Справа № 819/624/18
23 квітня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Теребовлянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Теребовлянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії, а саме:
- зобов'язати Теребовлянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження №12 складеного 27 лютого 1988 виконавчим комітетом Струсівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про зміну національності матері ОСОБА_3 з "українка" на "німкеня".
Ухвалою суду від 04 квітня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що в актовому записі про народження ОСОБА_2 складеного 27 лютого 1988 виконавчим комітетом Струсівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, помилково вказано відомості про національність матері дитини ОСОБА_3 - "українка", хоча насправді вона є німкенею. Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Надіслав на адресу суду письмові пояснення в яких заперечує проти задоволення позову та зазначає, що причиною відмови у внесенні змін - відсутність помилки допущеної при реєстрації актового запису про народження позивачки.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі, з наступних підстав та мотивів.
Суд встановив, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Струсів, Теребовлянського району, Тернопільської області в батьків: ОСОБА_3 (національність - українка) та ОСОБА_6 (національність - українець), про що свідчить свідоцтво про її народження (аркуш справи 6).
Однак, в актовому записі про народження позивачки допущено помилку, оскільки у відомостях про національність матері дитини - ОСОБА_3, зазначено національність «українка», а не «німкеня». Натомість, як видно з встановлених судом обставин справи, мати позивачки за національністю є німкенею.
У зв'язку з даною помилкою, позивач звернулася до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про її народження, в якій просив змінити відомості в графі "національність матері дитини" з "українка" на "німкеня".
За результатами розгляду даної заяви, відповідач 06.02.2018 №169/02.1-01-09.7 надав відповідь якою відмовив у внесенні змін даних про національність, зазначаючи про відсутність помилки допущеної при реєстрації актового запису про її народження та у зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів (аркуш справи 13).
Суд вважає, що не внесення змін в актовий запис про народження порушує право позивача на відновлення етнічного походження свого роду та особисті немайнові права, визначені Законом України "Про національні меншини", виходячи з наступного.
Статтею 3 Закону України "Про національні меншини в Україні" визначено, що до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Відповідно до ст. 4 Закону "Про національні меншини в Україні" відносини, які виникають з приводу реалізації громадянами України прав і свобод, пов'язаних з їх належністю до національних меншин, регулюються Конституцією України, цим Законом, прийнятими на їх підставі іншими законодавчими актами, а також міжнародними договорами України.
Згідно ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Згідно з приписами ч.2 ст.300 ЦК України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року "Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" зазначено, що при розгляді таких справ слід враховувати, що в актових записах про народження повинні міститись відомості про національність батьків, а якщо їх не було внесено чи неправильно зазначено то такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду. Питання щодо національності батьків, суд вирішує на підставі письмових та інших доказів.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд встановив, що мати позивачки - ОСОБА_3 за національністю «німкеня», оскільки ОСОБА_8 (дід позивачки) був німцем, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (аркуш справи 8) та дотримувався німецьких традицій та звичаїв. Тому, відповідно саме ця дійсна національність має бути зазначена в актовому записі про народження ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять держави) реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 (далі - Правила).
Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
За приписами п.п. 1.7 та 1.16 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Пунктом 2.16. Правил передбачено, що зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п. 2.16.7. Правил)
Відповідно до п. 2.22 Правил після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" від 7.07.1995 року №12 у разі відмови органом РАЦС внести зміни до актів громадянського стану, заяви з цього приводу підлягають розгляду в судовому порядку.
Пунктом 2.16.7. Правил передбачено, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
З урахуванням та на підставі наведених норм чинного законодавства, встановлених в процесі розгляду справи обставин та національного походження матері позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Теребовлянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження №12 складеного 27 лютого 1988 року складеного виконавчим комітетом Струсівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, а саме виправити національність матері дитини з "українка" на "німкеня", підлягають до задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи усі викладені обставини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов слід задовольнити.
Керуючись статтям 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Теребовлянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Тернопільської області (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Князя Василька, 150, код ЄДРПОУ 21161606) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 №12 від 27 лютого 1988 року, складеного виконавчим комітетом Струсівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, а саме: у відомостях про матір дитини змінити національність з "українка" на "німкеня".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 квітня 2018 року.
Головуючий суддя Осташ А.В.
копія вірна
Суддя Осташ А.В.