Справа № 2-22
2009 р.
21 жовтня 2009 року Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
судді Калараш А.А.
при секретарі Крамарчук Л.Б.
за участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Веселинове Миколаївської області , справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” про визнання неправомірними дії посадових осіб філії ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” Веселинівського району та відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди,
29.04.09 року позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” про визнання неправомірними дії посадових осіб філії ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” Веселинівського району та відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди.
В позовній заяві зазначив, що 04 березня 2009 року працівниками філії ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” Веселинівського району його квартиру, розташованому в АДРЕСА_1 , було відключено від електропостачання за борги, які складали 628 грн. 86 коп. Вважає що дії відповідача є неправомірними, оскільки завчасно він не був попереджений про відключення квартири від електропостачання , у нього заборгованості не має . Просить визнати неправомірними дії посадових осіб Веселинівської філії „Миколаївобленерго” та зобов'язати поновити електропостачання до його квартири та стягнути в якості відшкодування моральної шкоди 6288грн.60 коп., судові витрати.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги неодноразово змінював , остаточно просить зобов'язати відповідача поновити електропостачання до його квартири АДРЕСА_2, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 6268 грн. 60 коп., понесені матеріальні збитки в розмірі 2734 гр.68 коп., судові витрати. Суду пояснив, що він є користувачем електроенергії , на нього відкритий особовий рахунок № 170966 з 1980 року . В 1997 році він працював в ОВС та відповідно до до ст.. 22 Закону України „Про міліцію”,та наданих йому довідок з ОВС він користувався 100 % пільгою по сплаті електроенергії , тому з 1997 по 2000 роки він за використану електроенергію нічого не сплачував, при цьому Веселинівський РЕМ погоджувався з цим та нарахування за спожиту електроенергію йому не проводили. З 2000 року йому періодично на протязі 9 років стали надходити попередження про нібито наявну заборгованість за спожиту електроенергію ,а саме за період з 1997 року по 2000 роки . З 2000 року він відповідно до діючого законодавства постійно ,згідно показників лічильника ,своєчасно сплачував ,з врахуванням встановлених державою пільг ,за спожиту електроенергію, тому вважає, що заборгованості у нього не має, відповідач не мав права відключати його квартиру від електропостачання. В наслідок того , що його квартира була відключена 3 березня 2009 року ,в якій він проживав з дружинною ,дочкою, неповнолітнім онуком ,він був змушений знімати будинок на що витратив 1200 грн., в наслідок неправомірних дій відповідача , йому спричинена моральна шкода ,яку він оцінює в 6288 грн. 60 коп., крім того вважає ,що відповідач відповідно до п.13 Договору № 10090 про користування електричною енергією ,повинен йому відшкодувати 1534 грн. 68 коп. матеріальної шкоди .
Представник відповідача ОСОБА_1 , в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, суду пояснила, що у власності позивача є квартира АДРЕСА_3, на нього відкритий особовий рахунок № 170966 з 1980 року та приватний будинок розташований по вул..Северна 7 ,особовий рахунок № 173581 з 1980 р.. Заборгованість за квартирою позивача виникла з 1997 по 2000 роки ,та у подальшому , з врахуванням поточних розрахунків позивача, на 4.03.09 року заборгованість за спожиту електроенергію становила 628 грн. 86 коп. Про наявність заборгованості позивач систематично на протязі 9 років попереджувався ,але сума заборгованості не відшкодовувалася. Вважає ,що позов не обґрунтований оскільки відключення позивача квартири було законним та вини їх не має.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду показала, що вона працює контролером ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” , квартира та житловий будинок ,що належить на праві приватної власності позивача знаходяться на дільниці яку вона обслуговувала. Щомісячно вона знімає показники лічильника квартири та будинку позивача , в будинку позивача постійно на її виклики виходила дружина позивача ,з огляду на це вважає, що з березня 2009 року сім'я позивача можливо проживала в будинку позивача по вул.. Північна 7.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду показала, що після відключення квартири № 13 від електропостачання , вона з чоловіком переїхали тимчасово проживати до рідної сестри чоловіка ОСОБА_5,якій було сплачено позивачем 1200 грн.В будинку № 7 по вул..Північна вони знаходилися тільки в день оскільки робили ремонт.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири розташованої за адресою АДРЕСА_4 є споживачем електричної енергії, за вказаною адресою відкритий особистий (лицьовий) рахунок № 170966 з 1980 р. ,крім того позивач є співвласником з дружиною житлового будинку ,розташованого смт.Веселинове вул..Северна 7 є споживачем електричної енергії, та на позивача відкритий за вказаною адресою особистий (лицьовий) рахунок № 173581 з 1980 р.
Позивач ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, та у 1999 році звільнений зі ОВС за вислугу років. і відповідно до ст.22 Закону України «Про міліцію» № 565-12 від 20.12.1990 р. він та члени його сім'ї , як мешканці сільської місцевості , мають право на 100-відсоткову знижку по оплаті за опалення (газ) та електроенергію за встановленими нормами, якими відповідач та члени його сім'ї користуються.
В період з 1997 року по 2000 роки позивач проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2 та споживав електричну енергію , але за спожиту електроенергію не сплачував ,оскільки на зазначений період відповідач визнавав право позивача на 100% пільгу по сплаті за спожиту електроенергію.
