ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5247/16-к
провадження № 1-кп/753/122/18
"13" квітня 2018 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100020006365 від 02.08.2014 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.3 ст. 185 КК України, № 12014100020005907 від 09.07.2014 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 309 КК України, № 12017100020010666 від 04.10.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст. 263 КК України, № 12016100020008830 від 06.08.2016 р. за ч.1 ст. 309 КК України,
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується наступними положеннями законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - “тримання під вартою” є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: ступінь тяжкості злочинів, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 , серед яких злочини, передбачені ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, значна кількість епізодів злочинної діяльності обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у найбільш тяжкому серед інкримінованих кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років років без можливості призначення інших видів покарання, наявність судимостей за скоєння тяжких корисливих злочинів, факт оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 в розшук у зв'язку із ухиленням обвинуваченого від обов'язку з'являтись в суд.
Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про наявність численних ризиків, які зумовлюють можливість продовження обвинуваченим злочинної діяльності або перешкоджанню правосуддю, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що відносно ОСОБА_5 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді “тримання під вартою” на 60 діб.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях вказував на необхідність обговорення можливості обрання альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, характеристику особи обвинуваченого, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі вимог ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Окрім того, обвинуваченому підлягають роз'ясненню обов'язки, передбачені ст.ст. 182, 194 КПК України, які будуть покладені на нього у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.
Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведені обставини та тяжкість злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а також відомості про його особу, суд вважає можливим визначити обвинуваченому заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 140 960 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 183, 184, 194, 197, 331 КПК України, суд -
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 14-30 год. 11 червня 2018 р.
Визначити розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 140 960 \ сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят гривень обвинуваченому та негайно звільнити ОСОБА_5 з під варти, якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок (Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № 37318005112089).
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі внесення застави на нього покладаються обов'язки прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання. В разі невиконання покладених на обвинуваченого обов'язків застава буде звернута в дохід держави.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1