номер провадження справи 22/47/17
16.04.2018 Справа № 908/1726/17
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя Ярешко О.В., судді - Дроздова С.С., Горохов І.С., при секретарі Лінчук А.В.
Відомості про учасників процесу:
представник заявника - Завгородня О.Г., довіреність б/н від 01.01.2018 р.;
представник позивача - не з'явився;
представник відповідача - Раджаб Юссеф Абдулькарім, довіреність 2305 від 17.05.2016 р.; Лисенко В.О., довіреність № 306 від 19.01.2018 р.;
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи 908/1726/17
за позовом: Організації колективного управління, що звернулась на захист прав позивача - Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, б. 23, оф. 916) в інтересах позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 15, буд. А, прим. 18)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Раджаб Романа Юссефовича (69035, АДРЕСА_1)
про стягнення 32000 грн.
28.08.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Організації колективного управління, що звернулась на захист прав позивача - Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» до Фізичної особи-підприємця Раджаб Романа Юссефовича про стягнення 32000 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2017 р. справу № 908/1726/17 передано на розгляд судді Ярешко О.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.08.2017 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., порушено провадження у справі № 908/1726/17, якій присвоєний номер провадження 22/47/17, судове засідання призначено на 19.09.2017 р.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 12.10.2017 р.
Ухвалою суду від 12.10.2017 р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжений на 15 днів до 14.11.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладений на 02.11.2017 р.
У судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 13.11.2017 р. У судовому засіданні 13.11.2017 р. відповідно до ст. 2-1 ГПК України справа передана на колегіальний розгляд.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2017 р. справа № 908/1726/17 прийнята до колегіального розгляду у складі колегії суддів господарського суду Запорізької області: Ярешко О.В. (головуючий), судді: Дроздова С.С., Федорова О.В., розгляд справи призначений на 11.12.2017 р.
Ухвалою суду від 11.12.2017 р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжений на 15 днів до 29.01.2018 р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 24.01.2018 р.
Розгляд справи, починаючи з судового засідання 24.01.2018 р., здійснювався в порядку Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України від 03.10.2017 р. 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.01.2018 р. відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, на підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 19.02.2018 р.
Ухвалою суду від 19.02.2018 р. підготовче провадження закрите, справа до розгляду по суті призначена на 20.03.2018 р.
Ухвалою суду від 20.03.2018 р. на підставі ст. 183 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.04.2018 р.
У зв'язку з перебуванням судді - члена колегії Федорової О.В. у відпустці у період із 26.03.2018 р. по 10.04.2018 р. включно, за заявою головуючого судді Ярешко О.В., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018 р. визначено склад колегії суддів для розгляду справи № 908/1726/17: Ярешко О.В. (головуючий), судді: Дроздова С.С., Горохов І.С.
Ухвалою суду від 26.03.2018 р. справа № 908/1726/17 прийнята до колегіального розгляду у складі колегії суддів господарського суду Запорізької області: Ярешко О.В. (головуючий), судді: Дроздова С.С., Горохов І.С.
Ухвалою суду від 10.04.2018 р. на підставі ст. 216 ГПК України оголошувалась перерва у судовому засіданні до 16.04.2018 р.
У судовому засіданні 16.04.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.
Представник заявника підтримав позовні вимоги. Вказав, що позов поданий ним в інтересах позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» на підставі договору про управління майновими авторськими правами № АВ-24012014/01 від 24.01.2014 р. ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» надані декларації, відповідно до яких заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2», автор музики та тексту: ОСОБА_8; ОСОБА_9. Позивач підтвердив наявність у нього виключних майнових прав щодо музичних творів, надавши ліцензійний договір № ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014 р., укладений з ТОВ «Ворнер/Чаппел», який, у свою чергу, підтвердив факт передачі прав позивачу щодо вказаного музичного твору, підписавши розпечатку із каталогу музичних творів до названого договору. Актом фіксації № 06/10/16 від 30.10.2016 р., складеним представником Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», встановлено, що у приміщенні кафе «Arcobaleno» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (Соборний), б. 87-б, в якому господарську діяльність здійснює ФОП Раджаб Р.Ю., публічно виконувались музичні твори за допомогою пристроїв, якими обладнаний заклад. Серед використаних об'єктів майнових авторських прав публічно виконувався твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» у виконанні ОСОБА_10, ОСОБА_11, суб'єктом майнових авторських прав якого є позивач. Відповідач не надав доказів укладення ним угод, які забезпечують виконання вимог закону щодо використання вказаного музичного твору. Використання відповідачем даного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, що є порушенням п. "а" ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на свою користь в інтересах позивача, компенсацію за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкт - музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» у мінімальному розмірі 32000,00 грн. Позов обгрунтований Законом України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 204, 421, 427 Цивільного кодексу України.
Представник ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» у судові засідання не з'являвся, причин неявки суду невідомі.
Відповідач позов не визнав. У письмовому запереченні, що надійшло до суду 02.11.2017 р., зазначив про відсутність доказів на підтвердження авторства пісні «ІНФОРМАЦІЯ_2», що унеможливлює право заявника звертатися до суду з будь-якими позовами щодо захисту авторських прав. Вважає позивача неналежним позивачем щодо захисту нібито порушених авторських прав автора пісні «ІНФОРМАЦІЯ_2». Акт фіксації № 06/10/2016 від 30.10.2016 р. складений в одному примірнику та не вручений представнику відповідача. Акт складений з порушенням порядку проведення перевірок суб'єктів господарювання, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 674. Вказаний акт складений без залучення державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності та представників відповідача, що вказує на неналежність та недопустимість акту правопорушення в якості джерела доказу. Позивачем не надано доказів щодо наявності збитків чи одержання відповідачем доходу в результаті порушення авторських прав. Після складання акт не був направлений відповідачу. З відео не вбачається звідки саме лунав спірний музичний твір (джерело звуку), відеоносій (диск) не має індивідуального номеру, на відео відсутні представники відповідача та/або позивача. Жодним чином не вбачається можливим встановити приміщення, в якому проводилася відеозйомка (відео знімали під столом). Зазначений акт не був складений в приміщенні кафе-бар «Arcobaleno», оскільки час його складання 16 год. 36 хв. Відповідно до чеку з терміналу: розрахунок за чеком був проведений о 15 год. 36 хв., чек був відкритий о 15 год. 25 хв. Жодного разу за час знаходження в кафе-барі «Arcobaleno» представник заявника до адміністрації закладу не звертався. У письмовому відзиві, що надійшов до суду 06.02.2018 р., відповідач зазначив, що вважає заявника неповноважним подавати позовні заяви і отримувати затребувані позовом кошти. За договором № АВ-24012014/01 заявник повинен отримати письмову згоду видавника на подачу позову. За даним договором Організації з управління майновими авторськими правами не надається право стягувати компенсацію за незаконне використання твору, у тому числі на свою користь. Заявником не доведено факту належності позивачу права на використання спірного твору, не надано правовстановлюючих документів на спірний твір. Заявником та позивачем не підтверджено доказами, що ТОВ «Ворнер/Чаппел» мало право використовувати спірний музичний твір. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
19.02.2018 р. від заявника надійшла письмова відповідь на відзив. Зазначено, що ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» заявлено про отримання саме виключних майнових авторських прав та про передачу їх в управління. Чинним законодавством не встановлена така категорія як «правовстановлюючий документ на спірний твір». Відповідно до чинного законодавства ОКУ має право управляти незадекларованими творами та тими творами, щодо яких суб'єкт підтвердив отримання таких прав, що підтверджено матеріалами справи.
У судовому засіданні 10.04.2018 р. представник відповідача усно заявив, що у приміщенні кафе "Arcobaleno" за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (Соборний), буд. 87-б господарську діяльність здійснює також ФОП Смирнова. Документальних доказів на підтвердження даної обставини суду не надав.
Враховуючи недобросовісність здійснення відповідачем своїх процесуальних обов'язків щодо подання доказів, суд на підставі ст. 74 ГПК України з метою встановлення особи, яка порушувала авторські права, ухвалою від 10.04.2018 р. зобов'язав відповідача надати письмове пояснення з документальним підтвердженням щодо власника та користувача приміщення, осіб, які здійснюють господарську діяльність (із зазначенням видів господарської діяльності), у приміщенні кафе "Arcobaleno" за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (Соборний), буд. 87-б станом на день складення акту від 30.10.2016 р.
16.04.2018 р. від відповідача надійшло письмове заперечення, в якому зазначено про непідтвердження заявником обсягу повноважень на звернення до суду з позовом, оскільки заявник не надав належно оформленої згоди видавника на подачу позову у даній справі, не підтвердив право на стягнення компенсації на свою користь. Заявником не доведено факту належності позивачу права на використання спірного твору, не надано правовстановлюючих документів на спірний твір. Щодо суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність у приміщенні кафе-бар "Arcobaleno", зазначив, що з 10.12.2014 р. нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (Соборний), буд. 87-б здане в оренду ПП «Юсан» (орендодавець) ТОВ «Рифай» (орендар) згідно договору оренди нежитлового приміщення № 1/15. 20.01.2015 р. ТОВ «Рифай» передано в суборенду ФОП Раджабу Р.Ю. перший і другий поверх під кафе. 27.03.2015 р. ТОВ «Рифай» передано в суборенду ФОП Смирнова І.В. приміщення під кафе. Отже, у нежитловому приміщенні кафе-бару "Arcobaleno" провадять господарську діяльність ФОП Раджаб Р.Ю. і ФОП Смирнова І.В. Вказані особи на видному та доступному місці у приміщенні кафе-бару "Arcobaleno" розмістили куточок покупця з відповідними документами. Представник заявника не ознайомився зі стендом у куточку споживача, не звернувся до адміністрації закладу ні у день складення акту, ні у подальшому. Вважає, що акт складався не у приміщенні кафе, а в іншому приміщенні. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник заявника у судовому засіданні 16.04.2018 р. зазначив, що з вказаними запереченнями відповідача ознайомився, надавав у судовому засіданні усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та вислухавши пояснення представників учасників справи, суд
30.10.2016 р. представником Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (заявник позову) Гавзінським Е.І. складений Акт № 06/10/16 фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання у кафе-барі «Arcobaleno», що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний (Леніна), 87-Б, в якому здійснює господарську діяльність ФОП Раджаб Роман Юссефович (відповідач у справі).
За змістом акту фіксації, у приміщенні закладу наявні працюючі побутові прилади для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом (тобто публічне виконання). У період з часу з 15 год. 22 хв. до 16 год. 12 хв., було виявлено факт публічного виконання музичних творів, у тому числі, музичного твору іноземною мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_2» у виконанні ОСОБА_10, ОСОБА_11, виключні майнові авторські права на які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (позивач у справі), яке, у свою чергу, передало право на управління цими правами заявнику - Приватній організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами». Акт підписаний представником Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» Гавзінським Е.І. З боку відповідача акт не підписаний та зазначено, що представник закладу відмовився від підписання та отримання примірника даного акту.
Фіксування факту використання музичного твору, згідно з актом, здійснювалося за допомогою відеокамери Sony моделі DSR-DVD109Е № 173531 на оптичний диск.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ФОП Раджаб Р.Ю. компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав суб'єкта авторського права.
Проаналізувавши норми законодавства, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 16 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 15.12.2017 р.) до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Спеціальним законом, що регулює спірні відносини, є Закон України «Про авторське право і суміжні права» .
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Згідно п. "г" ч. 1 ст. 52 даного Закону, при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбаченого статтею 50 Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав (ст. 50 Закону).
У статті 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
За змістом частини 1 ст. 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Згідно зі ст. 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом.
У статті 1 даного Закону визначено, що організацією колективного управління (організацією колективного управління майновими правами) є організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.
У ч. 1 ст. 48 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: вчиняти дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.
Згідно з ч. 3 ст. 48 Закону повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.
За приписами 49 Закону на організації колективного управління, покладається виконання відповідних функцій, а саме: а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору; б) укладати договори про використання прав, переданих в управління; в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону; г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», роз'яснено, що згідно з підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим. Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація. Документами, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, є: свідоцтво про облік організації колективного управління; Статут; договір із суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав на управління майновими правами на колективній основі; у певних випадках - договір з аналогічними іноземними організаціями, що управляють такими ж правами, чи довіреність.
Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, діючи в межах наданих їм суб'єктами авторського та/або суміжних прав повноважень чи на підставі статей 42, 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права», звертаються до господарського суду з позовами на захист прав таких суб'єктів без подання їх довіреностей на право представництва у суді в кожному окремому випадку ( п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»).
У дійсній справі позов пред'явлений Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна».
Згідно матеріалів справи, Приватна організація «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» діє на підставі свідоцтва, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства науки і освіти України, про облік організації колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011 р., відповідно до якого сферою діяльності організації колективного управління є управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Відповідно до Статуту Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (скорочене найменування: ПО «ОКУАСП»), затвердженого засіданням Наглядової ради (протокол № 290616 від 29.06.2016 р.), ПО «ОКУАСП» є організацією колективного управління (організацією колективного управління майновими авторськими правами), що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права. Приватна організація є некомерційною, неприбутковою організацією, заснованою суб'єктами авторського права, відповідно до чинного законодавства України для здійснення діяльності, спрямованої на досягнення цілей, передбачених даним Статутом. Організація поширює свою діяльність на територію всієї України.
Як слідує з матеріалів справи, 01.11.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (субвидавник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер/Чаппел» (видавник) укладений ліцензійний договір № ВЧ-01112014/02-д, за умовами якого видавник надав субвидавнику право на використання протягом строку, встановленого у пункті 11 договору, на території України усіх творів, що входять в Каталог видавника, за виключенням Продакшн Музики, визначення якої наведено у пункті 1.6 договору.
Відповідно до п. 2.3 договору субвидавник вправі використовувати твори протягом строку на території України на умовах виключної ліцензії, способами, визначеними пунктами 2.3.1 - 2.34 ліцензійного договору, зокрема, шляхом публічного виконання, відтворення, сповіщення в ефір, сповіщення по радіо або телебаченню за допомогою кабелів.
Із змісту пунктів 11.1, 11.2 ліцензійного договору слідує, що строк договору починає відліковуватись з моменту його підписання та збігає 31 грудня 2014 року. При цьому сторони обумовили, що договір у частині надання прав субвидавнику розповсюджується на період, що передує даті укладення договору, а саме - з 01.01.2014 р. Строк договору може автоматично продовжуватися на наступний період в один рік, якщо і до тих пір поки не буде розірваний будь-якою із сторін шляхом направлення письмово повідомлення не менш ніж за 30 календарних днів.
Сторони обумовили, що видавник наділяє субвидавника правом вимагати та отримувати від третіх осіб будь-які види винагород та компенсацій за використання творів (п. 11.1).
Згідно з п.п. 2.7, 2.8 ліцензійного договору субвидавник вправі надавати права використання творів користувачам у межах території на протязі строку договору і в межах прав та способів використання, передбачених цим договором. Видавник передає субвидавнику права на збір усіх платежів за використання творів.
Сторонами до даного договору підписаний додаток № 1 «Роздруківка № 11 з каталогу музичних творів», відповідно до якого станом на 01.10.2016 р. згідно договору № ВЧ-01112014/02-д надаються права відносно музичних творів, зокрема, твору «ІНФОРМАЦІЯ_2», автор музики та тексту: ОСОБА_8; ОСОБА_9.
Згідно цього додатку, ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» наділене правом на звернення до суду згідно діючого законодавства України з метою захисту порушених прав. Також ТОВ «Ворнер/Чаппел» надало згоду на право ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» доручати судове представництво ПО «ОКУАСП» (код 37396151) на підставі договору про управління майновими авторськими правами.
24.01.2014 р. між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (заявник позову, організація за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (позивач, видавник за договором) укладений договір № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 даного договору, предметом договору є надання Видавником Організації повноважень здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (далі - об'єкти авторського права), що належать чи будуть належати Видавнику протягом дії договору, а саме: дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третім особам; надання повноважень на укладення договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату.
Згідно з п. 2.4 договору Видавник уповноважує Організацію отримувати від третіх осіб, зокрема, від організацій колективного управління, винагороду, зібрану ними за використання об'єкта авторського права на території України способами, визначеними у пункті 5.1.1 договору, у тому числі впродовж періодів, передуючих укладенню цього договору.
Організація здійснює колективне управління відповідно до договору на території України (п. 2.5).
Відповідно до п.п. «б» 5.1.1 пункту 5.1 договору Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами Видавника на такий вид використання об'єктів авторського права як публічне виконання об'єктів авторського права як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності (підприємства торгівлі та послуг, заклади громадського харчування), а також в інших місцях, де присутні або можуть бути присутні особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих.
Видавник передає Організації за цим договором право здійснювати збір винагороди за використання об'єктів авторського права способами, зазначеними у пункті 5.1 договору (п. 5.2).
Згідно з п. 3.1 договору Видавник зобов'язався декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень Статуту.
У матеріалах справи міститься копія декларації об'єктів авторського права (музичних творів) № 193 від 01.10.2016 р. з посиланням на Видавника, особи, від якої видавник отримав права (ТОВ «Ворнер/Чаппел»), договору № ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 р. та договору № АВ-24012014/01, а також твору щодо якого передано права: «ІНФОРМАЦІЯ_2».
У пункті 12.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Доказів припинення, розірвання договорів суду не надано, отже дані договори є чинними на момент судового розгляду спору.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив про відсутність у Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» повноважень на звернення до суду без попередньої письмової згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна».
Повноваження Організації на судовий захист прав Видавника встановлений у розділі 9 договору № АВ-24012014/01. Згідно з п. 9.2 договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання, з метою захисту прав Видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами, має право: - пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу організації (п.п. 9.2.1); - вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), спрямовані на захист авторських прав Видавника, за умови отримання попередньої згоди Видавника (п.п. 9.2.2).
Згідно з п.п. 9.4, 9.5 договору, дії, визначені у пункті 9.2.1 договору, Організація вправі здійснювати без узгодження з Видавником, а дії, визначені у пункті 9.2.2, Організація здійснює за умови отримання попередньої письмової згоди Видавника.
До письмової відповіді на відзив Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» додана копія листа «До відома всіх зацікавлених осіб» (без вихідного номеру та дати), підписаного директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» щодо повноважень ПО «ОКУАСП» звератись до суду з позовами в інтересах і за захистом порушених прав ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна». У листі зазначено, що відповідно до п. 9.2.1 договору ПО «ОКУАСП» має право пред'являти заяви, в тому числі і до суду, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна». В положеннях пунктів 9.2.2 і 9.5 договору не йдеться про отримання попередньої згоди щодо судового захисту в кожному окремому випадку. Таке положення договору є нікчемним відповідно до вимог закону з огляду на те, що відповідно до п. 2.1 названого договору ПО «ОКУАСП» в управління передані виключні майнові авторські права (… а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами - що відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» - є саме виключними майновими правами. Ці права захищаються законом в судовому порядку, про що прямо зазначено в ст.ст. 50, 52 названого закону). У разі отримання за договором виключних майнових авторських прав не вимагається додаткового дозволу чи погодження на судовий захист цих прав. Будь-яка домовленість про це є нікчемною. Зазначено, що ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» обізнана щодо кожного випадку звернення ПО «ОКУАСП» із заявами (в тому числі до суду) в інтересах і щодо захисту порушених прав ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна», погоджує і згодна з кожним таким зверненням, що засвідчується вимогами чинного законодавства України і цим листом.
Наведеним вище підтверджується право Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на звернення з позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна».
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник (позивач) вказує, що використання відповідачем у власній господарській діяльності спірного музичного твору шляхом публічного виконання відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон), майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
За змістом статті 1 Закону, виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Частиною 3 статті 15 Закону передбачено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (стаття 1 Закону).
За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти публічне виконання творів.
У п. 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» роз'яснено, що використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» музичний твір з текстом і без тексту є об'єктом авторського права та підлягає охороні.
Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
За змістом вказаних норм, публічне використання твору за допомогою технічного засобу в приміщенні кафе вважається публічним виконанням твору. Публічне виконання музичного твору може відбуватись лише за умови наявності згоди суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав цих творів.
На підтвердження факту публічного використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2» в приміщенні кафе «Arcobaleno» за адресою: м. Запоріжжя, пр.Соборний, 87-Б, в якому господарську діяльність здійснює ФОП Раджаб Р.Ю. (відповідач), позивачем надано диск відеозвукозапису публічного виконання, акт фіксації № 06/10/16 від 30.10.2016 р., попередній рахунок на оплату від 30.10.2016 р., чек № 243319 від 30.10.2016 р. та фіскальний чек від 30.10.2016 р. із зазначенням найменування відповідача, назви та адреси кафе.
Відповідач зазначив, що в кафе «Arcobaleno» господарську діяльність здійснює не лише він, а і ФОП Смирнова І.В.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, зробленою на запит господарського суду від 11.04.2018 р., право власності на нерухоме майно (літ. А-2, кафе), розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 87-б, належить ПП «Юсан».
Відповідно до договору оренди від 10.12.2014 р. № 1/15, ПП «Юсан» передано в оренду ТОВ «Рифай» нежитлове приміщення (кафе) площею 400 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 87-б.
27.03.2015 р. ТОВ «Рифай» за окремими договорами суборенди передано приміщення під кафе за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 87-б ФОП Смирновій І.В. та ФОП Раджаб Р.Ю. Площа, яка передається в суборенду кожному із суборендарів, у договорах суборенди не зазначена.
При цьому, у письмовому запереченні відповідача, яке надійшло до суду, зазначено про передання 20.01.2015 р. ТОВ «Рифай» у суборенду ФОП Раджаб Р.Ю. першого і другого поверху під кафе. Договір суборенди від 20.01.2015 р. матеріали справи не містять.
Відповідач у судовому засіданні не заперечив, що станом на 30.10.2016 р. (день складення акту фіксації) здійснював господарську діяльність в кафе «Arcobaleno», здійснює таку діяльність і на теперішній час.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з видів діяльності ФОП Раджаб Р.Ю. є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Основним видом діяльності ФОП Смирнової І.В. є постачання інших готових страв.
Суд дослідив надані учасниками справи докази. Як зазначалося вище, у фіскальному чеку від 30.10.2016 р. на суму 11,00 грн. міститься назва відповідача (Раджаб Р.Ю.), адреса (м. Запоріжжя, пр. Леніна, 87-б) та назва закладу (кафе-бар «Arcobaleno»). У попередньому рахунку від 30.10.2016 р. міститься назва того ж продукту та його вартість, за розрахунок якого виданий фіскальний чек від 30.10.2016 р.
У судовому засіданні 16.04.2018 р. був переглянутий наданий заявником відеозвукозапис, створений 30.10.2016 р., який фіксує факт порушення відповідачем авторських прав. Записом підтверджується використання спірного музичного твору шляхом його публічного виконання за допомогою обладнання, яким оснащений заклад. Так, на 20.26 хв. запису зафіксована апаратура, яка знаходиться в кафе (комплект акустичної системи: великі звуковідтворюючі колонки, програвач дисків, приймач з підсилювачем звуку) та зафіксовані проводи, якими підключається дана апаратура.
Відповідач у судовому засіданні 16.04.2018 р. підтвердив, що приміщення, в якому здійснюється запис, є приміщенням кафе «Arcobaleno», зокрема, штори, скатертини, диванні подушки, які зафіксовані, є схожими та ті, що знаходяться у закладі. Підтвердив, що зафіксована на відео апаратура належить йому, при цьому зазначив, що вона не працює, не підключена, а знаходиться у закладі лише для вигляду. Також вказав, що відтворення музичного запису могло здійснюватися самим представником приватної організації з його, наприклад, стільникового телефону.
Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки саме на відповідача покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень (документальних доказів на підтвердження тієї обставини, що музична апаратура в кафе не працювала, відповідачем суду не надано). Відповідач підтвердив, що під час роботи в кафе у ньому, у присутності відвідувачів, лунає музика. Суд враховує, що саме відповідач, який здійснює господарську діяльність у відповідному закладі кафе, несе відповідальність за додержання вимог закону у ньому, у тому числі у сфері інтелектуальної власності. Відповідачем також не доведено, що відповідальність за порушення у сфері інтелектуальної власності має нести ФОП Смирнова І.В., оскільки на фіскальному чеку відображено назву саме відповідача (Раджаб Р.Ю.).
На фіскальному чеку від 30.10.2016 р. на суму 11,00 грн. видно, що розрахунок був проведений карткою, зафіксований час - 16:56:34, при цьому на чеку терміналу № 243319 Приватбанку на суму 11,00 грн. зафіксований час - 15:56:10.
З відеозкукозапису вбачається, що о 49.13 хв. представник заявника вирушив на вихід із кафе, о 49.54 хв. вийшов на вулицю. О 50.24 хв. відзнятий (зафіксований) стільниковий телефон представника заявника, в якому видно дату « 30 октября 2016, воскресенье» та час 16:12. Тобто, на фіскальному чеку на суму 11,00 грн. зафіксований невірний час, розбіжність становить рівно одну годину.
О 50.40 хв. відзнятий будинок навпроти, на якому мається табличка із зазначенням «проспект Соборний 106». Потім представник приватної організації розвернувся на місці, та о 50:51 хв. було відзнято будівлю з вивіскою «Arcobaleno европейская турецкая кухня».
На початку запису вбачається, що відеозвукозйомка проводилася 30.10.2016 о 16:22, тривалість зйомки 50:58 хв.
Тобто, на документах та засобах відеозйомки (відеокамері, стільниковому телефоні) мається розбіжність в одну годину. Представник заявника у судовому засіданні пояснив, що на відеокамері, якою здійснювалася зйомка (фіксація порушення), не було переведено час з літнього на зимовий, який переводиться у ручному режимі.
Суд приймає до уваги пояснення представника заявника. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 р. № 509 «Про порядок обчислення часу на території України» на території України запроваджений такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.
Господарський суд вважає, що фіскальний чек є належним доказом того, що зазначена в чеку особа веде господарську діяльність у зазначеному в чеку публічному закладі. Відображення на відеозапису фіксації факту звучання в приміщенні музичних творів, а також джерела звуку (акустичної системи) також є достатнім доказом того, що безпосередньо у цьому приміщенні відбувалося використання спірного музичного твору способом публічного виконання. Відповідальність за публічне виконання в цьому приміщенні несе саме той суб'єкт, який використовує приміщення для ведення господарської діяльності.
Обставина здійснення господарської діяльності ФОП Раджаб Р.Ю. у приміщенні кафе по пр. Соборний, 87-Б у м. Запоріжжі суд вважає встановленою відповідно до ст. 75 ГПК України, як таку, що визнається учасниками справи.
Заперечуючи проти позову відповідач також зазначив, що акт фіксації складений з порушенням порядку, без залучення державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності та представників відповідача.
Суд відзначає, що заявник мав право на проведення відеофіксації. Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» суб'єкти комерційного використання повинні не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
Діяльність державних інспекторів з питань інтелектуальної власності регламентовано Положенням про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 674. Це Положення регламентує діяльність державних інспекторів з питань інтелектуальної власності, визначає їх права та функціональні обов'язки стосовно державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності у процесі використання об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема розповсюдження, прокату, зберігання, переміщення примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, а також виробництва, експорту та імпорту дисків для лазерних систем зчитування і матриць.
Таким чином, залучення державного інспектора з питань інтелектуальної власності для складення акту фіксації публічного виконання музичного твору законодавством не передбачено. Думка відповідача з приводу обов'язкового залучення державного інспектора є помилковою.
Порушень прав відповідача у зв'язку зі здійсненням відеозйомки, останнім не доведено та судом не встановлено. Запис, поданий заявником, є якісним та безперервним, сумнівів у суду з приводу його створення не викликає.
Відповідно до ст. 431 Цивільного кодексу України - порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
У пункті 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 роз'яснено, що господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача. 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Суд приймає до уваги, що використання музичних творів безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням. Доказів набуття відповідачем права на використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2» у публічному закладі (кафе) матеріали справи не містять. Тобто, використання відповідачем спірного музичного твору відбулося без дозволу правовласників та без сплати авторської винагороди. Приватна організація на підставі договору про управління майновими авторськими правами наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача у справі, зокрема, щодо спірного музичного твору та, відповідно, правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивача.
Інші заперечення відповідача спростовуються наведеними вище приписами законодавства. Зокрема, стосовно права стягнення заявником компенсації на свою користь суд враховує, що згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до функцій організацій колективного управління належить збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав не лише суб'єктам авторського і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також й іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону. Водночас згідно з положеннями частини другої тієї ж статті суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12).
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати 3200,00 грн. на місяць.
Позивач визначив компенсацію за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу музичного твору у розмірі 32000,00 грн., виходячи з мінімального розміру компенсації - 10 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальні заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
Наразі такі зміни до закону не внесені. Виплата компенсації, передбаченої положенням пункту "г" частини другої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», підпадає під ознаки «інших виплат», про які йдеться у Законі України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII. Тобто, розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні згаданої компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн. Відповідні рекомендації викладені у листі Вищого господарського суду України від 06.07.2017 р. № 07.01-11/1085/17, адресованому господарським судам України.
Оскільки у даному випадку слід застосовувати вищезазначену розрахункову величину, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, а саме: у розмірі 16000 грн.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги задовольняються судом частково.
Згідно зі ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується сума 800,00 грн. витрат зі сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Організації колективного управління, що звернулась на захист прав позивача - Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» до Фізичної особи-підприємця Раджаб Романа Юссефовича про стягнення 32000,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Раджаб Романа Юссефовича (69035, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, оф. 916, код ЄДРПОУ 37396151) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15 літера А, нежиле приміщення 18, код ЄДРПОУ 39019265) суму 16000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкт - музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2», суму 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25 квітня 2018 р.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Ярешко
Судді С.С. Дроздова
І.С. Горохов