12.04.2018 м. Ужгород Справа № 907/793/17
Суддя господарського суду Закарпатської області Йосипчук О.С., розглянувши матеріали справи №907/793/17
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Хомин Тараса Григоровича, м. Тячів Закарпатської області
про стягнення 15282,83 грн.
при секретарі судового засідання - Лазар С.Л.
За участі представників сторін:
від позивача - Ковалик В.В., представник за довіреністю від 29.01.2018р.;
від відповідача - не з'явився.
Позивачем заявлено позов про стягнення із відповідача суми 11356,68 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат по комунальним послугам та суми 3926,15 грн. заборгованості по орендній платі за користування предметом оренди.
Означені вимоги обгрунтовано наявністю між сторонами спору Договору оренди від 23.11.2016р., за яким позивач (Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») передав, а відповідач (ФОП Хомин Т.Г.) отримав в тимчасове платне користування приміщення площею 94,09 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - об'єкт оренди).
Власне, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за наведеним вище договором по орендній оплаті за користування предметом оренди протягом листопада 2016р. - лютий 2017р. позивач нарахував заборгованість у сумі 3926,15 грн.
Окрім того, в частині вимоги про стягнення суми 11356,68 грн., позовні вимоги обгрунтовуються посиланням на п. 5.4. (ч.3) цього ж Договору оренди від 23.11.2016р., згідно якого, відповідач прийняв на себе зобов'язання компенсувати витрати позивача на експлуатаційні та комунальні послуги, що пов'язані із утриманням предмета оренди на підставі поданих рахунків.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема стверджує про відсутність грошового зобов'язання перед позивачем у зв'язку із ненадання йому документів, які підтверджують право власності на майно. Окрім того, відсутність відомостей про показники лічильника, в якості додатку до договору, ним не було оплачено рахунок №11 від 01.02.2017р. про відшкодування вартості спожитої електроенергії.
Як вбачається із матеріалів справи, Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 13.11.2017 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 23.11.2017 року, відкладено розгляд справи та задоволено клопотання представника позивача про проведення судових засідань по справі №907/793/17 у режимі відео конференції.
Згідно п.п. 9 Розділу 11 Господарського процесуального кодексу України (в редакції що діє з 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, а саме, коли питання визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З метою справедливого, неупередженого, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення суд, не одноразово відкладав підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28.02.2018 року, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.03.2018 року.
Однак, у визначену дату судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням головуючого судді Андрейчук Л.В.
Розпорядженням керівника апарата господарського суду Закарпатської області №02-02/27/18 від 19.03.2018 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Йосипчук О.С.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 23.03.2018 року, справу №907/793/17 суддею Йосипчук О.С. прийнято до свого провадження зі стадій судового розгляду по суті та призначено до розгляду на 12.04.2018 року.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (належні докази повідомлення містяться в матеріалах справи), в ході судового розгляду наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (належні докази повідомлення містяться в матеріалах справи), участі належно уповноваженого представника в засідання суду забезпечив, однак, його представник поданим письмовим відзивом проти позову заперечив та просив суд в його задоволенні відмовити повністю. Разом з тим, суд зазначає, що під час оголошення судом вступної та резолютивної частини рішення в зал судового засідання з'явився представник відповідача - Шпуганич В.П.
За таких обставин справа вирішується в порядку п.3 ст.202 ГПК України. Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд констатує наступне:
Між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - орендодавець, позивач, банк) та фізичною особою - підприємцем Хомин Тарас Григорович (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди № Рахів від 23.11.2016 року (далі - договір оренди) відповідно до якого орендодавець передав орендарю в тимчасове платне користування приміщення площею 94,09 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - об'єкт оренди).
Відповідно до пункту 2.1 договору оренди передача приміщень орендодавцем орендарю оформляється актом приймання-передачі приміщень в оренду.
23.11.2016 року між ПАТ «Дельта Банк» та ФОП Хомин Тарас Григорович було підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Відповідно до п.п. 3.3.2. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.
Згідно п. 5.1 договору оренди, орендна плата за цим договором встановлюється у розмірі 1399,34 грн., крім того ПДВ 20% - 279,87 грн., всього: 1679,21 грн. за повний календарний місяць оренди, в тому числі плата за користування земельною ділянкою.
При цьому, орендна плата за перший місяць оренди за цим договором встановлюється у розмірі 11200,00 грн., крім того ПДВ 20% - 2 240,00 грн., всього: 13 440,00 грн., в тому числі плата за користування земельною ділянкою.
Сторони дійшли згоди про те, що орендна плата підлягає індексації, починаючи з другого місяця дії цього договору та коригується один раз на 6 місяців згідно з індексом інфляції, що визначається Державним комітетом статистики України. Проіндексована орендна плата є базовою для проведення її індексації в наступних періодах нарахування орендної плати.
Пунктом 5.2. договору оренди встановлено, що зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати починають існувати (та підлягають виконанню) з моменту підписання акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 5.4. договору оренди, орендна плата за перший місяць користування об'єктом оренди в розмірі, що вказаний в другому абзаці п. 5.1. цього договору, сплачується на рахунок орендодавця, вказаний в розділі 10 цього договору, не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання між сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди.
Починаючи з другого календарного місяця користування об'єктом оренди, орендна плата у розмірі, що вказаний у першому абзаці п.5.1. договору, сплачується орендарем на рахунок орендодавця, вказаний в розділі 10 цього договору, щомісячно, до 20-го (двадцятого) числа кожного місяця за поточний місяць.
Компенсація витрат на експлуатаційні та комунальні послуги, що пов'язані з утриманням об'єкта оренди, здійснюється орендарем за минулий місяць, на підставі рахунків орендодавця. Орендар здійснює оплату зазначених рахунків орендодавця протягом 10-ти календарних днів з дня відправлення орендодавцем рахунку за адресою орендаря, зазначеною в розділі 10 цього договору, та або вручення орендодавцем рахунку уповноваженій особі орендаря особисто під розпис.
Однак, всупереч умов договору оренди, відповідач не дотримувався свого обов'язку і не перераховував позивачу орендну плату та компенсацію витрат по комунальним послугам, у результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 15.08.2017 року становить 3926,15 грн. по орендній платі та 11356,68 грн. по сплаті витрат по комунальним послугам, а всього: 15282,83 грн.
У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положенням статті 205 ЦК визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).
Статтею 638 ЦК та частиною 2 статті 180 ГК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).
У відповідності із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 610 ЦК України, несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов'язання. А в разі його порушення настають правові наслідки, передбачені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).
Таким чином, відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, тим самим не виконав і порушив умови договору №Рахів від 23.11.2016 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Саме із наведених вище міркувань, судом не прийнято до уваги підстави заперечення відповідача проти позовних вимог. Вирішуючи спір по суті, судом прийнято до уваги принцим змагальності, де сторони самостійно доводять обгрунтованість своїх вимог чи заперечень, а також принцип презумпції чинності договору, за яким зобов'язання, що виникли на підставі договору, недійсність якого не встановлена судом, мають бути виконані належним чином і в установлених строк.
Згідно доданої довідки - розрахунку, сума за невиконання взятих на себе зобов'язань відповідачем складає: 15282,83 грн. в т. ч. 3926,15 грн. - заборгованість по орендній платі, 11356,68 грн. - заборгованість по сплаті витрат по комунальним послугам.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд зазначає таке.
Обов'язок доказування, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги.
Підсумовуючи сукупність встановлених фактичних обставин справи і норм права, суд дійшов висновку, що матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 15282,83 грн. (в т. ч. 3926,15 грн. - заборгованість по орендній платі, 11356,68 грн. - заборгованість по сплаті витрат по комунальним послугам) є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, оскільки позов належним чином позивачем доведено і документально підтверджено, і в той же час відповідачем в установленому порядку не спростовано.
Слід зауважити, що відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відтак, враховуючи вищенаведене в сукупності, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1600,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 202, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хомин Тарас Григорович (90500, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код 34047020) заборгованість в сумі 15282,83 грн. (в т. ч. 3926,15 грн. - заборгованість по орендній платі, 11356,68 грн. - заборгованість по сплаті витрат по комунальним послугам) та у відшкодування судових витрат - суму 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).
3. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24.04.2018 року.
Суддя О.С. Йосипчук