Провадження №1-кс/760/5488/18
Справа 760/9822/18
23 квітня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене із прокурором другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі матеріалів досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000178 від 13.03.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1, ч. 3 ст. 368-2 КК України, -
детектив звернувся з клопотанням, в якому просив надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю, а саме до декларації народного депутата України ОСОБА_5 за 2017 рік (із зазначенням повних відомостей, відомостей щодо електронного-цифрового підпису, який використовувався для підписання декларації, електронної адреси, яка вказувалася декларантом, IP-адреси, з якої подавалась декларація), яка перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) з можливістю вилучення їх належним чином засвідчених копій.
Детектив просив проводити розгляд клопотання без його участі про що надав відповідну заяву та виклику особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, оскільки наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення даних речей і документів.
Суд визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться документи, оскільки детективом було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5, 6 частини 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
З матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000178 від 13.03.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1, ч. 3 ст. 368-2 КК України.
Як вбачається із матеріалів клопотання, що народний депутат України ОСОБА_5 (дата набуття депутатських повноважень - 29 березня 2016 року) у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2016 роки, не зазначив інформації про членів сім'ї суб'єкта декларування, не задекларував майно, яке належить таким особам, не задекларував інформацію про інше майно, яким суб'єкт декларування та члени його сім'ї володіли або користувалися у відповідний період.
Згідно відомостей, зібраних у ході досудового розслідування, мати ОСОБА_5 ОСОБА_6 , від імені якої останній діяв на підставі довіреності, за договором дарування від 18.08.2016, реєстровий № 1275, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , набула у власність 20/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 (стара назва - АДРЕСА_3 ринковою вартістю 3 226 430 млн. грн.
Крім того встановлено, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір'ю дитини вказана ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про яку, в тому числі про майно, яке їй належить або яким вона користується, відсутні в декларації ОСОБА_5 за 2015-2016 роки.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що народний депутат України ОСОБА_5 та члени його сім'ї, не зазначені в декларації за 2016 рік, з серпня 2016 року користуються вищеназваним об'єктом нерухомого майна, але суб'єкт декларування свідомо не задекларував таке право користування у відповідному розділі електронної декларації.
Зазначені обставини можуть свідчити про наявність ознак складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_5 , на підставі договору дарування від 18.08.2016, реєстровий № 1278, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , набула у власність земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:296:0073 площею 0,0175 га, розташовану за адресою АДРЕСА_4 , яка раніше належала ОСОБА_10 .
Також ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 31.10.2016, реєстровий № 1752, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , подарувала належну їй на праві власності земельну ділянку кадастровий номер 8536900000:07:001:0039, розташовану за адресою АДРЕСА_5 , ОСОБА_10 .
На підставі договору дарування від 31.10.2016, реєстровий № 1743, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , ОСОБА_10 набув у власність квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_6 , яка раніше належала ОСОБА_6 .
Також на підставі договору дарування від 31.10.2016, реєстровий № 1746, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , ОСОБА_10 набув у власність квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_7 , яка раніше належала ОСОБА_6 .
Таким чином ОСОБА_6 після набуття ОСОБА_5 депутатських повноважень безоплатно набула у власність нерухоме майно в м. Києві, що може свідчити про факти незаконного збагачення народного депутата України ОСОБА_5 , а саме передачу ним активів, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, іншій особі - його матері ОСОБА_6 .
Зазначені обставини можуть свідчити про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України.
Разом з тим, у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, розміщеній у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі декларації (https://public.nazk.gov.ua/declaration/9906920a-57ea-4efc-ab3f-fdfce66a46c2), ОСОБА_5 зазначає ОСОБА_9 в якості своєї дружини та декларує майно, яке їй належить, а також декларує право користування квартирою, яка належить ОСОБА_11 .
Органом досудового розслідування встановлено, що в електронній декларації ОСОБА_5 за 2017 рік зберігається інформація, яка дозволяє ідентифікувати задеклароване ним нерухоме майно, яким останній користується, членів сім'ї народного депутата та належне їм майно, яке не задекларовано у декларації за попередні звітні періоди.
Одним із можливих шляхів перевірки вищеназваних відомостей є отримання доступу до інформації з обмеженим доступом, яка зазначена у відповідних деклараціях, що зберігається у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З урахуванням викладеного, а також обставин кримінального правопорушення, яке розслідується, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси володільця названих документів, за якого їх зміст буде розкритий стороні обвинувачення з метою використання в доказуванні.
Таким чином, існує потреба в отриманні тимчасового доступу до декларацій народного депутата України ОСОБА_5 , а саме декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік з її повними відомостями шляхом надання стороні обвинувачення особою, у володінні якої знаходяться останні, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Враховуючи те, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, та можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зважаючи на неможливість іншим способом встановити обставини, детектив просить надати відомості, які містяться у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, відносяться інформація персональних даних особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.
Відповідно до ч.6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Згідно ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про тимчасовий доступ до документів, оскільки вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, детективом було доведено можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 159-164, 166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання задовольнити.
Надати детективам Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю, а саме до декларації народного депутата України ОСОБА_5 за 2017 рік (із зазначенням повних відомостей, відомостей щодо електронного-цифрового підпису, який використовувався для підписання декларації, електронної адреси, яка вказувалася декларантом, IP-адреси, з якої подавалась декларація), яка перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) з можливістю вилучення їх належним чином засвідчених копій.
Ухвала діє протягом одного місяця з дня її постановлення.
У разі відмови виконувати ухвалу слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1