61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
23.04.2018 Справа № 905/1961/15
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Поліщук А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк” в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2015 року у справі № 905/1961/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» про стягнення заборгованості в сумі 6012,94 грн., 3% річних в сумі 64, 25 грн.,-
За участю представників сторін:
від скаржника (позивача) - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від ВДВС - не з'явився;
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2015 року у справі № 905/1961/15 (суддя Бокова Ю.В.), позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк” до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Передплатна агенція “Самміт” про стягнення заборгованості задоволені частково; з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Передплатна агенція “Самміт” стягнуто суму попередньої оплати в розмірі 6012,94 грн. та судовий збір в сумі 1363,43 грн.
На виконання вказаного рішення був виданий наказ господарського суду Донецької області від 23.11.2015.
13 квітня 2018 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця за № 402 від 04.04.2018. в якій скаржник просив:
- визнати бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Київ ОСОБА_3 із виконання виконавчого наказу №905/1961/15, виданого 23.11.2015 року Господарським судом Донецької області у справі №905/1961/15 за заявою АТ «ЄВРОГАЗБАНК» про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «САММІТ» заборгованості 6 012,94 грн. основного боргу - неправомірною.
- визнати незаконною та скасувати постанову від 19.06.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Києва ОСОБА_3
Обґрунтовуючи правомірність свого звернення зі скаргою, ПАТ «Європейський газовий банк» посилається на порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем в частині не направлення стягувачу прийнятих постанов в порядку передбаченому ст.28 цього Закону та не вчинення заходів з примусового виконання наказу №905/1961/15.
Ухвалою суду від 16.04.2018р. призначено розгляд цієї заяви у судовому засіданні 23.04.2018р.
У судове засіданні представники ПАТ «Європейський газовий банк» та Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно до статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржують ся (ч.1).
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.2).
З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку статей 80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали скарги, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
Відповідно до рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 17.11.2014 № 725 та 18.11.2014 № 121 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» та на виконання рішення виконавчої дирекції Фонду від 18.12.2014 № 150 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію AT «ЄВРОГАЗБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_1.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.11.2017 № 4915 строк здійснення процедури ліквідації AT «ЄВРОГАЗБАНК» та повноваження ліквідатора AT «ЄВРОГАЗБАНК» продовжено до 17.11.2018 включно.
З введенням тимчасової адміністрації та в подальшому призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку та організацією адекватної потребам банку та фонду гарантування вкладів фізичних осіб кадрової політики, штатними юристами проводиться робота з інвентаризації судових та виконавчих документів, які з причин халатності попереднього керівництва банку не контролювались при виконанні у органах ДВС та судах України.
Спрямованість дій Уповноваженої особи Фонду на стягнення простроченої заборгованості з боржників та повернення коштів вкладникам AT «ЄВРОГАЗБАНК».
Під час ліквідації Фонд має повне і виняткове право управляти Банком відповідно до ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і нормативно-правових актів Фонду.
Статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку та зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань.
Важливим для уповноваженої особи фонду є стягнення коштів з боржника, оскільки ситуація що склалась може зменшити і без того незначні активи АТ «Єврогазбанк», які підлягають погашенню перед Кредиторами в результаті ліквідації та реалізації майна банку.
Згідно із частиною четвертою статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.
Господарським судом Донецької області у справі №905/1961/15 за заявою АТ «ЄВРОГАЗБАНК» вирішено стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «САММІТ» (далі - Боржник) на користь АТ «ЄВРОГАЗБАНК» - 6012,94 грн. основного боргу.
На виконання вказаного рішення 23.11.2015 року видано виконавчий лист №905/1961/15, про стягнення боргу з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «САММІТ».
29.09.2016 р. АТ «ЄВРОГАЗБАНК» направив на адресу Відділу державної виконавчої служби Макарівського районного управління юстиції Київської області заяву на вих. № 2199 й оригіналу Наказу № 905/1961/15 від 23.11.2015р., виданого Господарським судом Донецької області для виконання (а.с.69).
Згідно скарги АТ «ЄВРОГАЗБАНК», відповіді на заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження на час звернення до суду зі скаргою, стягувач не отримав. Постанова про відкриття виконавчого провадження стягувачу не надходила.
09.10.2017р. АТ «ЄВРОГАЗБАНК» направив до Відділу державної виконавчої служби Голосїївського районного управління юстиції м.,Києва лист вих. № 1650 - інформаційний запит про хід виконавчого провадження з проханням надати стягувачу всю наявну інформацію (а.с.71).
13.02.2018р. було повторно направлений інформаційний запит № 205 про хід виконання судового рішення. Також відповідь від Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва не надійшла.
За даними АТ «ЄВРОГАЗБАНК», на час розгляду скарги рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2015 року не виконано, заборгованість у визначений судом сумі не погашена. Доводи скаржника ВДВС не спростовані.
02.04.2018р. на адресу АТ «ЄВРОГАЗБАНК» надійшла постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.06.2017р.
Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.06.2017 р. було направлено АТ «ЄВРОГАЗБАНК», простою кореспонденцією, всупереч нормам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», лише 02.04.2018р., про що свідчить інформація про відстеження поштового пересилання за штрих кодовим ідентифікатором 03127153 91912.
Згідно частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
АТ «ЄВРОГАЗБАНК» у скарзі зазначає, що інформації та документів, які б свідчили про вчинення державними виконавцями ще будь-яких дій або вжиття яких-небудь заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та направлених на виконання рішення суду по справі №905/1961/15, до АТ «ЄВРОГАЗБАНК» не надходило.
Вважаючи, що державний виконавець не вживав передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення суду по справі №905/1961/15, не ефективно, не своєчасно і в повному обсязі вчиняв виконавчі дії, АТ «ЄВРОГАЗБАНК» впевнений що бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва є незаконною і такою що порушує його права, як стягувача.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон N 1404), Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»:
1. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
3. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.
4. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
5. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до ч. 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зі змісту скарги АТ «ЄВРОГАЗБАНК», відповіді на заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження на час звернення до суду зі скаргою, стягувач не отримав. Постанова про відкриття виконавчого провадження стягувачу не надходила.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
У спірній постанові від 19.06.2017р. ВП №52523234 державний виконавець, посилаючись на п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», зазначив, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернене стягнення і здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультативними (а.с.65).
Пунктом 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (ч.4); повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (ч.5).
Відповідно частини 1 до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч.1).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.3).
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд вважає, що державний виконавець в порушення вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» не направив стягувачу (АТ «ЄВРОГАЗБАНК») рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №52523234, внаслідок чого вимога скаржника визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Київ із виконання наказу №905/1961/15 виданого 23.11.2015 року Господарським судом Донецької області у справі №905/1961/15 - підлягає задоволенню.
Щодо вимоги скаржника визнати незаконною та скасувати постанову від 19.06.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи вищевказану вимогу скаржник вважає, що державний виконавець не вживав передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення суду по справі №905/1961/15, не ефективно, не своєчасно і в повному обсязі вчиняв виконавчі дії.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно до ст.129 Конституції України та ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.
Матеріали виконавчого провадження мають містити докази які свідчать про вчинені державним виконавцем виконавчі дії та прийняті рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених зокрема ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами
Не погоджуючись з викладеними державним виконавцем в постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.06.2017р. доводами про відсутність майна у боржника і проведені заходи щодо розшуку такого майна, АТ «ЄВРОГАЗБАНК», належними та допустимими доказами не спростував такі твердження державного виконавця, не довів факту бездіяльності щодо проведення передбачених ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчих дій у провадженні №№52523234.
Скаржником не доведено, що постанова від 19.06.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу прийнята державним виконавцем не на підставі, не у межах повноважень та у не спосіб, що визначені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а встановлений судом лише факт направлення постанови про повернення виконавчого документу всупереч ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» простою кореспонденцією, а не рекомендованим листом з повідомленням про вручення, в силу частини 5 ст. 13 цього Закону не є підставою для скасування такого рішення.
Крім того, частиною 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє скаржника права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (ч.5).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги скарги ПАТ «Європейський газовий банк» підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 234, 339, 341-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Скаргу Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк” в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції міста Київ ОСОБА_3 із виконання наказу №905/1961/15, виданого 23.11.2015 року Господарським судом Донецької області у справі №905/1961/15 за заявою АТ «ЄВРОГАЗБАНК» про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «САММІТ» заборгованості 6 012,94 грн. основного боргу - неправомірною.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов