233 № 233/6311/17
16 березня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О.С.,
за участю секретаря Поварніциної А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
14 грудня 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (далі за текстом - Управління), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Управління від 01 липня 2016 року про припинення виплати щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; зобов'язати Управління призначити та виплатити таку допомогу їй та членам її родини з 01 липня 2016 року до 03.06.2017 року для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також стягнути на її користь судові витрати. В обґрунтування позову зазначила, що до листопада 2014 року вона та її чоловік - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер, були зареєстровані та постійно проживали у ІНФОРМАЦІЯ_2. З 20 листопада 2014 року вони вимушено перемістилась з м. Донецька до м. Костянтинівка та стали на облік як внутрішньо переміщені особи в УСЗН Костянтинівської міської ради, що підтверджується відповідними довідками №1425005311 та НОМЕР_1 від 20.11.2014 року. з 21.01.2015 року до 01.07.2016 року вони отримували щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. З 01.07.2016 року виплату вказаної допомоги було припинено на підставі її заяви, яку вона написала після роз'яснень працівників Управління про те, що вона не має права на отримання такої допомоги у зв'язку із зміною законодавства. З приводу стягнення надміру виплачених коштів Управління звернулось до суду із позовом, отримавши який з додатків до позову вона дізналась про наявність рішення (розпорядження) Управління від 01.07.2016 року про припинення виплат у зв'язку із наявністю у неї на праві власності нерухомості - квартири у м. Костянтинівка. Зазначені дії відповідача вважає протиправними, тому звертається до суду за захистом своїх прав.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_3 не з'явились, позовні вимоги підтримали у письмовій заяві на адресу суду. Просили позов задовольнити, з урахуванням доповнень до позовних вимог у яких просили також визнати протиправним та скасувати Протокол-рішення комісії Управління від 21.09.2016 року по особовій справі №607683 щодо утримання з ОСОБА_1 надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, за період з 21.01.2015 року до 01.07.2016 року у розмірі 33051,81 грн. Крім того, позивачкою була подана заява про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом, яка обґрунтована тим, що про наявність оскаржуваного рішення Управління вона дізналася тільки у листопаді 2017 року після звернення відповідача із позовом до неї.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення на позов, згідно яких зазначив, що позивачка ОСОБА_1 має на праві власності нерухомість - квартиру за адресою: м. Костянтинівка, Донецької області, вул. 6-го вересня, 45/10. Просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наявність у позивачки нерухомості, а також на лист Міністерства соціальної політики України №1641/5/75-16 від 03.08.2016 року, згідно якого внутрішньо переміщеним особам, які переміщуються в межах Донецької та Луганської областей, та на момент звернення за призначенням щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, мають у власності житлові приміщення, розташовані на підконтрольній території України, грошова допомога не призначається. Крім того просив розглянути справу за відсутності представника відповідача.
З'ясувавши вищенаведену позицію сторін, перевіривши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
З листопада 2014 року позивачка ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується відповідними довідками №1425005311 та НОМЕР_1 від 20.11.2014 року про взяття на облік переміщеної особи (а.с.19-20). 21.01.2015 року ОСОБА_1 із письмової згоди чоловіка звернулась до Управління із заявою про призначення виплати державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, яку вона отримувала із зазначеної дати до 01.07.2016 року. Розпорядженням від 13.06.2016 року Управлінням було припинено виплату допомоги ОСОБА_1 на підставі її заяви (а.с.17).
У той же час, дійсною підставою припинення виплат допомоги позивачці став протокол-рішення комісії Управління від 21.09.2016 року про наявність переплати на користь ОСОБА_1, яка утворилась з 21.01.2015 року по 01.07.2016 року у зв'язку із придбанням у власність останньою житла у м. Костянтинівка, Донецької області (а.с.18).
Зазначені обставини повністю визнаються сторонами і у відповідності до ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню, оскільки у суду також немає обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога), визначений «Порядком про надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.
Згідно із пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Відповідно до пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї.
Згідно із пунктом 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога не призначається у разі, якщо будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Таким чином, для отримання особою щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, необхідно дотримання таких умов:
- особа повинна постійно проживати на території України;
- особа повинна бути внутрішньо переміщеною;
- особа повинна знаходитися на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад;
- уповноважений представник сім'ї особи, яка бажає отримати таку допомогу, повинен звернутися до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, письмові згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, і при цьому в заяві має бути повідомлено про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги;
- особа не повинна бути власником або мати членів сім'ї, які мають у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або членів сім'ї, які мають на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
З урахуванням вищенаведеного, позивачка ОСОБА_1 мала усі підстави для призначення відповідної допомоги як уповноважений представник сім'ї.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон № 1669) територія проведення антитерористичної операції територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
На виконання Закону № 1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого включено, зокрема Донецька область, м. Костянтинівка (Костянтинівська міська рада) - п.п. 15 пункту 1 Розпорядження від 02 грудня 2015 року № 1275-р.
Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» від 20 березня 2003 року № 638-IV, передбачено, що район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/а від 7 жовтня 2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» (чинний на теперішній час) районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області (без виключень).
Таким чином, рішення відповідача від 01 липня 2016 року та від 21 вересня 2016 року прийняті з порушенням вказаних норм, що призвело до порушення прав позивача на соціальне забезпечення як переміщеної особи.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій. Всупереч цим вимогам судом встановлено порушення з боку відповідача вищенаведених приписів законодавства, а саме розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р. Суд не бере до уваги посилання відповідача на лист Міністерства соціальної політики України №1641/5/75-16 від 03.08.2016 року, враховуючи, що вказаний лист не є нормативним документом і не може припиняти дію або змінювати розпорядження Кабінету Міністрів України.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінивши наявні у матеріалах справи докази за правилами, встановленими ст.86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи про наявність оскаржуваних рішень та підстави припинення виплат Управлінням позивачка ОСОБА_1 дізналась лише у листопаді 2017 року після звернення відповідача до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із позовом до неї.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною першою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи, що позивачка просить поновити їй строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом, а також обставини, за яких ОСОБА_1 дізналась про причини припинення їй виплат, суд вважає можливим поновити пропущений позивачем шестимісячний строк для звернення до суду.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, а саме: слід визнати протиправним та скасувати рішення Управління від 01 липня 2016 року про припинення виплати щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; зобов'язати Управління призначити та виплатити таку допомогу їй та членам її родини з 01 липня 2016 року до 03.06.2017 року для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також визнати протиправним та скасувати Протокол-рішення комісії Управління від 21.09.2016 року по особовій справі №607683 щодо утримання з ОСОБА_1 надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, за період з 21.01.2015 року до 01.07.2016 року у розмірі 33051,81 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (а.с.1).
Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області від 01 липня 2016 року про припинення виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради призначити та виплатити з 01 липня 2016 року до 03 червня 2017 року щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та членам її родини для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Визнати протиправним та скасувати Протокол-рішення комісії Управління від 21.09.2016 року по особовій справі №607683 щодо утримання з ОСОБА_1 надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, за період з 21.01.2015 року до 01.07.2016 року у розмірі 33051,81 грн.
Стягнути з Державного бюджету України (за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч.ч. 4, 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстрація у якості внутрішньо переміщеної особи: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. 6-го вересня, 53/10; РНОКПП НОМЕР_2.
Відповідач: Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області, юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14, код ЄДРПОУ 03197428.
Суддя