Справа № 761/29417/16-к
Провадження № 1-кс/761/18019/2016
Іменем України
31 серпня 2016 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність відповідальних осіб ГСУ СБУ, яка полягає у не внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про службовий злочин №653 судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_4 , -
18 серпня 2016 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшла вказана скарга ОСОБА_3 , в якій заявник ставить питання про зобов'язання службових осіб ГСУ СБУ внести відомості про злочин за його заявою № 653 від 15.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування ОСОБА_3 вказав, що він подав слідчому ГСУ СБУ України заяву про кримінальне правопорушення вчинене суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , посилаючись при цьому на ст. 214 КПК України. Однак у встановленому порядку та в строки відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені. В діях вказаного судді Печерського районного суду м. Києва він убачає склад службового злочину, а саме: приховання масових службових злочинів судді Солом'янського районного суду м.Києва ОСОБА_5 , яка приховувала масові службові злочини судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_6 .
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду скарги був повідомлений належним чином, зави про відкладення розгляду скарги до суду не подавав.
Суб'єкт оскарження в судове засідання не з'явився, надіслав пояснення на спростування доводів скарги.
У зв'язку із зазначеним слідчим суддею вирішено питання про розгляд скарги за відсутності скаржника та суб'єкта оскарження, виходячи із розумності строків розгляду та недопущення суттєвих порушень щодо встановленого законом строку розгляду відповідної категорії справ.
Слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах наведених доводів, дослідивши надані матеріали, дійшов наступних висновків.
Як встановлено із матеріалів скарги 15.08.2016 року в приймальні ГСУ СБ України прийнята заява ОСОБА_3 №653 і №653-С про вчинення суддею Печерського районного суду м. Києва кримінального правопорушення.
З доводів заяви - повідомлення про злочин убачається, що ОСОБА_3 звернувся 15.08.2016 року із заявою про кримінальне правопорушення, яке вважає вчиненим суддею Печерського районного суду м. Києва, у зв'язку з прихованням масових службових злочинів суддею Солом'янського районного суду м.Києва ОСОБА_5 , яка приховувала масові службові злочини судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_6 .
Статтею 126 Конституції України і законами України встановлені гарантії незалежність і недоторканість суддів. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Гарантії незалежності суддів закріплені також в статті 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Разом з тим, у відповідності до даної категорії законодавством передбачений окремий спеціальний порядок внесення даних, що забезпечує та гарантує принцип незалежності судової гілки влади. Такі гарантії незалежності суддів закріплені також в ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з ст.8 Конституції України Конституція має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Положеннями ст.214 КПК України, передбачено загальну процедуру внесення відомостей про злочин до ЄРДР, якщо слідувати якій, то внести відомості до ЄРДР щодо судді може не лише Генеральний прокурор або його заступник, а також будь-який інший прокурор або слідчий.
Проте при вирішенні такого питання необхідно також застосовувати положення ч.1 ст.9 КПК України, відповідно до якої під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватись вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В силу ч.4 ст.9 КПК у разі, якщо норми КПК суперечать міжнародному договору, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 р., судовий розгляд має здійснюватися незалежним судом.
Таким чином, передбачена статтею 214 КПК України можливість здійснення впливу на суддю, у зв'язку з прийняттям ним судового рішення через запровадження щодо нього такої процедури, виключає гарантовану Конституцією України та міжнародними зобов'язанням України незалежність судді, що порушує зазначені акти національного і міжнародного законодавства.
Згідно з п.68 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010, тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності.
Аналогічні висновки містяться й в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади», де в преамбулі визначені гарантії незалежності і недоторканості суддів як носіїв судової влади, такими гарантіями, зокрема є й недопустимість втручання у здійснення правосуддя, впливу на суд або суддів у будь-який спосіб.
Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства також вказує на неприпустимість втручання у діяльність судових органів у будь-який спосіб, у тому числі шляхом звернення до правоохоронних органів з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
Окрім того, ч.1 ст.2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Слідчий суддя також враховує, що відповідно до ст.480 КПК стосовно професійного судді діє особливий порядок кримінального провадження.
Одночасно слідчий суддя враховує, що доводи заяви ОСОБА_3 про злочин судді, зводяться фактично до незгоди з процесуальними діями судді в ході прийняття судового рішення, що не може свідчити про наявність даних, які свідчать про об'єктивні ознаки кримінальних правопорушень в діях особи, та які слугують підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України. Підстав для зобов'язання слідчого, прокурора внести відомості до ЄРДР щодо судді, у зв'язку з прийняттям ним будь - якого судового рішення, яке є законним, доки не скасовано в апеляційному чи касаційному порядку, не переглянуте компетентним судом, є обов'язковим до виконання у відповідності до ч.5 ст.124 Конституції України, - буде порушувати гарантії незалежності судді у виконанні ним професійних обов'язків та свідчити про втручання в діяльність судді.
У зв'язку із зазначеним слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги в скарзі щодо зобов'язання внесення відомостей про злочин щодо професійного судді, у зв'язку із винесеним ним судовим рішенням не ґрунтуються на законі, задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність відповідальних осіб ГСУ СБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про службовий злочин № 653 судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_4 .
Ухвала відповідно до ст.309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя