Код суду 233 Справа № 233/826/18
25 квітня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018050380000068 від 18 січня 2018 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, працюючого за договором у приватної особи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України
17 січня 2018 року, у вечірній час (більш точного часу в ході судового розгляду встановлено не було), ОСОБА_8 разом із своїм батьком ОСОБА_10 знаходились у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , де вживали спиртні напої. В ході розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_8 пред'являв претензії до ОСОБА_10 з приводу його життя та поводження в побуті, внаслідок чого ОСОБА_8 почав відчувати неприязнь відносно до ОСОБА_10 , на ґрунті чого у нього виник злочинний намір, направлений на умисне вбивство останнього.
18 січня 2018 року в період часу з 01.00 год. до 03.00 год. (більш точного часу в ході судового розгляду встановлено не було), ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний намір, знаходячись у зальній кімнаті квартири АДРЕСА_2 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, пришукав милиці, якими наніс не менше 20 ударів в область голови, тулубу та кінцівок ОСОБА_10 . Своїми умисними діями, безпосередньо спрямованими на умисне вбивство ОСОБА_10 , ОСОБА_8 заподіяв останньому наступні тілесні ушкодження: поєднана тупа травма тіла: закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під м'які мозкові оболонки. Перелами ребер справа: 3-9 від передньо-пахвової до середньо-пахвової лінії; 3-9 по навкологрудинній лінії; 4-9 по середньо-ключичній лінії; 5-10 між лопаткою та навколохребетною лініях; перелами ребер зліва: 3,4,5,8,9 по передньо-пахвовій лінії; 8-10 по лінії лопатки. Розрив селезінки, діафрагмальної поверхні правої частки печінки. Забійні рани: лобної долі зліва, лівої скронево-тім'яної області, передньої поверхні лівої вушної раковини в області полюса, мочки лівого вуха. Синці: лівої половини обличчя, лівої вушної раковини, лобової області праворуч /2/, правої вилочної ділянки, вік обох очей, області перенісся, правої щоки, в проекції горизонтальної гілки нижньої щелепи справа, передньо-зовнішньої поверхні правого і лівого плеча, розгинальної поверхні обох передпліч, тильної поверхні обох кистей, передньої поверхні грудної клітини справа /4/, в проекції правого колінного суглобу, зовнішньої поверхні правої гомілки. Садна: обличчя /множинні/, тильної поверхні правої кисті, розгинальної поверхні правого і лівого передпліччя, нижньої третини правого плеча, тильної поверхні лівої кисті, зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглобу. Крововиливи в праву плевральну порожнину /400,0/ і черевну порожнину /800,0/. Явища порушення мікроциркуляції в нирках. Набряк головного мозку та легень. Дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя момент заподіяння.
18 січня 2018 року, приблизно о 04.00 год. (більш точного часу в ході судового розгляду встановлено не було), за адресою: АДРЕСА_1 , від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть ОСОБА_10 . Причиною смерті останнього є травматичний шок, обумовлений проявами зазначеної поєднаної травми тіла.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні свою провину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав та пояснив, що загиблий ОСОБА_11 був його батьком. 17 січня 2018 року ввечері вони були вдома. Батько мав купити електролампи, але не зробив цього, через що у них в кімнаті було темно. Поки він готував вечерю, батько пішов до ванної кімнати. Потім він хотів покликати батька вечеряти, але побачив того в петлі. Він перерізав ножем мотузку, батько впав непритомний, потім привів його до тями, батько почав дихати. На ковдрі він перетягнув батька до кімнати і посадив у крісло, так як у того були хворі ноги. Вони сиділи у кімнаті, випили, закусили і почали розмову з приводу рішення батька піти з життя, а також з приводу побутових питань. Раніше між ними виникали сварки з приводу несправної проводки у квартирі. Крім того, батько обіцяв платити за електроенергію, але не робив цього і їм припинили електропостачання. Також були проблеми з іншими комунальними платежами. Всі ці розмови на побутові теми призвели до того, що він зірвався і декілька разів вдарив батька милицею. В процесі розмови він ще бив батька милицею по різним частинам тіла. Потім вони примирилися і випили. Він ліг на диван, при цьому милицю поклав поруч і бив нею батька навідліг, не бачачи куди саме. Бив як алюмінієвою милицею з пластиковою ручкою, так і дерев'яною милицею. Всього батька бив він декілька годин по різних частинах тіла, перестав бити близько 03 години ранку. Потім він побачив, що у батька була розбита голова, витер тому кров і пішов відпочивати. Батька він залишив у кріслі. Вранці він прокинувся і побачив, що батько лежав біля дивану на підлозі, був живий. Побачивши що накоїв, він посадив батька на диван, але не встиг поговорити з ним, бо той помер. Батько був сильно побитий. До їх розмови будь-яких тілесних ушкоджень у батька не було. Не заперечував, що всі тілесні ушкодження батьку спричинив саме він. Про скоєне жалкує, але вбивати батька не хотів. Вважає, що на нього щось найшло і він не усвідомлював свої дії. У скоєному щиро розкаюється.
Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_8 в об'ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:
- свідок ОСОБА_12 повідомив у судовому засіданні, що обвинувачений ОСОБА_13 та загиблий ОСОБА_11 є його сусідами. ОСОБА_11 був гарним чоловіком, не образив жодної особи. ОСОБА_13 коли тверезий, то адекватний, але коли вживає спиртне, то становиться неадекватним, агресивним. ОСОБА_11 пішов з дому, але коли зламав стегно, то з лікарні його привезли додому і з того часу почалися сварки між ОСОБА_11 і ОСОБА_13 . Він проживає у квартирі над їх квартирою і йому все добре чутно. 17 січня 2018 року ввечері він чув звуки сварки з квартири ОСОБА_8 , також ОСОБА_11 кричав: «за що ти мене б'єш?» 18 січня 2018 року від сусідів дізнався, що ОСОБА_11 помер;
- протокол огляду місця події від 18 січня 2018 року, в ході якого було оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , та була зафіксована обстановка на місці скоєння злочину та оглянутий труп потерпілого ОСОБА_10 з видимими тілесними ушкодженнями. Також були вилучені предмети і речі, змиви речовини бурого кольору;
- висновок судово-медичної експертизи № 18 від 20 лютого 2018 року, відповідно до якого: при дослідженні трупа ОСОБА_10 виявлена поєднана тупа травма тіла: закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під м'які мозкові оболонки. Перелами ребер справа: 3-9 від передньо-пахвової до середньо-пахвової лінії; 3-9 по навкологрудинній лінії; 4-9 по середньо-ключичній лінії; 5-10 між лопаткою та навколохребетною лініях; перелами ребер зліва: 3,4,5,8,9 по передньо-пахвовій лінії; 8-10 по лінії лопатки. Розрив селезінки, діафрагмальної поверхні правої частки печінки. Забійні рани: лобної долі зліва, лівої скронево-тім'яної області, передньої поверхні лівої вушної раковини в області полюса, мочки лівого вуха. Синці: лівої половини обличчя, лівої вушної раковини, лобової області праворуч /2/, правої вилочної ділянки, вік обох очей, області перенісся, правої щоки, в проекції горизонтальної гілки нижньої щелепи справа, передньо-зовнішньої поверхні правого і лівого плеча, розгинальної поверхні обох передпліч, тильної поверхні обох кистей, передньої поверхні грудної клітини справа /4/, в проекції правого колінного суглобу, зовнішньої поверхні правої гомілки. Садна: обличчя /множинні/, тильної поверхні правої кисті, розгинальної поверхні правого і лівого передпліччя, нижньої третини правого плеча, тильної поверхні лівої кисті, зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглобу. Крововиливи в праву плевральну порожнину /400,0/ і черевну порожнину /800,0/. Явища порушення мікроциркуляції в нирках. Набряк головного мозку та легень. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів і ударі об них, за ступенем тяжкості стосовно живих осіб носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Причиною смерті став травматичний шок, обумовлений проявами зазначеної поєднаної травми тіла у строк близько 04 години ранку 18 січня 2018 року. При судово-токсикологічному дослідженні крові від його трупу спирт етиловий та інші спирти не знайдені;
- протокол огляду трупа від 18 січня 2018 року, в ході якого в приміщенні Костянтинівського відділення СМЕ був оглянутий труп ОСОБА_10 та зафіксовані наявні тілесні ушкодження;
- протокол проведення слідчого експерименту від 18 січня 2018 року, в ході якого ОСОБА_8 на місці розповів про обставини та механізм завдання ним потерпілому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень милицями, які були вилучені співробітниками поліції;
- висновок судово-медичної (імунологічної) експертизи № 126 від 19 лютого 2018 року, відповідно до якого: при судово-медичному імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_10 встановлена група 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0; при дослідженні зразка крові ОСОБА_8 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н; на наданій на дослідження марлевій серветці «зі змивом з лівої руки підозрюваного ОСОБА_8 » (об'єкт № 1) встановлена наявність крові людини; при серологічному дослідженні сліду крові об'єкту № 1, в ньому виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості походження вказаного сліду за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з антигеном Н та ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0; враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові трупа ОСОБА_10 , а саме те, що виявлений в сліді крові об'єкту № 1 антиген Н є групоспецифічним для його крові, не виключена можливість походження вказаного сліду за рахунок крові потерпілого;
