Справа № 815/1824/18
25 квітня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_2 Касем до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,-
20 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_2 Касем до Державної міграційної служби України, в якій позивач просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 06.03.2018 року №83-18 про відмову ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_2 Касем в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту стосовно ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_2 Касем.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, позивачем у позовній заяві не зазначено офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача та ідентифікаційного коду юридичної особи (ДМС України).
Отже, позивачу необхідно надати до суду вказану інформацію.
Відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У позовній заяві позивач вказує, що 18.04.2018 року в поштовій скриньці за адресою свого постійного мешкання він знайшов лист ГУ ДМС в Одеській області з копією повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту №457 від 03.04.2018 року.
До позовної заяви позивачем надано копію повідомлення №457 від 03.04.2018 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в якому ГУ ДМС в Одеській області повідомило позивача про те, що йому відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на підставі рішення ДМС від 06.03.2018 року №83-18.
Отже, як вбачається з викладеного, Державною міграційною службою України позивачу було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, натомість, в позовній заяві позивач просить, суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 06.03.2018 року №83-18 про відмову ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_2 Касем в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту стосовно ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_2 Касем.
Отже, з урахуванням викладеного, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що адміністративний позов подано без додержання вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного суду України.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду інформації, визначеної в ухвалі суду та уточненої позовної заяви (з копією для відповідача).
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_2 Касем до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколенко