Справа № 522/16741/17
Провадження 2а/522/811/18
16 квітня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Шенцевої О.П.;
за участю секретаря - Соболевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Одесі, капрала поліції ОСОБА_2 (надалі - Позивач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідач - Управління патрульної поліції у м. Одесі Департамент патрульної поліції, про визнання нечинним рішення у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішення Відповідача про застосуванням до Позивача адміністративного стягнення. 06.09.2017 р. звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до Відповідача, про визнання нечинним рішення (постанови серія ЕАА № 155496 від 30.08.2017 року) про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КупАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач в обґрунтування вимог посилається на те, що 30.08.2017 року, він на власному автомобілі VOLVO S80, номерний знак НОМЕР_1, рухався по вулиці Святослава Ріхтера у напрямку Іванівського шляхопроводу. Через де який час, Позивача наздогнав автомобіль патрульної поліції, подаючи сигнал зупинитися. Після зупинки співробітник поліції пояснив причину зупинки а саме тим, що на його думку Позивач на перехресті вулиці ОСОБА_3 та вул. Туристичної, стоячи у крайній лівій смузі створив перешкоду транспортним засобам які знаходились по заду і мали намір здійснити поворот ліворуч на додаткову секцію світлофору, чим порушив вимоги п. 16.10 Правил дорожнього руху України (надалі - ПДР). Відповідач, на місці вчинення адміністративного правопорушення розглянув справу та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. На думку Позивач він був безпідставно визнаний Відповідачем, як особа яка вчинила адміністративне правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності. Позивач, виклав у позивній заяві обставини якими обґрунтував свої позивні вимоги.
Позивача у судовому засіданні просив провести судове засідання без фіксації судового процесу, заперечень від інших учасників справи не надходило.
Відповідач, у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину не явки не повідомив, відзив на позовну заяву не надавав, заперечення на відповідь Позивача стосовно відзиву третьої особи не надавав.
До участі у справі за заявою самої третьої особи, було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Управління патрульної поліції у м. Одесі Департамент патрульної поліції.
Третя особа надала письмі заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позову відмовити, будь яких інших процесуальних документів від третьої особи не надходило.
Від представника Позивача надійшли до суду процесуальні документи: заява про залучення до матеріалів справи доказів та відповідь на відзив третьої особи.
Відповідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи той факт що суд вже відкладав розгляд справи в судовому засіданні де кілька разів а строк розгляду справи обмежений у часі. Відповідно до припису ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи 30.08.2017 року, за Відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення (за його внутрішнім переконанням), була розглянута адміністративна справа та винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА№155496 від 30.08.2017 року (надалі - Постанова), про застосування до Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв'язку з порушення вимоги п. 16.10 ПДР.
Позивач на місці вчинення адміністративного правопорушення, після розгляду адміністративної справи, був ознайомлений та отримав копію постанови у справі про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис у постанові.
Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, чи не пропущено права Позивача при розгляді адміністративної справи, та інше. Оскільки ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
У заперечені на позов, третя особа зазначає що у випадках передбаченими ч. 1 та 2 ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення. Але суд звертає увагу, що станом на 30.08.2017 р. ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» не містить такого тексту.
Відповідно до КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
У відповідності до п.1 р. ІII Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
На дату притягнення до адміністративної відповідальності Позивача відсутні відповідні зміни у законодавстві та з урахуванням чинного Рішення Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 «щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», яке є обов'язковим до виконання на території України, та є остаточним і не може бути оскаржене.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення визначено у ст. 7 КУпАП. У ч. 1- 3 цієї статті, зазначається наступне:
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У п. 9, р. ІII Інструкції визначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
У п. 10, р. ІII Інструкції визначено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 16.10 ПДР, на перехресті, де рух регулюється світлофором з додатковою секцією, водій, який перебуває на смузі, з якої робиться поворот, повинен продовжувати рух у напрямку, що вказує стрілка, ввімкнута в додатковій секції, якщо його зупинка на заборонний сигнал світлофора створить перешкоди транспортним засобам, що рухаються за ним по тій самій смузі.
Але матеріали розгляду адміністративної справи та додаткові матеріали що були надані у процесі розгляду справи, не містять відомостей про факт вчинення правопорушення Позивачем. Відсутні відомості що до осіб які були свідками та/або постраждалими.
Також суд прийшов до висновку з наявних матеріалів у справі, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався з порушеннями прав Позивача, про що заявляв у своєї позивній заяві Позивач. Так в матеріалах справи відсутні відомості про виконання Відповідачем вимог ч. 2 ст. 279 КУпАП, а саме посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Ці дії призвели до порушення в тому числі і конституційних прав Позивача які відповідно до конституції є непорушними.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене суд приходить до переконливого висновку про те, що підстав для винесення постанови та притягнення Позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у Відповідача не було.
Також суд прийшов до висновку з наявних матеріалів у справі, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався з порушеннями прав Позивача, про що заявляв у своєї позивній заяві Позивач. Так в матеріалах справи відсутні відомості про виконання Відповідачем вимог ч. 2 ст. 279 КУпАП, а саме посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Ці дії призвели до порушення в тому числі і конституційних прав Позивача які відповідно до конституції є непорушними.
Відповідно до ч.3 ст.242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, ст.ст. 227-228, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 250, 268-272, 286, 294 КАС України, ст.ст. 9, 23, 30, 33, ч.2 ст. 122, ст.ст. 222, 251, 252, 254, 258, 268, 278, 280 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Одесі, капрала поліції ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідач - Управління патрульної поліції у м. Одесі Департамент патрульної поліції, про визнання нечинним рішення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнання протиправною та скасувати постанову серія ЕАА № 155496 від 30.08.2017 року, Інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Одесі, капрала поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя
16.04.18