№2-а-3580/09
іменем України
18 грудня 2009 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суд у Харківської області ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративною позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області, в якій просила, визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо перерахунку пенсіїї та зобов»язати управління Пенсійного фонду в Зміївському районі здійснити перерахунок і виплатити ій соціальну допомогу до пенсії за період з 1 січня 2008 року по день розгляду справи і виплачувати її в подальшому в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_2 зазначив, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, має соціальний статус “Дитина війни”. Відповідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року і по теперішній час їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Верховна Рада України своїм Законом України №3235-1V від 20.12.2005 року « Про Державний бюджет України на 2006 рік « ст..77, 110 та Законом України № 489 -V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст..71п.12, призупинила дії ст..6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Однак Конституційний суд України своїм рішенням №6- рп /2007 від 9 липня 2007 року визнав положення ст..71 Закону України«Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного суду є обов»язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Згідно ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Положення ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються, і не можуть бути обмежені. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
Позивач вважає , що невиплата їй підвищення, передбаченого ст..6 Закону України» Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою , що суперечить Конституції України та Законам України. Розмір щомісячного підвищення , відповідно до ст..6 « Про соціальний захист дітей війни , становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком , відповідно до ст..28 Закону України « Про загальнообов»зкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.
Відповідно ст..ст. 99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний термін , який обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законні права позивача було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того про належні як дитині війни виплати їй повідомлено не було , тому про факт порушення її прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв»язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09 липня 2007 року. Попри те , що Конституція України, як Закон прямої дії , має вищу юридичну силу , а Рішення Конституційного суду є обов»язковим до виконання на території України остаточним і не може бути оскарженим, відповідач як орган владних повноважень не здійснив виплату належної позивачу допомоги в розмірі, передбаченим ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та гарантованою Конституцією України за період з 01.01.2006 року до цього часу соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком їй не виплачувалася.
Позивач ОСОБА_2. подала заяву, в якій наполягала на задоволенні позову, просила розглянути справу за її відсутністю у порядку письмового провадження.
- 2 -
Представник відповідача заступник начальника управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі ОСОБА_3 надала заперечення проти позовної заяви, в яких зазначила, що позовна заява не може бути задоволена з наступних підстав.
Соціальне забезпечення громадян, яким встановлено статус «Дитина війни» здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. № 2195-ІV. Стаття 6 цього Закону встановлює, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 р. № 3235-IV встановлювала, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 р. № 3367-ІV внесено зміни в статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 р., а пільги, встановлені статтею 6 цього Закону - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у 1-му півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Норми статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у відповідності до Бюджетного кодексу України мають дію в часі, тобто, діють тільки на протязі одного бюджетного року.
Згідно п. 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р. № 489-V дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік з урахуванням положень ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачає, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій для дітей війни здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. №1261. Відповідно до п. 8 зазначеного Положення бюджет Пенсійного фонду України формується з чітко визначених джерел (ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-ІV, далі по тексту - Закон № 1058) і щороку затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частина 3 статті 4 Закону №1058 закріплює, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення та джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення.
Частина 2 статті 72 Закону №1058 встановлює норму, згідно якої кошти Пенсійного фонду України не включаються до Державного бюджету України. В частині 1 статті 5 Закону №1058 зазначено, що цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суперечать Закону №1058 в частині визначеного мінімального розміру пенсії за віком та спрямування коштів на виплату допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1058, за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом. Частина 3 статті 28 цього ж Закону встановлює норму, згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Разом з тим, для розрахунку доплати до пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», величина мінімальної пенсії за віком на законодавчому рівні не встановлена, оскільки нормативно-правовими актами, які діють на території України, для окремих категорій населення країни встановлені різні величини показника мінімальної пенсії. Також відсутній механізм реалізації положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
- 3 -
При цьому норми частини 1 статті 73 Закону №1058 дають вичерпний перелік видів виплат, на які можуть бути спрямовані кошти Пенсійного фонду України, а саме на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду України.
Одночасно норми частини 2 статті 73 Закону №1058 забороняють використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Виплата державної соціальної допомоги у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відноситься до жодного з переліку використання коштів Пенсійного фонду.
Листом від 31 серпня 2007 р. № 21-46-561 Міністерство юстиції України також зазначає, що мінімальний розмір пенсій за віком, зазначений в статті 28 Закону №1058, встановлюється виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Питання, пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Такі зміни до статті 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» і були внесені згідно пункту 2 частини 41 статті 85 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. № 107-VI. Стаття 6 викладена в новій редакції, а саме: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дане підвищення провадиться за їх вибором згідно одного з законів».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10рп/2008 вищезазначені зміни визнані неконституційними.
З 22 травня 2008 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 р. де, з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян, у п. 8 Кабінет Міністрів України постановив, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 р. - 48,10 грн., з 1 липня 2008 р. - 48,20 грн. та з 1 жовтня 2008 р. - 49,80 грн.
Крім того, вважала, що позивач безпідставно просить винести рішення про виплату допомоги за період з 01.01.2009 року, так як рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп, на яке посилається суд, стосується тільки щодо визнання неконституційними відповідних норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 51 КАС України вважає, що управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області діяло згідно чинного законодавства, не порушувало норм права, що діють в системі пенсійного забезпечення.
Просила відмовити в позові повністю, справу просила розглянути за відсутністю представника управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі в порядку письмового провадження.
У відповідністю з ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за її відсутності, дійшла висновку про необхідність розглянути справу за відсутністю сторін у порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшла наступного:
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується
- 4 -
пенсійним посвідченням №126799, виданим 10.11.1995 року управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі, з відповідною відміткою (а. с.5).
З довідки, наданої управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі, вбачається, що протягом 2007 року ОСОБА_2 не нараховувалися та не виплачувалися суми щомісячного підвищення до пенсії згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Протягом 2008 року здійснювалися наступні виплати: протягом січня-березня по 47 грн.; протягом квітня-червня по 48 грн. 10 коп.; протягом липня-вересня по 48 грн. 20 коп.; протягом жовтня-грудня по 49 грн. 80 коп. Протягом січня - вересня 2009 року по 49 грн. 80 коп.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 за № 10-рп/2008, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України суд вважає, що з 22.05.2008 року УПФУ в Зміївському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, УПФУ в Зміївському районі Харківської області з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, с 01.01.2008 року по 21.05.2008 року у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» позивачу підлягають нарахуванню в 2008 році наступні суми: травень, червень по 144 грн. 30 коп. (481х30%), липень, серпень, вересень по 144 грн. 60 коп. (482х30%); жовтень, листопад, грудень по 149 грн. 40 коп. (498х30%), а всього 1170 грн. 60 коп.
Безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Виходячи з викладеного, вимога в частині визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області по не виконанню протягом з 01 січня 2008 року по день розгляду справи приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії, підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача за період з 22 травня 2008 року по грудень 2009 року.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
- 5 -
За змістом ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж річний строк передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.
За таких обставин, оскільки судом визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання з 9 липня 2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії, тобто позивач не отримував належні йому суми пенсії з вини відповідача, то строк позовної давності в даному випадку застосуванню не підлягає.
Позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача проводити відповідні нарахування в подальшому, задоволенню не підлягають, оскільки ніякими законодавчими актами дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка передбачає підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком до теперішнього часу не зупинено, відповідач не заперечує проти свого обов'язку проводити належні виплати.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 6-14, 71, 99, 159-163, 167 КАС України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо невиконання з 22 травня 2008 року по грудень 2009 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення права ОСОБА_2 на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період, з 22 травня 2008 року по 18 грудня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: