Справа № 2-1981 2008 року
4 листопада 2008 року Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Веселова В.М.
секретаря Іванишин Х.І.
позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мишинської сільської ради , ОСОБА_4
Дмитрівни, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на
майно, -
встановив:
Позивач, підтримуючи позовні вимоги в судовому засіданні, просить визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті тітки ОСОБА_5 - на житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Довбуша, 20 в с.Мишин, Коломийського району Івано-Франківської області.
Відповідачі ОСОБА_4 та Мишинська сільська рада надали суду письмові заяви, в якій погоджується з вимогами позовної заяви і просить суд слухати справу без її участі. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечують проти даного позову.
Суд, вислухавши пояснення позивача, беручи до уваги усні та письмові пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Будинок по вул. Довбуша , 20 разом з господарськими спорудами в с.Мишин Коломийського району належав на праві власності колгоспному двору, і знаходився у спільній частковій власності між членами колгоспного двору в рівних частках ОСОБА_5 Миколаївни- голова двору, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Станом на 01 липня 1990 року у житловому будинку по вул. Л.Українки, 36, в с.Молодилів, Коломийського району були зареєстровані і проживали: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Наведене підтверджується довідкою Мишинської сільської ради від 15 травня 2008 року №101/06-05/07.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року №20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином, оскільки на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві проживали ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які не втратили права на частку в дворі, то кожному належало по 1/5 частині жилого будинку з господарськими спорудами.
16 січня 1998 року померла ОСОБА_5 , про що в Книзі реєстрації смертей 16 січня 1998 року зроблено відповідний актовий запис за №6.
Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: с.Мишин, вул. Довбуша , 20, Коломийського району. Майно складається з житлового будинка , сарая, гаражу, навісу , що підтверджується технічним паспортом на садибний житловий будинок, виданого Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 10.11.1989 року.
Померла залишила заповіт, який посвідчений секретарем Мишинської сільської ради 15 січня 1996 року та зареєстрований в реєстрі за №2, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1.
Крім ОСОБА_1, інших спадкоємців та осіб, передбачених законом, зокрема малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена немає. Спадкоємці за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від своїх часток на користь ОСОБА_1 , про що заявили в судовому засіданні , а ОСОБА_4 надала суду відповідну письмову заяву про відмову від своєї частки на користь позивача. Відповідно до вимог ст.ст.346, 347 ЦК України особа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_8 позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Для видачі свідоцтва про прийняття спадщини, йому необхідно було надати з Коломийської МБТІ витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину він не зміг, оскільки свідоцтво на право власності видано тільки на голову колгоспного двору - померлу ОСОБА_5, а крім неї були інші члени колгоспного двору, які мали в колгоспному дворі свою частку, тому позивачу рекомендовано звернутись до суду з позовом про визнання права власності.
Згідно ч.1 п.11 ст.346 ЦК України право власності припиняється в разі смерті. Після смерті ОСОБА_8 право власності у бувшому колгоспному дворі не було переоформлено і свідоцтво не видавалось.
В довідці Коломийської МБТІ від 15 липня 2008 року №1871 «а» зазначено, що інвентаризаційна вартість будинковолодіння №20 по вул. Довбуша в с.Мишин, становить 26433 грн.
Вищенаведене підтверджується копіями свідоцтв про смерть, копією заповіту, копією свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, копією техпаспорта від 10.11.1989 року, довідкою Мишинської сільської ради №101/06-05/07 від 15.05.2008 року, довідкою КМБТІ №1871 «а» від 15.07.2008р.
На підставі ст.ст. 548 ЦК України (редакції 1963року), ст.ст.16, 328, 392, 1222, 1268 ЦК України та керуючись ст.213-215 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с.Мишин, вул. Довбуша, 20, Коломийського району, Івано-Франківської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.