Справа № 815/505/18
25 квітня 2018 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
06 лютого 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та виплати різниці в пенсії за минулий час;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії щодо перерахунку та підвищення пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.09.2017 року, виходячи з 307595,53 грн. грошового забезпечення за 24 місяці підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії після її перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, починаючи з 01.09.2017 року, виходячи з 307595,53 грн. грошового забезпечення за 24 місяці підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року судом даний позов залишено без руху та надано п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалою судді від 12 лютого 2018 року відкрито провадження у даній справі, у якій позовні вимоги згідно уточнень до позовної заяви наведені в такій редакції: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови листом від 27.12.2017 року №2334/Р-11 в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та виплати різниці в пенсії за минулий час; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії щодо перерахунку та підвищення пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.09.2017 року, виходячи з 307595,53 грн. грошового забезпечення за 24 місяці підряд перед місяцем звільнення з військової служби; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії після її перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, починаючи з 01.09.2017 року, виходячи з 307595,53 грн. грошового забезпечення за 24 місяці підряд перед місяцем звільнення з військової служби. Ухвалою також визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві вказує, що наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 04.09.2017 року №139 ОСОБА_1 у військовому званні капітана 3 рангу звільнено з військової служби у запас, що підтверджується витягом з наказу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 07.09.2017 р. №182. Позивач зазначає, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області у вересні 2017 року йому призначено основний розмір пенсії за вислугу років в розмірі 4508,07 грн. на місяць (59% відповідних сум грошового забезпечення). При обчисленні пенсії Головне управління ПФУ в Одеській області керувалося довідками про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував за 24 місяці проходження військової служби перед звільненням, що надавались військовою частиною НОМЕР_1 . При цьому, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2017 року №139/334 про грошове забезпечення, з якого відраховувався єдиний соціальний внесок, загальний розмір сум грошового забезпечення складав 307595,53 грн. за 24 місяці. Враховуючи вищезазначений розмір суми грошового забезпечення, основний розмір пенсії за вислугу років має складати без урахування надбавок до пенсії 7561,72 грн.: 307595,53 грн./24 місяці х 59% = 7561,72 грн. У зв'язку з тим, що Головним управлінням ПФУ у Одеській області розраховано позивачу значно менший основний розмір пенсії, ОСОБА_1 вказує, що звернувся до відповідача із заявою від 06.12.2017 року про проведення перерахунку пенсії та виплату різниці в пенсії. Позивач зазначає, що листом від 26.12.2017 року №2334/Р-11 Головне управління ПФУ у Одеській області відмовило йому у перерахунку пенсії.
Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
14 березня 2018 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вх.№7206/18 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що Головним управлінням на підставі подання ІНФОРМАЦІЯ_2 про призначення пенсії та доданої до нього довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2017 року № 139/202 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення, призначено позивачу пенсію у розмірі 59% з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які визначені Законом 2262 та зазначені в цій довідці. Вказує, що уповноважені органи Пенсійного фонду України з 1 січня 2007 року здійснюють функції щодо призначення (перерахування) та виплати пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі статті 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян». Вказаними нормативними актами на органи Пенсійного фонду покладено функції з призначення та перерахунку пенсій. Розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить. Також зазначає, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова допомога мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби та для обчислення пенсії. Що стосується інших виплат в натуральній формі (АТО та премія), які вказані в довідці від 10.10.2017 року № 139/334, слід зазначити, що є неможливим визначити відповідно до яких нормативно-правових актів вони виплачувались, який характер вони носять та що саме потрібно розуміти під даними видами виплат.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 копію ухвали від 26.02.2018 року отримав 14.03.2018 року, однак пояснення до позову суду не надав.
Відповідно до ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Однак, 02.04.2018 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду від позивача за вх.№9202/18 надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та у вересні 2017 року на підставі наказу №182 від 07.09.2017 року (а.с.12) був звільнений в запас з правом на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», знаходиться на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років.
Встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив провести перерахунок призначеної йому пенсії на підставі довідки №139/334 від 10.10.2017 року (а.с.13), виданої командиром військової частини НОМЕР_1 та здійснити виплату різниці в пенсії за минулий час (а.с.14).
