24.04.2018 Справа № 920/143/18
Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/143/18 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. Д.Коротченка, буд. 7, м. Суми, 40035, ідентифікаційний код 23293513),
до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства «ТЕРРА» (вул. Леваневського, буд. 22, кв. 19, м. Суми, 40003, ідентифікаційний код 30991890),
про стягнення 38388,05 грн. на підставі договору про постачання електричної енергії від 04.06.2009 № 1305, укладеного між сторонами
Представники сторін:
від позивача: Кендюшенко А.О. (довіреність № 10-19/17-Д/68 від 21.03.2018);
від відповідача: не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь двократну вартість різниці фактично спожитої і договірною величиною в сумі 38388,05 грн. на підставі договору про постачання електричної енергії від 04.06.2009 за № 1305, укладеного між сторонами, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,02 грн.
Ухвалою суду від 03.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/143/18, призначено підготовче засідання та встановлено строк на подання документів.
Ухвалою суду від 03.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, ухвали суду від 03.03.2018, від 03.04.2018 у справі № 920/143/18 надіслані на його адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: Приватне виробничо-комерційне підприємство «ТЕРРА», 40003, м. Суми, вул. Леваневського, буд. 22, кв. 19, повернуті поштовим відділенням до суду 22.03.2018, 16.04.2018 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:
04.06.2009 між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» (постачальник - позивач у справі) та Приватним виробничо-комерційним підприємством «ТЕРРА» (споживач - відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1305 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а відповідач зобов'язався оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами даного договору та додатків до Договору.
В договорі також вказано, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до пункту 4.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року за № 28, постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальна організація) забезпечує рівень надійності електропостачання відповідно до узгодженої в договорі категорії з надійності електропостачання.
Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком № 1 до договору № 1305 «Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу» є договірними.
Матеріалами справи підтверджується, що починаючи з січня по грудень 2017 року сторонами погоджені обсяги постачання договірної величини електричної енергії, а саме на січень 2017 року - 25,613 тис. кВт год., на лютий 2017 року - 19,859 тис. кВт год., на березень 2017 року - 14,567 тис. кВт год., на квітень 2017 року - 21,906 тис. кВт год., на травень 2017 року - 24,772 тис. кВт год., на червень 2017 року - 26,703 тис. кВт год., на липень 2017 року - 28,261 тис. кВт год., на серпень 2017 року - 25,4 тис. кВт год., на вересень 2017 року - 31,691 тис. кВт год., на жовтень 2017 року - 23,509 тис. кВт год., на листопад 2017 року - 28,744 тис. кВт год., та на грудень 2017 року - 23,97 тис.кВт год. (а.с. 24).
Факт споживання відповідачем електричної енергії підтверджується довідкою про кількість договірної величини споживання та кількість використаної електричної енергії по договору № 1305 від 04.06.2009, актами про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії. Відповідно цієї довідки та актів відповідач спожив: у лютому 2017 року - 25,809 тис. кВт год., у березні 2017 року - 26,872 тис. кВт год., у квітні 2017 року - 25,037 тис. кВт год., у червні 2017 року - 28,057 тис. кВт год., у жовтні 2017 року - 30,878 тис. кВт год.
Таким чином споживач перевищив договірні величини споживання електричної енергії у лютому 2017 року 5,95 тис. кВт год. на суму 7975,05 грн.; у березні 2017 року 12,305 тис. кВт год. на суму 15824,23 грн.; у квітні 2017 року 3,131 тис. кВт год. на суму 3567,77 грн.; у червні 2017 року 1,351 тис. кВт год. на суму 1632,95 грн.; у жовтні 2017 року 7,339 тис. кВт год. на суму 9388,05 грн.
Отже, сума двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання складає 38388,05 грн.
Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією договірна потужність - узгоджена із споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних актів та зазначена у договорі гранична величина сумарної споживаної електричної потужності в періоди максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для об'єкта споживача з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше.
У пункті 5.5 договору № 1305 передбачено, що визначення фактичного активного навантаження споживача виконується постачальником у години максимуму навантаження енергосистеми наступними способами: зокрема, за допомогою атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії за умови наявності останньої.
Згідно пункту 3.35 Правил користування електричною енергією, об'єкт споживача з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок і більше має бути забезпечений локальним устаткуванням збору та обробки обліку відповідно до договору.
Відповідно до пункту 4.8 Правил, контроль за дотриманням установлених режимів електроспоживання здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та Держенергонаглядом.
Методика проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України, затверджена наказом Мінпаливенерго від 19.05.2003 року за № 241 (далі - Методика), встановлює порядок контролю за показаннями розрахункових автоматизованих систем обліку електроенергії. Результати контрольних вимірів фактичної електричної потужності оформлюється актом.
Відповідно до пункту 3.2. Методики акт складається електропередавальною організацією. Складання акту також передбачене пунктом 7.8 договору.
Відповідно до пункту 4.2.2 договору, за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та договірної величини потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягу фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВт*год і більше.
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини; у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Враховуючи наявний факт перевищення договірної величини споживання електричної енергії в лютому - жовтні 2017 року, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату вартості двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії на загальну суму 38388,05 грн. які на день розгляду справи у суді залишаються несплаченими (а.с. 45-49).
Відповідно до п. 2 «Порядку розрахунків», який є додатком № 2 до додаткової угоди № 8 від 05.12.2016 по договору про постачання електричної енергії від 04.06.2009 № 1305, укладеному між сторонами, рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії мають бути сплачені відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статей 629, 530 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак на даний час вищевказані рахунки на погашення двократної вартості різниці фактично спожитої електричної енергії залишились відповідачем не сплачені, що порушило права позивача та змусило його звернутись за захистом своїх прав до господарського суду з даним позовом.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків. передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Таки чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості з відповідача у справі правомірною та такою, що ґрунтується на умовах договору та положеннях діючого цивільного законодавства.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань доведений позивачем і встановлений судом. Відсутність своєї вини відповідач, як особа, що порушила зобов'язання, суду не довів.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 38388 грн. 05 коп. заборгованості за двократне перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «ТЕРРА» (вул. Леваневського, 22/19, м. Суми, 40000, ід.код 30991890) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Д.Коротченка, буд. 7; р/р 260323010414 в СОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Суми, МФО 337568, ідентифікаційний код 23293513) двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величиною в розмірі 38388 грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 25.04.2018.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Спиридонова