Справа №2-1343/09/13
22 грудня 2009року. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Сенаторова В.М.
при секретарі - Попадюк І.В.
за участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Восьмої Харківської державної нотаріальної контори - про поновлення строку на прийняття спадщини про визнання свідоцтв про право власності частково недійсними та про визнання права власності на майно,-
12 січня 2009 року ОСОБА_3 / прізвище за даними паспорту / звернувся до суду з позовом, у якому просив поновити строк на прийняття спадщини, визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом надані Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою на ім' я ОСОБА_4 на наступне майно: будинок з надвірними будівлями №18 по вул. Свободи в с. Старий Салтів Харківської області, квартиру АДРЕСА_1, автомобіль марки «ВАЗ-21061», 1984 року випуску, дер. №Д5995ХА, грошовий вклад з процентами, компенсаціями та індексаціями в Ощадбанку в філії київського відділення №6212 м. Харкова, визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1/3 частину будинку з надвірними будівлями №18 по вул. Свободи в с. Старий Салтів Харківської області, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, на 1/3 частину автомобілю марки ВАЗ 21061, 1984 року випуску, держ.№Д5995ХА, на 1/3 частину грошового вкладу з процентами, компенсаціями та індексаціями в Ощадбанку в філії Київського відділення №6212 м. Харкова після смерті дідуся ОСОБА_4 ОСОБА_5, померлого 06 червня 2001 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі. Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Онук ОСОБА_3- позивач по справі - в дитинстві підтримував відношення з дідусем ОСОБА_6, після виїзду за кордон разом з матір'ю зв'язок з дідусем втратив, про його смерть нічого не знав, бо був малою дитиною, дізнався про вказані обставини під час приїзду до Харкова в 2007 році, а дізнавшись, звернувся до суду з позовом, бо вважав свої спадкові права порушеними відповідачкою ОСОБА_4 Позивач є онуком ОСОБА_6, померлого 06 червня 2001 року, після смерті якого залишились спадкоємці : дружина ОСОБА_7 / бабуся позивача по справі /, донька ОСОБА_4 - відповідачка та позивач по справі ОСОБА_3 по праву представлення після смерті його батька ОСОБА_8, який помер 13 червня 1989 року. ОСОБА_9 відмовилась від спадщини на користь доньки ОСОБА_4 Свідоцтва про право на спадщину за законом в повному обсязі отримала ОСОБА_4 у 2002 році. На час посвідчення вказаних свідоцтв позивачу по справі було 13 років, відповідачка у заяві про прийняття спадщини, не вказала достовірних відомостей нотаріусу про наявність неповнолітнього спадкоємця за законом. Позивач вважає, що свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_4 повинні бути визнанні частково недійсними в 1/3 частини, а саме в розмірі його спадкової частки, та вважає що за позивачем повинно бути визнане право власності на 1/3 частину спадкового майна. Позивач по справі разом зі своєю матір'ю мешкає за кордоном в ОСОБА_10 з 2000 року, не мав можливості після досягнення ним повноліття звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та вирішення інших питань по оформленню своїх спадкових прав. Всі обставини пов'язані з порушенням його спадкових прав йому стали відомі лише в 2007 році, зі слів свого двоюрідного брата, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду. Його відсутність з 2000 року в Україні, є поважною причиною пропуску для подачі заяви для оформлення спадщини, в той же час, подача ним відповідної заяви до нотаріальної контори, після досягнення ним повноліття, вже нічого б не змінили, тому що свідоцтва про право власності на спадщину за законом були видані на ім'я відповідачки по справі ОСОБА_4 набагато раніше, а саме в 2002 році.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_2 підтримали уточнені позовні вимоги.
Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти позову, вважала позов необгрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню. В своїх запереченнях посилалась фактично на те, позивач ОСОБА_3 мав можливість подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Не заперечувала проти того, що дійсно нотаріусу при оформленні спадщини вказала про відсутність інших спадкоємців.
Представник Восьмої Харківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, до суду направив заяву розглядати справу за відсутністю представника.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Судовим розглядом безспірно встановлено, що ОСОБА_6 перебував у шлюбі з ОСОБА_9.
Від шлюбу мають двух дітей: сина ОСОБА_8 та дочку ОСОБА_4.
ОСОБА_8 та ОСОБА_11 уклали шлюб 15 квітня 1988 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. / а. с. 9 /
Від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_3, що вбачається зі свідоцтва про народження / а. с. 6 /.
ОСОБА_8 який є батьком позивача ОСОБА_12 помер 13 червня 1989 року / а.с.10 /.
ОСОБА_6 помер 06 червня 2001 року / а. с. 8 /
ОСОБА_9 померла 31 серпня 2002 року / а. с. 7 /
Після смерті ОСОБА_6 залишилось наступне майно: квартира АДРЕСА_2, будинок надвірними будівлями №18 по вул. Свободи в с. Старий Салтів Харківської області, автомобіль «ВАЗ-21061», 1984 року випуску, державний номерний знак Д5995ХА, двигун №7329348, грошовий вклад з відсотками, компенсаціями та індексаціями в Ощадбанку в філії Київського відділення №6212 м. Харкова на рахунку №9155/1 14202.
Згідно даних ВАТ « Державний ощадний банк України» на імя ОСОБА_6 є розрахунки, заповідальне розпорядження виконано на ім'я ОСОБА_9.
Судом встановлено та визнано сторонами, що спадкодавець ОСОБА_6 помер 06.06.2001 року, тому на спадкові правовідносини поширюються вимоги Цивільного Кодексу України 1963 року, який діяв на той час.
Відповідно до ч.2 ст. 529 ЦК України / в ред. 1963 року / онуки та правнуки спадкодавця є спадкоємцями по закону, якщо на час відкриття спадщини нема в живих того з батьків, який був би спадкоємцем, вони наслідують порівну в тій частині, яка б належала по закону його померлим батькам.
Відповідно до ст. 550 ЦК України / в ред. 1963 року / - строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 ЦК України / в ред. 1963 року /, може бути подовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.
З матеріалів спадкової справи № 972 ОСОБА_6, померлого 06 червня 2001 року видно, що після його смерті з заявою до нотаріальної контори звернулась дружина покійного ОСОБА_9 у якій вказала, що вона відмовляється від належної долі у спадковому майні на користь дочки ОСОБА_4 / а. с. 59 /
Відповідачка ОСОБА_4 звернулась з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, в поданій заяві вона вказала, що інших спадкоємців, передбачених законом не має / а. с. 58 /
Вказівка у заяві ОСОБА_13 про відсутність інших спадкоємців призвело до надання їй нотаріусом свідоцтва без урахування інтересів позивача по справі неповнолітнього ОСОБА_3 на все майно після смерті ОСОБА_6
Суд вважає, що отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 без урахування інтересів неповнолітнього спадкоємця ОСОБА_12 не відповідає вимогам діючого на той час законодавства, а тому має бути визнано недійсним в частині спадщини, на яку за законом мав право ОСОБА_3, який мав право на спадщину після дідуся за правом представлення замість свого батька ОСОБА_8, померлого 13 червня 1989 року.
Позивач ОСОБА_3 прописаний в Антверпені / ОСОБА_10 / з 25 січня 2001 року, де проживає і навчається / а. с. 46 /.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_3 на день смерті дідуся ОСОБА_6 виконалось 13 років, проживав у ОСОБА_10, був особою неповнолітньої і не мав можливості прийняти спадщину.
За смислом ст. 550 ЦК України / в ред.1963 року / к поважним причинам пропуску строку можуть бути віднесено неповноліття, знаходження особи за межами території України та інше.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14, який є двоюрідним братом позивача по справі пояснив, що йому та його родині було відомо про те, що позивач разом зі своєю матір'ю виїхав мешкати за кордон до ОСОБА_10, відносини не підтримують з 2000 року, адреси двоюрідного брата та його родичів вони з матір'ю не знали, тому їх не повідомляли про смерть дідуся та бабусі, з позивачем випадково зустрівся в м. Харкові в 2007 році.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 / мати позивача по справі / вказала, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, в цьому шлюбі була народжена дитина - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, син був названий «Віталій» на честь дідуся ОСОБА_6. 13 червня 1989 року її чоловік помер, на момент його смерті синові виконалось 11 місяців. У 2000 році вона друге зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_10 та разом зі своїм сином ОСОБА_16 - позивачем по справі виїхала на постійне місце проживання до ОСОБА_10. Рідним з боку її померлого чоловіка було відомо, де вони знаходились та мешкали, в том числі і відповідачці по справі. Про те, що відкрилась спадщина, дізналися тільки в 2007 році. На момент відкриття спадщини, а саме в 2001 році, її синові було 13 років і вона була його законним представником, але не знала про відкриття спадщини в 2001 році після померлого ОСОБА_6, тому не мала можливості звернутись в інтересах неповнолітнього сина з питання прийняття спадщини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач неповнолітній ОСОБА_3 з поважних причин не мав можливості звернутись у встановленому законом порядку з питань оформлення своїх спадкових прав після смерті дідуся ОСОБА_6 Суд поновлює позивачу строки на прийняття спадщини, визнає право власності на частину спадщини за позивачем, а надані свідоцтва ОСОБА_4 визнає частково недійсними.
В частині визнання права власності за ОСОБА_3 на 1/3 частину грошового вкладу на імя ОСОБА_6 необхідно відмовити, у зв'язку з тим, що заповідальне розпорядження зроблено на ім'я ОСОБА_9, яка відмовилась від своєї частини спадщини на користь дочки ОСОБА_4
На підставі викладеного та керуючись 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.529,549,550 ЦК України / в ред. 1963р. /, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Восьмої Харківської державної нотаріальної контори - про поновлення строку на прийняття спадщини, про визнання свідоцтв про право власності частково недійсними та про визнання права власності на майно задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_3 строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, померлого 06 червня 2001 року.
Визнати частково недійсними свідоцтво про право на спадкування за законом від 20.09.2002 року зареєстрованого у реєстрі № 5-545, спадкова справа № 972/01, видане Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою м. Харкова на ім'я ОСОБА_4 в 1/3 частини спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_6, померлого 06 червня 2001 року, та складалось з житлового будинку № 18 по вул. Свободи у с. Старий Салтів Харківської області, літ. « А-1», житловою площею 35, 3 кв.м. з надвірними будівлями літньої кухні літ. « Б», гаражу літ. «Г», льоху літ. «П», вбиральні літ. « У», огорожі № 1, 2.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право спадкування за законом від 20.09.2002 року зареєстрованого у реєстрі № 5-546, спадкова справа № 972/01, видане Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою м. Харкова, на ім'я ОСОБА_4 в 1/3 частини спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_6, померлого 06 червня 2001 року, та складалось з 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_3, а також автомобіля «ВАЗ - 21061», 1984 року випуску, державний номерний знак Д5995, двигун № НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за законом після смерті його дідуся ОСОБА_6, померлого 06 червня 2001 року, за правом представлення замість батька ОСОБА_8, померлого 13 червня 1989 року, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, на 1/3 частину будинку з надвірними будівлями №18 по вул. Свободи в с. Старий Салтів Харківської області, на 1/3 частину автомобіля ВАЗ-21061, 1984 року випуску, державний номерний знак Д5995ХА, двигун №7329348.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя - підпис