкова звернувся до Харківської міської ради з проханням розглянути питання можливості фінансування цих заходів.
Треті особи, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, хоча судом були вжиті заходи до їх належного повідомлення; заяв про відкладення судового розгляду не подавали, у зв'язку із чим справа була розглянута у їх відсутність.
Вислухавши пояснення позивачів та представника відповідача, заслухавши думку представників третіх осіб та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд відмовляє ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживають ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинках № 6-Б та № 2-Д відповідно.
Відповідач ОСОБА_3 є колишнім власником домоволодіння № 4 по вул. Астраханській в м. Харкові (житлові будинки літ. «Е-2» та літ. «Д-2») /а.с. 43/.
Згідно рішення виконавчого комітету Київської районної ради м.Харкова від 07.08.2007 р. № 153-12 виділено зі складу домоволодіння житловий будинок літ. «Д-2» з присвоєнням йому поштової адреси: вул. Астраханська, 4-а.
19 вересня 2007 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_9 житловий будинок літ. «Е-2» № 4 по вул. Астраханській в м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_13, р.№ 3176 /а.с. 79/.
Домоволодіння № 4-а по вул. Астраханській в м. Харкові належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06.09.2007 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_14, р. № 8795 /а.с. 116/.
Право власності на житловий будинок по вул. Астраханській, 6-в, зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 03.10.2008 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_15, р.№ 10627.
Право власності на житловий будинок по вул. Астраханській, 6, зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 03.10.2008 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_15, р.№ 10631.
З наданого позивачами листування з органами місцевого самоврядування вбачається, що підтоплення домоволодінь по вул. Астраханській №№ 2-Д і 6-Б обумовлено підсипанням ґрунту на території новопобудованих домоволодінь по вул. Астраханської, 4, безстоковим характером рельєфу та високим рівнем ґрунтових вод на даної території /а.с 59/.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачі просять стягнути з ОСОБА_3 на їх користь по 4000 грн. кожній в якості відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок підтоплення їх домоволодінь постраждали сільськогосподарські культури, як вирощувались на прибудинковій території домоволодінь по вул. Астраханській, 2-Д та 6-Б, було затоплено підземні овочесховища з запасами продуктів, пошкоджені будівлі. Розмір завданої шкоди позивачі обґрунтовують вартістю матеріалів та ремонтно-будівельних робіт для відновлення попереднього стану будинків.
Однак, в обґрунтування цих вимог позивачами належних та допустимих доказів надано не було.
Так, надані суду акти обстеження домоволодінь позивачів від 17.06.2008 р. не містять даних про конкретний розмір заподіяної шкоди внаслідок їх підтоплення. Крім того, ці акти оформлені не належним чином, оскільки підписи осіб в цих актах ніким не посвідчені.
Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З підстав недопустимості доказів судом відхилено клопотання позивачів про допит свідків для обґрунтування розміру заподіяної їм матеріальної шкоди, оскільки ці фактичні дані не можуть бути встановлені з таких джерел.
Від проведення будь-яких експертиз за власний рахунок позивачі в судовому засіданні відмовились.
Надані позивачами фотознімки /а.с. 111/ також не доводять розміру заподіяної позивачам матеріальної шкоди, а тому суд їх відхиляє.
Також суд відхиляє як доказ матеріальної шкоди наданий ОСОБА_1 договір купівлі-продажу металопластикових вікон від 10.06.2008 р. та кредитний договір від 10.06.2008 р. для купівлі цих вікон, оскільки ці угоди були укладені раніше події підтоплення її будинку, на яку посилається ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, а саме - 17 червня 2008 року.
Не можуть бути прийняті як доказ і аналогічні документи ОСОБА_2 щодо придбання металопластикових вікон та будівельних матеріалів в серпні-вересні 2009 року, оскільки позивачем не доведена необхідність проведення заміни вікон внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3
Відповідно до роз'яснень п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р., з послідуючими змінами та доповненнями, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
З огляду на те, що в задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди позивачам суд відмовляє, а також враховуючи, що на час подій залиття домоволодінь позивачів, що мали місце 17 червня 2008 року, відповідач ОСОБА_3 вже не був власником будинків по вул. Астраханській, 4 та 4-а, суд відмовляє і в задоволенні вимог позивачів про відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 59, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.