Справа № 521/6192/18
Номер провадження:1-кс/521/2197/18
13 квітня 2018 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 1201317047000 01362 від 06.03.2013 року про арешт майна, -
З клопотання слідчого вбачається, що відповідно до заяви ОСОБА_3 до Малиновського ВП в м. Одесі 23.12.2011 року ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволоділа квартирою, яка розташована в АДРЕСА_1 яка належала на праві власності ОСОБА_5
06.03.2013 року відомості щодо вчиненого кримінального правопорушення внесено до ЄРДР за №120131704700001362 за ч.3 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси встановила факт спільного проживання разом із померлим ОСОБА_5 та її було визнано спадкоємцем четвертої черги. 23.12.2011 року ОСОБА_4 отримала у спадщину квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 17.01.2012 року з метою приховання шахрайських дій ОСОБА_4 перепродала вказану квартиру ОСОБА_6 , тобто менше ніж за місяць після отримання зазначеної квартири у приватну власність.
Відповідно до зібраних під час досудового розслідування доказів (покази свідків, близьких померлому осіб), померлий ОСОБА_5 проживав сам, жодних співмешканців нікого у нього не було.
В теперішній час, у зв'язку із проведенням досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин злочину та з метою захисту прав потерпілої особи, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 з метою збереження майна як предмету злочину та недопущення відчуження квартири третім особам.
Прокурор про час та місце розгляду клопотання був сповіщений належним чином в порядку ст. 135 КПК України, однак в судове засідання не з'явився. Надав відповідну заяву про розгляд клопотання без його участі та участі власника майна, оскільки це не забезпечить мети арешту майна.
Вивчивши клопотання та матеріали якими обґрунтовується клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Власник вказаного майна в судове засідання не викликався, оскільки прокурором доведено, що існує реальна загроза його відчуження.
Щодо суті клопотання слідчим суддею встановлено наступне.
Стаття 170 КПК України регулює підстави для арешту майна, та зазначає яке саме майно може бути арештовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна, відповідно до п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, серед іншого, є збереження речових доказів; та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Частина 3 статті 170 КПК України також передбачає, що у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що дійсно мало місце вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оскільки вчинений злочин відноситься до категорій злочинів проти власності, з метою недопущення відчуження вказаного майна, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вказану квартиру, застосувавши спосіб арешту майна, який не призведе до надмірного обмеження, які суттєво позначяться на інтересах інших осіб у вигляді заборони розпоряджатись квартирою (продавати, купувати, дарувати та інш.).
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власників майна, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження в частині захисту прав та законних інтересів осіб потерпілих від злочину.
Керуючись ст. 132, 167, 168, 170, 172, 173, 175 КПК України, Слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеного в ЄРДР за № 120131704700001362 від 06.03.2013 року про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 , відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником якої є ОСОБА_6 .
Заборонити розпоряджатись (продавати, купувати, дарувати та інш.) вказаним майном.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1