12 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/922/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -
21 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про :
- визнання протиправною та скасування відмови Полтавського ОУПФУ щодо переведення ОСОБА_1 з раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV за віком, на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІ, оформленої рішенням від 06.02.2018 №10;
- зобов'язання Полтавського ОУПФУ додатково зарахувати ОСОБА_1 у стаж державної служби 2 роки 2 місяці і 2 дня, а саме: час роботи на посаді інженера відділу промисловості та товарів народного споживання Полтавської обласної планової комісії облвиконкому з 18.09.1986 по 20.11.1988 включно та призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІ, як такій, що має 20 років державної служби.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що посада, на якій вона працювала у період із 18.09.1986 по 20.11.1988 (інженера відділу промисловості та товарів народного споживання Полтавської обласної планової комісії облвиконкому) відноситься до посад державної служби, а тому зазначені періоди роботи мають бути зараховані до стажу державної служби для перерахунку пенсії.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував поти позову, просив відмовити в його задоволенні. 06.04.2018 подав до суду відзив на позов, у якому вказав на те, що період роботи заявниці на посаді інженера відділу промисловості та товарів народного споживання Полтавської обласної планової комісії облвиконкому не може бути зарахований до 20-річного стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України № 889.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
05 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про переведення із пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".
Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 06.02.2018 № 10 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" , оскільки відсутній необхідний стаж роботи на посаді віднесених до категорій державних службовців для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Так, період роботи заявниці із 18.09.1986 по 20.11.1988 на посаді інженера відділу промисловості та товарів народного споживання Полтавської обласної планової комісії облвиконкому не відноситься до посад державної служби.
Позивач не погодилася із вказаним рішенням та оскаржила його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 37 Закону України від 19.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Як вбачається з оскарженого рішення та пояснень представника відповідача стаж роботи на посадах державних службовців ОСОБА_1, який визнається відповідачем, складає 17 років 10 місяців 6 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, у період із 18.09.1986 по 20.11.1988 ОСОБА_1 працювала на посаді інженера відділу промисловості та товарів народного споживання Полтавської обласної планової комісії Полтавського облвиконкому (з 21.11.1988 - спеціалістом у Головному планово - економічному управлінні Полтавського облвиконкому).
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМ України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМ України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, у тому числі, у місцевих органах державного управління міністерств і відомств УРУС та інших республік, а також СРСР.
Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 23.09.1982 № 4073- Х «Про відділи і управління виконавчих комітетів обласних, районних, міських Рад народних депутатів УРСР» обласна планова комісія входила в перелік відділів і управлінь виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів (а.с. 16-19).
Положенням про планову комісію виконавчого комітету обласної, міської Ради народних депутатів, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 24.03.1983 передбачено, що головним завданням планової комісії як планово - економічного органу є розробка проектів поточних і перспективних планів економічного і соціального розвитку області, міста, внесення їх до виконавчого комітету обласної, міської Ради народних депутатів, а також контроль за виконанням цих планів. Планова комісія здійснює координацію діяльності відділів та управлінь виконкому обласної, міської Ради народних депутатів, виконкомів районних, міських, районних у місті Рад народних депутатів у галузі планування економічного і соціального розвитку, а також методичне керівництво та обмін досвідом у цій галузі, забезпечує взаємодію з ними при складанні планів і здійсненні контролю за їх виконанням. Планова комісія в межах своєї компетенції видає постанови, які є обов'язковими для виконання відділами й управліннями виконкому обласної, міської Ради народних депутатів, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Планова комісія перебуває на обласному, міському бюджеті. (а.с. 21-23)
В 1988 році обласна планова комісія Полтавського облвиконкому була реорганізована в Головне планово - економічне управління Полтавського облвиконкому згідно постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР «Про схему управління народним господарством Полтавської області» від 28.09.1988 № 306 (лист департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської облдержадміністрації № 06-39/1278 від 15.05.2017, а.с. 24).
Таким чином, планові комісії були планово - економічними органами виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів.
Враховуючи викладене, період роботи ОСОБА_1 із 18.09.1986 по 20.11.1988 на посаді інженера відділу промисловості та товарів народного споживання Полтавської обласної планової комісії облвиконкому має бути зараховано до 20 річного стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку із чим оскаржене рішення відповідача про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії державного службовця є протиправним і підлягає скасуванню.
Разом з тим, позовна вимога про зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 у стаж державної служби 2 роки 2 місяці і 2 дні та призначити пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» є обґрунтованою тільки в частині зобов'язання призначити пенсію, оскільки, зобов'язання відповідача зарахувати стаж державної служби певного періоду не є належним способом захисту позивача у спірних правовідносинах.
Відповідно частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власного рішення, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 06.02.2018 №10 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІ.
Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІ, як особі, що має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій державної служби.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 квітня 2018 року.
Суддя ОСОБА_4