23 квітня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року відносно ОСОБА_2 ,
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 191 КК України у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі без права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
На вказаний вирок суду прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22.03.2018 року клопотання прокурора у кримінальному провадженні - задоволено, поновлено йому строк на апеляційне оскарження вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року та залишено без руху апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, як подану без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, і встановлено 7-денний строк для усунення зазначених недоліків.
На виконання ухвали апеляційного суду, 04.04.2018 року прокурор у кримінальному провадженні подав до суду апеляційну скаргу.
Перевіривши на відповідність вимогам закону апеляційну скаргу, подану на виконання ухвали апеляційного суду від 22.03.2018 року, приходжу до висновку, що вона підлягає поверненню прокурору у кримінальному провадженні, з таких підстав.
Так, в первинно поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильності кваліфікації судом першої інстанції дій ОСОБА_2 , але посилаючись на неправильне застосування судом Закону України про кримінальну відповідальність, у зв'язку з не призначенням судом ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, просив скасувати вирок суду та постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 191 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 2 роки, в силу ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з іспитовим строком на 3 роки, покласти на ОСОБА_2 , обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. В решті вирок суду залишити без змін.
Тобто в апеляційній скарзі прокурор фактично не погодився лише з мірою призначеного ОСОБА_2 покарання, однак при цьому пропонував апеляційному суду скасувати вирок суду в повному обсязі, не вказуючи будь-яких доводів на обґрунтування такого свого прохання.
Отже, за змістом апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні не відповідала вимогам ст. 396 КПК України.
З поданої 04.04.2018 року, на виконання ухвали апеляційного суду, апеляційної скарги вбачається, що прокурором у кримінальному провадженні не усунуті зазначені судом недоліки апеляційної скарги, оскільки в новій редакції апеляційної скарги прокурор знову ж таки, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильності кваліфікації судом першої інстанції дій ОСОБА_2 , і не погоджуючись лише з непризначенням судом ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, як за окремо вчинений злочин, так і за сукупністю злочинів, тобто не погоджуючись лише з мірою призначеного ОСОБА_2 покарання, висловив прохання про зміну вироку суду та одночасно і про ухвалення нового вироку, з вимогами, аналогічними за змістом попередньо поданій апеляційній скарзі, що в даному випадку не лише не конкретизує прохання прокурора, але й не узгоджується з положеннями ст.ст. 407, 408, 420 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
За таких обставин, оскільки прокурор у кримінальному провадженні не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2018 року, то апеляційну скаргу, відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України, слід йому повернути.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 396-399 КПК України, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року відносно ОСОБА_2 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі ч. 6 ст. 399 КПК України.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1