Справа № 521/2616/18
Номер провадження:1-в/521/900/18
17 квітня 2018 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
представника ЧВК УДПтСУ в
Одеській області (№ 74) - ОСОБА_4
захисника-адвоката ОСОБА_5
засудженої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі із застосування відеоконференції, клопотання засудженої: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування до неї умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, яка відбуває покарання в ЧВК (№74) за вироком від 22.12.2014 року Тивривського районного суду Вінницької області за ч.3 ст. 185, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, -
З клопотання засудженої ОСОБА_6 вбачається, що засуджена ОСОБА_6 відбуває покарання за вироком від 22.12.2014 року Тивривського районного суду Вінницької області за ч.3 ст. 185, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки у Чорноморській виправній колонії УДПтСУ в Одеській області (№ 74). ОСОБА_6 вказує , що за період відбування покарання своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення. Мала одне стягнення, яке погашено, має одне заохочення. ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину. Просить застосувати до неї в порядку ст. 81 КК України умовно-достроково звільнення.
Прокурор та представник ЧВК № 74 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та звільнення засудженої з місць позбавлення волі умовно-достроково, оскільки остання не довела своє виправлення. Неодноразово допускала порушення режиму утримання, має одне стягнення. На заходи вихновного характеру реагує задовільно, належних висновків для себе не робить.
Захисник-адвокат підтримала доводи клопотання засудженої та просила відповідно до ст. 81 КК України застосувати до засудженої умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі. Вважає, що ОСОБА_6 довела своє виправлення, працевлаштована, дотримується правил внутрішнього розпорядку, до виконання робіт із благоустрію установи відноситься з розумною ініціативою. Закінчила Державний навчальний закладта отримала спеціальність « Кравець». Має подяку за сумлінну поведінку та ставлення до виконання обов'язків.
Засуджена ОСОБА_6 також просила суддю застосувати до неї умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.
Вислухавши клопотання, думку прокурора, представника ЧВК № 74, захисника-адвоката та засудженої, вивчивши додаткові матеріали, суд вважає за необхідне у задоволені клопотання - відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Пунктом 1 частини 3 статті 81 КК України, також встановлюється, що умовно - дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим (серед інших): не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, або за необережний тяжкий злочин.
Під час розгляду клопотання колонії, судом встановлено, що засуджена формально підпадає під умовно-дострокове звільнення, оскільки відбула половину строку покарання призначеного вироком суду.
Разом з тим, суд вважає, що підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_6 не має. Так, адміністрація вказує, що засуджена неодноразово допускала порушення режиму утримання, має одне стягнення. Засуджена була заслухана на засіданнях дисциплінарної комісії установи, де з нею обмежились бесідами виховного характеру. На заходи виховного характеру реагує задовільно, належних висновків для себе не робить. За час відбування покарання в установі допустила порушення режимних вимог, за що має одне стягнення, яке погашено. З грудня 2017 року не працевлаштовується, як мати, яка має дитину віком до трьох років. Характеризуюється посередньо.
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджено його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання; виконання покладених на засудженого обов'язків; виконання законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання та інш.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільно корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; та інш.
Таким чином сумлінна поведінка та ставленні до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому суд враховує дані про поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання.
Враховуючи викладені обставини, а також особу засудженої, кількість непогашених стягнень, та відсутність стабільної законослухняної поведінки при відбутті покарання та її відношення до праці, суд вважає, що в задоволені клопотання засудженої необхідно відмовити, оскільки підстав вважати, що засуджена ОСОБА_6 довела своє виправлення не має.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.ч.2, 3 ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, СУД, -
В задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо застосування до неї умовно - дострокового звільнення від відбування покарання - відмовити.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
С У Д Д Я: ОСОБА_1