На заяву позивача про перерахунок пенсії від 06.12.2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 27 грудня 2017 року №2334/Р-11 (а.с.15), який надіслано на адресу ОСОБА_1 , повідомило наступне:
«Повертаємо без розгляду долучену до Вашого звернення щодо проведення перерахунку пенсії довідку військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2017 № 139/334 про грошове забезпечення, з якого відраховувався єдиний соціальний внесок, оскільки відповідно до Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 937, визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (зі змінами) та від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та Деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, покладено на обласні військові комісаріати. Враховуючи викладене, із зазначеного у Вашому зверненні питання необхідно звертатися до Одеського обласного військового комісаріату.
Крім того повідомляємо, що форма довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії доведена листом Департаменту фінансів МО України від 11.01.2006 № 248/6/П/29 до військових частин включно.
У такому порядку на підставі подання ІНФОРМАЦІЯ_2 про призначення пенсії та доданої до нього довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2017 № 139/202 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, пенсія за вислугу років у розмірі 59% Вам обчислена з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які визначені Законом та зазначені в цій довідці».
Таким чином позивач, вважаючи дії відповідача саме щодо відмови у проведенні йому перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, у розмірі 307595,53 грн., яка викладена в листі Пенсійного фонду України в Одеській області від 27 грудня 2017 року №2334/Р-11 протиправними, звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно з п.11 ч.1 ст.11 цього Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
В свою чергу, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Стаття 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 49 Закону № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч.2 ст.63 Закону № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до зазначеного вище Закону, затверджений постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Згідно пункту 4 Порядку №3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють органи ПФУ.
Такий висновок відповідає також правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) та у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року (справа №753/12809/14, адміністративне провадження №К/9901/1578/18).
Відповідно до п.17 Порядку №3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.
Системний аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що за результатами розгляду заяви з доданими до неї документами пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок призначеної пенсії у зв'язку із поданням додаткового документа.
Однак відповідач, розглянувши подані позивачем документи, жодного рішення щодо перерахунку пенсії або відмови в перерахунку пенсії не приймав. Відповідач на вказану заяву позивача листом від 27 грудня 2017 року №2334/Р-11 повернув позивачу без розгляду надану ним довідку військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2017 року №139/334 про грошове забезпечення, з якого відраховувався єдиний соціальний внесок.
В свою чергу позивач вважає, що відповідач відмовив у проведенні йому перерахунку пенсії, що викладено в листі Пенсійного фонду України в Одеській області від 27 грудня 2017 року №2334/Р-11.
Проте, як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27 грудня 2017 року №2334/Р-11, відповідач не зазначав про те, що наявні підстави для відмови у перерахунку пенсії або про те, що не має підстав для перерахунку пенсії позивачу.
Станом на дату прийняття рішення по даній справі з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області інших документів, складених за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок раніше призначеної пенсії, не надходило.
Таким чином, суд вважає, що позивач на власний розсуд визначив, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27 грудня 2017 року №2334/Р-11 йому саме відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Отже, суд доходить висновку, що заява позивача про перерахунок пенсії не була розглянута відповідачем по суті із прийняттям відповідного рішення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до статей 49 та 63 Закону № 2262-ХІІ підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення, прийняте з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) та у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року (справа №753/12809/14, адміністративне провадження №К/9901/1578/18).
Таким чином, вимога позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови листом від 27.12.2017 року №2334/Р-11 в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та виплати різниці в пенсії за минулий час є передчасною, оскільки, як вже встановлено судом, заява позивача про перерахунок пенсії відповідачем по суті не розглядалась, і відповідно вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.
Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27 грудня 2017 року №2334/Р-11 в даному випадку не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України та згідно з вимогами пенсійного законодавства щодо відмови у перерахунку пенсії, то похідні вимоги позивача про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та підвищення пенсії та зобов'язання провести виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії після її перерахунку є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не здійснювався по суті розгляд заяви позивача про перерахунок пенсії із прийняттям відповідного рішення, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року (справа №753/12809/14, адміністративне провадження №К/9901/1578/18), з метою забезпечення прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 06.12.2017 року та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з викладеного, оскільки відповідач за заявою позивача про перерахунок пенсії відповідного рішення не приймав, а отже діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством, суд дійшов висновку, що позовна заява позивача про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 06.12.2017 року та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Керуючись ст.ст. 2, 9, 139, 241-246,263 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 06.12.2017 року та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя Вовченко O.A.
.