- висновок судово-медичної (імунологічної) експертизи № 127 від 19 лютого 2018 року, відповідно до якого: при судово-медичному імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_10 встановлена група 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0; при дослідженні зразка крові ОСОБА_8 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н; на наданій на дослідження марлевій серветці «зі змивом з правої руки підозрюваного ОСОБА_8 » (об'єкт № 2) встановлена наявність крові людини; при серологічному дослідженні сліду крові об'єкту № 2, в ньому виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості походження вказаного сліду за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з антигеном Н та ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0; враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові трупа ОСОБА_10 , а саме те, що виявлений в сліді крові об'єкту № 2 антиген Н є групоспецифічним для його крові, не виключена можливість походження вказаного сліду за рахунок крові потерпілого;
- висновок судово-медичної (імунологічної) експертизи № 128 від 19 лютого 2018 року, відповідно до якого: при судово-медичному імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_10 встановлена група 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0; при дослідженні зразка крові ОСОБА_8 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н; на наданій на дослідження марлевій серветці «зі змивом з місця події» (об'єкт № 1) встановлена наявність крові людини; при серологічному дослідженні сліду крові об'єкту № 1, в ньому виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості походження вказаного сліду за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з антигеном Н та ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0; враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові трупа ОСОБА_10 , а саме те, що виявлений в сліді крові об'єкту № 1 антиген Н є групоспецифічним для його крові, не виключена можливість походження вказаного сліду за рахунок крові потерпілого;
- висновок судово-медичної (цитологічної) експертизи № 90 від 16 лютого 2018 року, відповідно до якого: згідно висновку експерта № 125 від 07 лютого 2018 року судово-медичної експертизи, виконаної у відділенні судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне БСМЕ'ДОР», у зразку крові трупа ОСОБА_10 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В. Згідно висновку експерта № 124 від 08 лютого 2018 року судово-медичної експертизи, виконаної у відділенні судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне БСМЕ'ДОР», «При дослідженні зразка крові підозрюваного ОСОБА_8 , встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н», тобто основним групоспецифічнним антигеном для його групи крові є антиген А. На підмишечнику милиці (об'єкти №№ 1, 2), представленої на дослідження, встановлена наявність крові людини, змішаної з потом, при цитологічному дослідженні епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. При визначенні статевої належності крові в частині слідів на підмишечнику милиці (об'єкт № 2) встановлене її походження від особи чоловічої генетичної статі, а в інших слідах (об'єкт № 1) статева належність крові не визначена через недостатню кількість її формених елементів. При серологічному дослідженні крові в цих слідах (об'єкти №№ 1, 2) виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості походження слідів крові та поту від особи (об'єкт № 1) та від чоловіка (об'єкт № 2) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В. На обох довгих стійках милиці (об'єкти №№ 3, 4), встановлена наявність крові без домішку поту; на середній стійці милиці (об'єкт № 5) встановлена наявність крові з домішкою поту; при визначенні видової належності слідів виявлений білок людини. При цитологічному дослідженні у вказаних слідах (об'єкти №№ 3-5) епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. При визначенні статевої належності крові на середній стійці милиці (об'єкт № 5) встановлене її походження від особи чоловічої генетичної статі, при серологічному дослідженні цих слідів виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості походження слідів крові та поту від чоловіка з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В. В слідах на довгих стійках милиці (об'єкт №№ 3, 4) статева належність крові не визначена через недостатню кількість її формених елементів та забруднення препаратів домішками небіологічного характеру, при серологічному дослідженні крові виявлені антигени А та Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості походження слідів крові від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютинІном анти-В із вмістом супутнього антигену Н. Однак, не можна виключити змішування крові на довгих стійках (об'єкт №№ 3, 4) від двох чи більше осіб, груповим характеристикам крові яких властиві виявлені антигени А та Н. Отримані результати дослідження не виключають можливість походження слідів крові та поту на підмишечнику милиці (об'єкти №№ 1, 2) від потерпілого ОСОБА_10 , враховуючи групову приналежність його крові. Результати дослідження не виключають можливість походження слідів крові на довгих стійках милиці (об'єкти №№ 3, 4) або від підозрюваного ОСОБА_8 , або можливе змішування крові в цих слідах від ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , враховуючи групову приналежність їх крові. На середній стійці милиці (об'єкт № 5) можливе походження крові та поту від потерпілого ОСОБА_10 ; даних про походження цих слідів від підозрюваного ОСОБА_8 при проведеному дослідженні не отримано, оскільки антиген А, який є основним групоспецифічним для його групи крові не виявлений.
- висновок судово-медичної експертизи № 3/18 від 21 лютого 2018 року, відповідно до якого: на підставі судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_10 , вивчення наданого протоколу слідчого експерименту: виявлені тілесні ушкодження з урахуванням широти ушкоджень утворилися не менше ніж від 20 впливів тупих предметів. Смерть наступила близько 6 годин назад від моменту дослідження трупа в морзі, тобто близько 4-х годин 18 січня 2018 року. Наявність судинної реакції в області ушкоджень свідчить про їх прижиттєве утворення. Згідно характеру виявлених тілесних ушкоджень можна судити лише про видові ознаки травмуючого предмета /предметів/ -тупий предмет /и/. З урахуванням обсягу і характеру тілесних ушкоджень малоймовірна можливість потерпілому залишитися в живих при наданні своєчасної медичної допомоги. Різний характер тілесних ушкоджень дозволяє зробити висновок, що найбільш ймовірно, тілесні ушкодження заподіювалися різними предметами. Всі тілесні ушкодження заподіяні в один відносно короткий проміжок часу, незадовго до смерті, у зв'язку з чим вирішити питання про послідовність заподіяння тілесних ушкоджень не представляється можливим. Поняття сукупної тупої травми тіла має на увазі зв'язок всіх виявлених тілесних ушкоджень з настанням смертельного результату. Не виключено, що до моменту втрати свідомості потерпілий міг здійснювати самостійні дії, проте зважаючи на тяжкість і широту тілесних ушкоджень даний період часу міг бути короткочасним. Синці передньо-зовнішніх поверхонь плечей, розгинальної поверхні передпліч, тильних поверхонь кистей могли утворитися при спробі захиститися від ударів. З урахуванням характеру і локалізації тілесних ушкоджень не виключена можливість їх утворення при обставинах, зазначених ОСОБА_8 в протоколі слідчого експерименту від 18 січня 2018 року.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 76 від 25 січня 2018 року, ОСОБА_8 знаходить органічний розлад складного генезу (ЧМТ по анамнезу, екзотоксична (алкогольна) енцефалопатія), ускладнений психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. В період часу, що відповідає інкримінованому правопорушенню, у стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У вказаний період часу знаходився у стані простого алкогольного сп'яніння. На теперішній час на хронічне психічне захворювання не страждає, може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. В період часу, що відповідає інкримінованому діянню, не знаходився у стані фізіологічного афекту. В період часу, що відповідає інкримінованому діянню, не знаходився у вираженому емоційному стані (стрес, фрустрація, розгубленість та ін.). У ОСОБА_8 присутні індивідуально-психологічні характеристики, які суттєво впливають на його поведінку.
Суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена.
Пункт 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» зазначає, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 КК України), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю). Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
Пункт 23 тієї ж Постанови Пленуму Верховного суду України зазначає, що суб'єктивна сторона вбивства або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, відповідальність за які передбачено статтями 116 і 123 КК, характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними. Необхідною умовою кваліфікації дій винного за зазначеними статтями є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. Насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової шкоди). До тяжкої образи слід підносити явно непристойну поведінку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб. У випадках, коли вбивство вчинено або тяжке тілесне ушкодження заподіяно після того, як стан сильного душевного хвилювання минув, дії винного потрібно кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за вчинення зазначених злочинів без пом'якшуючих обставин. Неправомірна поведінка потерпілого в такому разі може бути визнана обставиною, що зменшує суспільну небезпечність злочину і пом'якшує покарання винного.
Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, знаряддя злочину (милиці), поведінку обвинуваченого і потерпілого, що передувала події та під час події, а також поведінку обвинуваченого після події, місце вчинення злочину, малоймовірність залишення живим потерпілого при своєчасному наданні медичної допомоги, суд вважає, що обвинувачений, спричиняючи потерпілому тілесні ушкодження, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій та умисно спричинив потерпілому множинні тілесні ушкодження, не прийнявши заходів щодо надання потерпілому допомоги (виклик швидкої особисто або звернення за допомогою до інших осіб тощо), хоча реально мав таку можливість. Обставин, які б вказували на отримання потерпілим тілесних ушкоджень у інший, ніж це встановлено висновками експертиз та цим вироком спосіб, під час судового розгляду не встановлено.
Крім того, в ході судового розгляду досліджено судом достатньо доказів, які беззаперечно свідчать про пряму причетність обвинуваченого ОСОБА_8 до умисного спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 з метою заподіяння смерті останньому. Посилання обвинуваченого, що в момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілому на нього щось найшло і він не усвідомлював свої дії, спростовується висновком судово-психіатричної експертизи і є неспроможним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 18 січня 2018 року мав реальну можливість уникнути будь-якого конфлікту та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , але навмисно спричинив останньому перелічені вище тілесні ушкодження, що призвели до смертельного наслідку, хоча з боку потерпілого на той час не мало місце вчинення будь-яких неправомірних дій.
Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує за ч.1 ст. 115 КК України, так як він своїми умисними протиправними діями заподіяв смерть іншій людині (потерпілому ОСОБА_10 ).
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_8 раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; на диспансерному обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває; за місцем проживання характеризується посередньо; у скоєному щиро розкаявся.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_8 , суд вважає щире каяття в скоєному.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння; вчинення злочину щодо особи похилого віку.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, не можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили слід залишити існуючий - тримання під вартою в Бахмутській УВП (№ 6) в Донецькій області.
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
ОСОБА_9 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.
Захід забезпечення кримінального провадження засудженому ОСОБА_8 залишити у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП (№ 6) в Донецькій області до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_8 відраховувати з 18 січня 2018 року.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати по справі (залучення експерта) відсутні.
Речові докази:
- зразок волосся; зразок нігтів; светр; кофту; спортивні штани; светр; джинсові штани; металеву милицю, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 935 від 26 січня 2018 року), - знищити;
- змив речовини бурого кольору; змиви з двох долонь ОСОБА_8 ; зразок крові ОСОБА_8 ; зразок крові з трупу ОСОБА_14 ; дерев'яну милицю, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 966 від 23 лютого 2018 року), - знищити;
- DVD-диск з відеофайлами допиту та слідчого експерименту з ОСОБА_8 , який долучено до матеріалів кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий
Судді