В судовому засіданні встановлено, що на період до 2000 року механізму відшкодування обленерго витрат пов'язанних з постачанням електроенергії споживачам ,що мали пільги по сплаті за електроенергію та порядку нарахування пільг не було достатньо визначено та однозначно конкретизовано.
На 1 січня 2000 року в наслідок проведеного відповідачем перерахунку позивачу, пов'язанного з відмовою відповідачем врахування 100 % пільги за спожиту позивачем електроенергії та нарахування позивачу заборгованості за 1997 -2000 роки ,заборгованість склала в розмірі 604 грн.93 коп., що підтверджується розрахунком особистого рахунку № 170966 (а.с. 25-29, 77). У подальшому ,в зв'язку з проживанням позивачем в вищезазначеній квартирі та розрахуванням позивачем за спожиту електроенергію, відповідно до показників лічильника, з врахуванням 100 % пільги на 30 Квт., сума заборгованості періодично змінювалася та станом на 1.03.09 року становила ,з врахуванням поточних платежів 648 грн. 10 коп.
В судовому засіданні встановлено ,що позивач ОСОБА_2, своєчасно , відповідно до показників лічильника сплачував спожиту електроенергію на протязі 9 років .
Суд вважає, що оскільки основна заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 604 грн.93 коп. виникла за період з 1997 -2000 роки , при цьому відповідач в зазначений період визнавав , 100 % пільгу за позивачем по сплаті за спожиту електроенергію , погоджувався з цим, що підтверджується відсутністю на протязі 3 років (1997-2000 р. ) дій спрямованих на зобов'язання позивача сплачувати за спожиту електроенергію ,зокрема не оформлялися платіжні документи відповідачем за спожиту позивачем електроенергії, не знімалися щомісячні показники приладу обліку (лічильника) позивача, не проводилися контрольні зняття показників лічильника позивача не менш ніж 2 рази у рік, з врахуванням минулості 9 річного строку з моменту виникнення заборгованості , суд вважає, що дії відповідача щодо припинення електропостачання квартири позивача є безпідставними .
На час розгляду справи ,в судовому засіданні , електропостачання квартири позивача поновлено, про що сторони в судовому засіданні не заперечують.
Відповідно до ст.. 44 „Правил користування електричною енергією для населення „ затверджених Постановою Кабінета міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року , зі змінами,(надалі Правил) -„ у разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двохкратної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії ”.
Позовні вимоги ,щодо відшкодування відповідачем позивачу ,відповідно до п.13 Договору та ст.. 44 „Правил „ , в сумі 1534 грн. 68 коп. , суд вважає частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню як компенсація відповідача за тимчасове припинення з вини відповідача електропостачання позивачу в розмірі недовідпущеної електричної енергії ,на умовах передбачених ст.. 44 „Правил” та п.13 „Договору” .За таких умов ,суд вважає, що відповідач має відшкодувати позивачу 179 грн.04 коп. тобто ( 7 міс.х 105 кВтгод х 0.2436 = 179грн.04 коп.) , де
( період з 4.03.09 року по 4.10.09 року - 7 місяців )
середньомісячне споживання 105 кВт. \год.
Таріф -0.2436 .
Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача , моральної шкоди в сумі 6288 грн. 60 коп. , не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства , є необґрунтованими та такими ,що не підлягають задоволенню , оскільки між сторонами існують договірні відносини, Законом України „Про електроенергетику” № 575\97 від 16.10.1997 р. ,зі змінами , „Договором „ , та Законом України „Про захист прав споживачів „ № 1023-12 від 13.01.06 року ,зі змінами , не передбачено відшкодування моральної шкоди з підстав зазначених позивачем .Виходячи з положення ст. 4 п.5 закону України „Про захист прав споживачів” , відшкодування моральної шкоди здійснюється тільки у разі заподіяння небезпеки для життя і здоров'я людей продукцією ,передбачених законодавством.
Суд критично ставиться до договору про надання тимчасового житла від 6.03.09 року ,оскільки відповідно до довідки Веселинівського селищної ради № 997 від 15.05.09 року (а.с.115) та заяви позивача від 4.05.09 року (а.с.114), позивач проживає ІНФОРМАЦІЯ_3 у власному будинку , після відключення квартири АДРЕСА_3 , в будинку по вул..Північна 7 ,значно збільшилося споживання електричної енергії , що підтверджується показами свідка ОСОБА_3 , та випискою обліку особистого рахунку позивача (а.с.112) . Крім того , як встановлено в судовому засідання ОСОБА_6 ,з якою позивач уклав договір найму житлового будинку є його рідною сестрою .Вищезазначені в сукупності обставини , ставлять під сумнів достовірність договору та суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо відшкодування йому відповідачем 1200 грн. в наслідок змушеного найму позивачем житлового будинку ,є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України , стороні ,на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10,11,60, 84, 88,209,212-218, ЦПК , суд
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб ВАТ ЕК „ Миколаївобленерго” в тимчасовому припиненні електропостачання квартири АДРЕСА_5 ,що належить на праві приватної власності ОСОБА_2
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства ЕК „Миколаївобленерго” рр 26001301432390 Миколаївське Центральне відділення „Промінвестбанку” МФО 326438,ОКПО 23399393 ,юридична адреса м. Миколаїв вул. Громадянська 40, на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальних збитків - 179 грн. 04 коп., судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі грн. 30 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, та подачі апеляційної скарги, з одночасним направленням копії апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області, протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_8